Запаси газу у вітчизняних підземних сховищах перевищили 10 млрд. кубометрів. Усього до початку нового опалювального сезону ми маємо накопичити ще трохи більше 4 млрд. кубів блакитного палива. І, схоже, впоратися з цим завданням ми зуміємо без особливих проблем.
Імпорт із трьох джерел
Тим паче що, за словами керівника «Нафтогазу України» Андрія Коболєва, цьогорічна планова наповненість газосховищ буде меншою, ніж завжди. Якщо у попередні рази ми входили у зиму із 16-17 млрд. кубів газу, то нині нам буде достатньо 14 млрд.
Із них 8,5 млрд. залишилися у сховищах після завершення опалювального сезону. Цьогоріч — у тому числі й завдяки теплій зимі — наша держава спожила близько половини накопиченого у сховищах газу: 8 мільярдів із 16.
А щоб не зривати графік, уже з перших чисел липня Україна розпочала широкомасштабний імпорт для закачування пального у сховища. Із 16 липня було відновлено закупівлю газу в Польщі.
Польський імпорт, щоправда, найменший — добовий обсяг становить 0,3 млн. кубометрів. Натомість днем раніше наша держава подала заявку Словаччині — на збільшення обсягу закупівлі газу у 4,2 (!) раза. Тобто з 0,484 до 2,048 млн. кубометрів.
Ще тижнем раніше «Нафтогаз» відновив суттєво скорочений у червні угорський імпорт. У цій державі ми купуємо щодоби близько 1 млн. кубометрів газу. Наразі газ ми купуємо за власні гроші. Але вже із третьої декади липня — за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку.
Ціна не без політики
Невирішеним залишається питання, чи купуватиме Україна газ у Росії. Днями цю ситуацію прокоментувала заступник міністра економіки Юлія Ковалів. «Уже понад 230 днів, як ми зовсім не купуємо російський газ, — сказала чиновниця. — Завдяки чому ми змогли відмовитися від нього? Тому що ми стали купувати газ не за політичними домовленостями, а за ринковою ціною. І сьогодні з нас як iз держави ніхто не може вимагати політичної лояльності, політичних поступок чи інших речей, які підривали наш суверенітет».
Як відомо, Україна відмовилася від російського палива 25 листопада 2015 року — навіть попри домовленості з «Газпромом» про так звані «зимові знижки». Тоді влада України пояснила свою позицію кращими ціновими пропозиціями, які надали нам європейські продавці. Й опалювальний сезон 2015-2016 став першим у нашій історії, коли Україна зуміла обійтися без російського газу.
Російський монополіст «Газпром», який через власну непоступливість втратив величезний і прибутковий український ринок, намагається повернути ситуацію назад. Не змінюючи, щоправда, власних правил гри. Так, російський міністр енергетики Олександр Новак заявив: Україні не обійтися без російського газу. Підрахунки пана Новака на підтвердження власних слів, утім, розходяться з даними очільника «Нафтогазу». Так, російський міністр вважає, що нам треба закупити не менше 9-10 млрд. кубометрів газу, в той час як Андрій Коболєв переконаний, що Україні вистачить і 6 мільярдів.
Сам керівник «Нафтогазу», втім, не каже категоричне «ні» пропозиціям Москви. Нещодавно він заявив, що угода між його структурою та ЄБРР про кредитні кошти на закупівлю газу дозволяє купувати паливо у Росії. Якщо вони запропонують вигідну ціну. «Нині це — комерційний процес із «Газпромом». Домовимося — будемо купувати. Не домовимося — купимо в іншому місці», — пояснив він. Торік, нагадаємо, Україна купила в Росії 6,1 млрд. кубів газу. Це у 2,3 раза менше, ніж у 2014-му, коли ми придбали 14,5 мільярда кубометрів.
Газовидобуток: вигідно, ще вигідніше...
часом зростає увага до газу українського видобутку. Якщо раніше викачуванням із українських надр займалася переважно держава, а приватники видобували не більше 10%, то нині ситуація змінилася радикально. Займатися видобутком дорогого газу стало вигідно, і за 6 місяців нинішнього року приватні компанії видобули вже 20% від усього обсягу українського газу.
За даними експертів, це найвищий показник за всю українську історію. До того ж реально зростання є ще суттєвішим, адже статистика не враховує газу, видобутого у межах угод про спільний видобуток із ПАТ «Укргазвидобування». А це — ще 500 млн. кубометрів, або додаткових плюс 5%.
Сьогодні серед українських газовидобувних компаній домінують невеликі структури, у власності яких по одній-дві свердловини. Всього їх — близько півсотні. Серед них виділяються дві найбільші — «Нафтогазвидобування», що входить у ахматівський холдинг ДТЕК, та Burisma Holdings, що об’єднає шість структур. Найбільшу з них пов’язують із Миколою Злочевським, екс-міністром в уряді Миколи Азарова. Нещодавно, як уже писала «УМ», Печерський суд наклав арешт на 14 свердловин із його власності.
«Нафтогазвидобування» за перше півріччя 2016 року видобуло 780 мільйонів кубів газу. Це на 41% більше, ніж за відповідний період минулого року. У Burisma Holdings, яка із січня по червень видала «на-гора» 540 млн. кубів газу, приріст видобутку — 11%. Але до кінця року Burisma обіцяє наростити видобуток ще на 50%. Для цього вже до Нового року вони мають пробурити 20 нових свердловин, окрім цього, компанія купила новий флот для проведення операцій із гідророзриву пласта.
Плюс показує і «Укргазвидобування». За шість місяців нинішнього року вона видобула 6 млрд. 119 млн. кубів газу. Це трохи — на 0,4% — більше, аніж за аналогічний період 2015 року, коли газ в Україні коштував суттєво дешевше. «Укргазвидобування» нині переживає непрості часи: суд арештував її майно, а стан її бурового парку, м’яко кажучи, змушує бажати кращого. За словами експертів галузі, із 60 бурових верстатів немає жодного сучасного. Й у кращому випадку це модернізовані 10-15 років тому радянські бурові верстати заводу «Уралмаш».
Утім, попри це, потенціал українського газовидобування останнім часом стає ще потужнішим. І доля цього ринку не залежить від стану справ в одній компанії: разом із нею тут можуть працювати й інші.
