Кількість зелених насаджень у столиці щороку зменшується на 8 %. На місці парків та скверів виростають нові багатоповерхівки.
Історія одного злочину
Цього разу під прицілом — парк «Інтернаціональний», який розташований у Святошинському районі столиці. Історія цієї забудови типова і не позбавлена своєрідної корупційної логіки.
У 2005 році, ще за Омельченка, така собі фірма ТОВ «БК Травертин», власником якої є Максим Федорович Наливайко (і фірма, і прізвище більше ніде не фігурують), взяла в оренду в міста на 15 років ділянку, яка належала до прибудинкової території будинку по вул. Якуба Коласа, 6-д. Місцевим мешканцям надали план, згідно з яким, замість чималого шматка парку має з’явитися багатоквартирний будинок із підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями.
Після офіційних звернень місцевих депутатів і активістів Київрада переглянула своє рішення. У 2011-му Господарський суд Києва розірвав договір оренди земельної ділянки, а у 2013-му той же суд реєстрацію договору оренди поновив. Водночас Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київради про відміну договору оренди.
За відповідями Департаменту містобудування і архітектури при КМДА, проект будівництва такого будинку на засіданні секції архітектурно-містобудівної ради не розглядався, крім того, станом на лютий 2016-го Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища при КМДА не видавав контрольну картку «на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку з будівництвом за вказаною адресою».
Попри констатацію усіх цих процесуальних порушень жоден офіційний орган не взяв на себе відповідальність заборонити незаконне будівництво, посилаючись на те, що досі не створено орган державного архітектурно-будівельного контролю як підрозділу КМДА, який, згідно з новим законом про децентралізацію, має займатися цим питанням.
Поки одна інстанція перекидала відповідальність на другу, як у дитячій грі в «гарячу картоплю», одного прекрасного ранку мешканці мікрорайону прокинулися і побачили, що близько трьохсот паркових дерев пронумеровані білою фарбою (таким чином зазвичай нумерують сухостій, який підлягає вирубці).
До слова, холоднокровно зрізати збираються цілком здорові дерева — це переважно дуби і клени, яким уже кілька десятиліть. Виникає цілком логічне питання — навіщо потрібен цілий ланцюг організацій, які видають відписки, визнають себе некомпетентними і не можуть прийняти рішення у, здавалось би, однозначній справі?
Кому закон не писаний
Забудовника вочевидь мало хвилює те, що 7 липня КМДА ухвалила рішення «Про введення мораторію на вирубку зелених насаджень у межах природно-заповідного фонду міста Києва». Таким чином місцева влада відреагувала на електронну петицію від киян, що набрала 10382 голосів.
Ніхто не відміняв і Закону «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва», який діє до кінця 2016 року. Байдужість до цих заборон пояснюється просто. На всіх запропонованих планах забудови парк не позначений, є лише кілька дерев.
Немає парку на папері — немає проблем. Тож забудовник почав активні дії — нагнав техніки і почав зрізати металеві гаражі, щоб розчистити під’їзд до ділянки. Але завершити почату справу не дали місцеві, вийшли і буквально з боєм відстояли власність.
«Нас почали звинувачувати, що, мовляв, нам ці гаражі потрібні. Але не в цьому справа. Ми чудово розуміємо, що це вони так підбираються до парку. Ми викликали поліцію, але вона не може нічого зробити. У них є документи і дозволи. Тож поліція стає на їхній бік», — розповідають активісти.
За словами депутата районної ради Олени Дзюбенко, яка давно займається питанням незаконних новобудов у районі, такі «травертини» працюють за добре налагодженим механізмом: «Вони наймають «тітушок», розчищають територію, ставлять паркан, а потім уже майже неможливо щось зробити. Тож наше головне завдання — не допустити, щоб тут поставили паркан», — стверджує жінка.
Наразі люди оголосили безтермінову акцію протесту. Вони створили щось на кшталт наметового містечка у парку, чатують там цілодобово й у разі крайньої потреби готові прив’язувати себе до дерев. Також збираються підписи для чергового звернення до КМДА.
Рубати не можна… поки
Примітно, що ситуація з вирубкою зелених зон катастрофічна не лише в Києві, а й по всій Україні. У травні цього року Кабмін заборонив вирубку лісів, але лише ТИМЧАСОВО.
Як заявив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, санітарно-оздоровчі заходи (рубки) у лісах мають припинитися до перегляду Мінприроди, Мінагрополітики, Держлісагенством нормативно-правових актів, які регулюють порядок та правила їх здійснення.
У квітні 2016 року на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України також зареєстрували петицію щодо повної (а не часткової та тимчасової із безліччю лазівок) заборони вирубки лісів, парків та лісосмуг на законодавчому рівні.
Активісти запропонували заборонити промислову вирубку до 2020 року повністю, а санітарну вирубку (яка нерідко призводить до загибелі насаджень і є зручним інструментом у руках зловмисників) контролювати спеціальною комісією, що обиратиметься для кожного випадку з фахівців різних лісгоспів.
Доля петиції сумна — в установлений термін вона не набрала необхідної кількості голосів.
Дивує не те, що петиція не пройшла, а те, що набрала лише мізерних 105 підписів із 25 тисяч необхідних. Це чергове свідчення нашої байдужості і життя в стилі «моя хата скраю».
Небайдуже стане лише тоді, коли бензопилки запрацюють під нашими вікнами, а від живої зелені лишиться лише мертвий зелений паркан.
