Спека, що тривала до вчорашнього дня, пришвидшила дозрівання врожаю. Валовий збір ранніх зернових та зернобобових в Україні, за даними Мінагрополітики, вже на 14 липня перевищив 10 мільйонів тонн. Середню врожайність зернових, зібраних на цей день iз третини запланованих площ, зафіксовано на рівні 35 центнерів iз гектара. На аналогічну дату попереднього року середня урожайність не перевищувала 32 центнерів. Загалом пшениця, зібрана цьогоріч, за попередніми даними Мінагропроду, дала жниварям 37,4 ц/га, ячмінь – 32,8 ц/га, горох — 30,9 ц/га, озимий ріпак — 25,2 ц/га.
Очікували гіршого
На контрольній для прогнозів на врожай Херсонщині ще у травні-червні дощів для ранніх зернових культур вистачало навіть iз надлишком, але урожай тут очікували менший, ніж у минулому році. Адже через посуху під час осінньої посівної місцеві аграрії скоротили площі під озимими більш ніж на сто тисяч гектарів. Тривожили і проблеми з якістю зерна: надмірна кількість вологи сприяла поширенню грибкових захворювань, зокрема фузаріозу колоса.
«У посушливі роки на Херсонщині частка продовольчого зерна в урожаї становила 80-90 відсотків. У дощові продовольче і фуражне розподілялися порівну — волога, як відомо, вимиває білок, — коментував перед початком жнив заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Андрій Неділько. — Думаю, тенденція збережеться і цього року». Проте вже на 14 липня аграрії Херсонської області зібрали перший мільйон тонн ранніх зернових із 300 тисяч гектарів, підійшовши до умовного екватора ранніх жнив. До збирання залишалася приблизно така сама площа під ранніми зерновими та зернобобовими, тому херсонці отримали всі підстави сподіватися на двомільйонний врожай ранніх культур цього року. Херсонщина стала третьою областю, яка достроково подолала мільйонний рубіж зі збору ранніх зернових. Раніше таких показників досягли Одеська та Миколаївська області, а вже наступного дня до трійки «мільйонників» приєдналася й Запорізька область. Тим часом аграрії Миколаївщини зібрали 1 млн. 600 тис. тонн зерна, а Одещина подолала відмітку 2,5 млн. тонн.
«Держрезерв» у поміч
Лінійні елеватори і хлібоприймальні підприємства Державного агентства резерву вже взяли на зберігання 58 тисяч тонн зерна з початку 2016/2017 маркетингового року, засвідчили у відомстві. Цей показник на 32 тисячі тонн перевищує показник на аналогічну дату минулого року. «Збільшення обсягів у більш як удвічі прямо пов’язане з підвищенням урожайності зернових на півдні країни. Крім того, погодні умови дозволили аграріям на тиждень раніше розпочати збір урожаю», — каже голова Держрезерву Вадим Мосійчук. За його словами, підприємства системи заздалегідь підготувалися до такого сценарію розвитку подій на зерновому ринку, запропонувавши на новий маркетинговий рік конкурентні тарифи за зберігання.
На сьогодні аграрний напрям системи Держрезерву складається з 10 підприємств: шести борошномельних активів і чотирьох хлібних баз. У сукупності вони можуть зберігати 730 тисяч тонн зерна і переробляти на добу 1579 тонн пшеничного зерна, 300 тонн жита і 980 тонн комбікормів.
«За останній маркетинговий рік ми обладнали ці підприємства сучасними системами управління елеваторами для довгострокового зберігання зерна. З урахуванням близькості КХП та хлібних баз до морських портів, їх потужності легко конвертувати в зростання експорту і надходження валюти», — зазначив Вадим Мосійчук.
Домовитися з експортерами
Учасники зернового ринку разом iз Мінагрополітики коригуватимуть експорт зерна на основі реальних прогнозів та показників врожаю. Відповідний меморандум підписано днями між Міністерством аграрної політики та продовольства України і суб’єктами господарювання — експортерами зерна.
«Значимість цієї події у тому, що всі учасники ринку домовилися обговорювати експортну діяльність iз міністерством у контексті тих прогнозів та показників, які реально маємо щодо врожаю», — зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, відповідаючи на питання журналістів. Сторони погодились співпрацювати з питань узгодження балансових характеристик зернового ринку України, зокрема для розрахунку граничних обсягів експорту зерна та гарантування продовольчої безпеки та незастосування експортних обмежень.
За словами міністра, меморандум для ринку — це стабільність ціноутворення. «Не буде ніяких кардинальних рухів цін, які не корелюються зі світовими цінами. Меморандум робить усі корегування, у тому числі на ціни, планомірними. Це виграшна позиція і для громадян України, і для міністерства, і для експортерів», — сказав Кутовий.
Утім остаточних цін у меморандумі поки що не відображено, бо немає ключових індикаторів урожаю. «Не рідше ніж один раз на місяць будемо зустрічатися з представниками ринку для визначення показників», — підкреслив міністр.
«Форвард» позаду
Тим часом ПАТ «Аграрний фонд» завершив форвардні закупівлі продовольчої пшениці врожаю 2016 маркетингового року. Між ПАТ «Аграрний фонд» та сільгосптоваровиробниками було укладено 190 контрактів на придбання 500 тисяч тонн зерна пшениці другого та третього класів, жита та гречки. Як повідомила прес-служба Мінагрополітики, протягом нинішнього маркетингового року ПАТ «Аграрний фонд» надав сільгосптоваровиробникам аванс на загальну суму близько 1,14 мільярда гривень. Наразі товариство продовжує закупівлю продовольчої пшениці 2-го класу врожаю 2016 року за спотовими договорами.
Американці оцінили український урожай
Мінсільгосп США (USDA) зробив прогноз світового врожаю зерна у 2016/17 маркетинговому році. За його оцінкою, в Україні очікується загальний урожай зернових на рівні 61 мільйона тонн, а обсяги експорту українського зерна оцінюються на рівні 33 мільйонів тонн.
Міністерство сільського господарства США прогнозує нам наступні показники урожаю:
— кукурудза — 26 мільйонів тонн;
— пшениця — 25 мільйонів тонн;
— ячмінь — 9,1 мільйона тонн.
Очікується, що експорт української пшениці складе 12,5 мільйона тонн, фуражного зерна — 21,13 мільйона тонн, у тому числі кукурудзи — 17 мільйонів тонн.
