Велика антидопінгова чистка на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро

Великий спорт і політика вже давно крокують поруч. Взаємозалежність одного від іншої можна було побачити не раз. І хоча після бойкоту літніх Олімпіад 1980-го та 1984 років сильні світу цього начебто погодилися більше не політизувати спорт, повністю дистанціювати можновладцям від масштабних спортивних проектів аж ніяк не вдалося. Нині побачити першу особу держави на змаганнях за участі своїх спортсменів — звична справа. Пригадується, як канцлер Німеччини Ангела Меркель активно підтримувала «бундестім» у фіналі чемпіонату світу-2014 з футболу в Бразилії, а президент Франції Франсуа Олланд був чи не голов­ним уболівальником футбольної збірної на домашньому ЧЄ-2016.

 

У 2014 році на зимовій Олімпіаді в Сочі роль доброзичливого господаря виконував президент РФ Володимир Путін. Без сумніву, тоді в Росії все робилося для того, аби XXII зимові Ігри стали бенефісом не тільки їхньої олімпійської збірної, а й президента країни-господарки.

 

Утім минув час, і світ дізнався, яким чином російським спортсменам удалося досягти тріумфу на домашній Олімпіаді. Про деталі й подробиці великого шахрайства, котре допомогло російським «зимовикам» виграти медальний залік, нещодавно розповів голова незалежної комісії Всесвітньої антидопінгової агенції Ричард Макларен.

 

Викрита інформація виявилася настільки вражаючою, що у ВАДА порекомендували Міжнародному олімпійському комітету заборонити всій олімпійській збірній Росії змагатися на Іграх в Ріо.

 

Проте МОК на такий радикальний крок не наважився, вирішивши не накладати повну дискваліфікацію на російських спортсменів. Дехто на емоціях, не вникаючи в деталі, поспішив назвати президента організації, німця Томаса Баха м’якотілим та «догідником Кремля». Однак подібні судження виглядають доволі поверхневими, адже резолюція МОК щодо майбутнього російських олімпійців на Іграх у Ріо носить вельми жорсткий характер.

 

«Міжнародний олімпійський комітет не задовольняє заявку російських спортсменів на участь в Олімпійських іграх, якщо вони не доведуть свою «чистоту». Участь «чистих» спортсменів може бути винятково і лише за умови виконання чітких та детальних вимог», — наголосив член виконкому МОК Сергій Бубка.

 

У разі, якби виконком МОК одним махом відрізав від участі в Олімпіаді-2016 усіх без винятку російських спортсменів, поза святом спорту залишилися б не тільки порушники антидопінгового кодексу, але й «чисті» спортсмени. А так кожному олімпійцеві, котрих у Росії 387, доведеться отримувати від своєї федерації персональний допуск до Бразилії.

 

У разі ж його неотримання ім’я кожного спортсмена, котрий не впишеться в жорсткі правила «допінгового відбору», ставатиме відомим спортивній спільноті. Як-то кажуть, світ дізнається імена своїх героїв. Як повідомляють британські ЗМІ, не виключено, що подолати сито такого відбору в російській збірній зможуть лише близько 40 спортсменів.

 

«Керуючись Всесвітнім антидопінговим кодексом ВАДА і рішеннями Олімпійського саміту 21 червня 2016 року, кожна Міжнародна федерація має створити пул російських спортсменів та провести індивідуальний аналіз антидопінгової історії кожного з них. До уваги можуть братись тільки достовірні і адекватні міжнародні допінг-тести. Результати допінг-тестів, що проводились на території Росії, не враховуються. При цьому жоден російський спортсмен, якого хоча б один раз викривали у вживанні допінгу, навіть якщо цей спортсмен вже відбув покарання, не може бути допущений на Ігри 2016 року», — наголосив Бубка.

 

Так, Міжнародна федерація веслування на байдарках та каное вже повідомила про відсторонення від участі в Олімпіаді-2016 п’яти росіян, прізвища котрих фігурують у так званій доповіді Макларена. Також не пройшли «допінговий скринінг», влаштований Міжнародною федерацією плавання, й семеро російських плавців. Словом, за тиждень до старту Ігор-2016 олімпійську збірну Росії очікує велика чистка.

 

Нагадаємо, що допуск на участь в Олімпіаді в Ріо від Міжнародної федерації легкої атлетики отримала лише одна спортсменка.