Україна не встигла сховатися під НАТОвську парасольку

На саміті НАТО, який відбувся у Варшаві 8-9 липня, держави-члени Альянсу затвердили новий комплексний пакет допомоги для реформування оборонного сектору України. Йдеться, зокрема, про оновлення системи командування і військової освіти, оптимізацію логістики, створення сил спеціальних операцій, перехід українського ВПК на стандарти НАТО, відновлення військово-морських сил та інше. Загалом понад 40 напрямів співпраці, зазначає «Євроньюс». Міністр закордонних справ Павло Клімкін на своїй сторінці у «Твіттері» уточнив, що йдеться про «13 магістральних та 40 піднапрямів практичної допомоги». 

 

Відтак у Варшаві Україна отримала пакет комплексної допомоги від НАТО, що має підняти оборонний та безпековий сектори України до стандартів НАТО. Трастові фонди, які створено після попереднього саміту в Уельсі у 2014 році, вже допомагають Україні в питанні кібернетичної безпеки, логістики та реабілітації поранених воїнів. У майбутньому НАТО та Київ також працюватимуть і в інших галузях — приміром, для подолання небезпеки вибухових пристроїв та в питанні протистояння гібридній війні.

 

Президент України Петро Порошенко назвав пакет допомоги НАТО «дуже амбітним документом»: «Це унікальний пакет. Ніколи в історії НАТО така солідна та значна підтримка в середньостроковій перспективі не надавалася країні-партнеру». Проте не менш важливою для України була солідарна політична підтримка з боку лідерів країн НАТО на тлі складної ситуації в зоні конфлікту на Донбасі та окупації Криму. На питанні Криму він зупинився окремо, закликавши до запуску міжнародного механізму, який міг би покласти край окупації Кремлем півострова: «Російська агресія почалася з окупації Криму і може завершитися лише з деокупацією Криму. Ось чому так важливо запустити міжнародний механізм деокупації Криму якнайшвидше». 

У майбутньому Україна має сама вирішити питання про необхідність членства у НАТО. Наразі на порядку денному воно не стоїть, заявив Генсек Альянсу Єнс Столтенберґ на спільній прес-конференції з Президентом Порошенком 9 липня. Саміт Північноатлантичного альянсу цього дня якраз і завершився засіданням Комісії «Україна — НАТО» на найвищому рівні. Союз НАТО, окрім надання Києву широкого пакета допомоги, також висловив солідарність на тлі агресії Росії на сході України та окупації Криму. Президент Петро Порошенко слідом за Генсеком Альянсу також заявив у Варшаві, що питання членства України в НАТО наразі не на порядку денному. Одночасно Порошенко вказав на зростання симпатій до Альянсу серед українців.

 

«Втілення реформ в Україні є ключовим моментом. НАТО допомагає порадами та цільовою допомогою, щоб зробити українські оборонні та безпекові інститути більш ефективними, дієвими та підзвітними. Це є ціллю комплексного пакета допомоги, який ми підтримали сьогодні», — сказав Столтенберґ після засідання Комісії «Україна — НАТО». — Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо віддана демократії, верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки. Альянс відданий справі допомоги Україні в досягненні цієї мети». 

 

Не все так добре, як видається

 

Загальний тон заяв представників української влади після Варшавського саміту оптимістичний, навіть переможний. Такі настрої поділяють не всі оглядачі. Одна справа — бути членом Альянсу, а інша — країною-партнером. «Німецька хвиля» надала своєму коментарю промовистий заголовок «Україна на саміті НАТО: глядач на святі колективної безпеки».

 

Нинішній саміт НАТО — другий після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Два роки Північноатлантичний альянс ніби вичікував, уникаючи різких рухів. У Варшаві лідери 28 країн пішли на крок, який тут назвали історичним — посилити військову присутність у країнах Східної Європи (Польщі та Балтії). Причиною стали побоювання в цих країнах повторити долю України, констатує «Німецька хвиля». З іншого боку, тон на адресу Москви помітно пом’якшав. Якщо в декларації за підсумками саміту в Уельсі в 2014 році Альянс засуджував «агресивні дії Росії» в Україні, то у варшавському підсумковому документі слова «агресивний» немає, а є «дії Росії», що підривають правовий порядок в Європі. Посилюючи свій східний фланг, НАТО одночасно простягає руку Москві. «Ми продовжуємо прагнути конструктивних відносин iз Росією, якщо дії Росії роблять це можливим» — йдеться у заключній декларації. Дійсно, після майже дворічної перерви Альянс відновлює активні контакти з Москвою. 

 

У кулуарах журналісти припускали, що зал на підсумковій прес-конференції Порошенка в суботу ризикує бути напівпорожнім, мовляв, у багатьох уже буде настрій їхати додому. Але цього не сталося. Можливо, тому що після українського лідера ще виступали президенти Польщі і США. Президент США Барак Обама хоч і заявив про неможливість повернення до business as usual («звичайних справ») iз Росією, але про Україну у своєму виступі ледь обмовився. Порошенко сказав, що йдеться про «унікальний» пакет, якого ще не отримувала жодна країна. Більше того, за словами українського Президента, його країна отримала новий статус «посиленого партнерства». Правда, ні в підсумковій декларації, ні в заявах Генсека Альянсу цього терміна немає. По суті Альянс продовжуватиме робити те, що вже робить, але в розширеному форматі — допомагати реформувати українську армію, наближаючи її до своїх стандартів. 

 

У цілому саміт у Варшаві, на якому країни НАТО хвалили недоступну Україні колективну безпеку, можливо, викликав у членів української делегації прикре відчуття. На тлі розмов про військову міць, стримування Росії і клятви «один за всіх і всі за одного» здавалося, що в Європі остаточно опускається нова залізна завіса. По один її бік — НАТО, який посилює захист своїх членів, а по інший — Україна, яка не встигла сховатися під НАТОвську парасольку. Це враження лише посилювали гігантські рекламні плакати однієї американської фірми, якими обвішана дорога з аеропорту Варшави в центр. Ця фірма — виробник протиракетного захисту. На плакатах Європа поділена на дві частини — вздовж східного кордону НАТО.

 

Колишній посол США при НАТО Курт Фолькер заявив, що задоволений результатами Варшавського саміту, окрім справи допомоги для України: «Я бажав би, щоб було більше зроблено у справі України. Передусім у питаннях навчання та кращого озброєння українського війська та допомоги у зміцненнi кордонів. Якщо Президент Порошенко розчарований цим, то вголос цього не скаже». Директор українського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов відзначив, що на саміті НАТО у Варшаві не було перелому в справі України. Прозвучала обіцянка допомоги у сфері оборони, проте Україна очікувала передусім перспективи вступу до Північноатлантичного альянсу, та цього не сталося. Вадим Карасьов прогнозує, що Україна може очікувати зближення з Альянсом тоді, коли Захід визнає Росію ворогом. Поки що, відзначає політолог, НАТО декларує, що Москву необхідно зупинити та одночасно вести з нею діалог. «Ніхто не знає, що робити далі з Україною», — сказав Вадим Карасьов.

 

Прийняті НАТО у Варшаві рішення не означають повернення «холодної війни», це розумна прагматична політика. Фронти означені. Але Україна та Грузія від цього можуть програти, вважає німецький аналітик Бернд Ріґерт. НАТО брязкає зброєю, але дуже тихенько. Якщо мислити воєнними категоріями, то чотири батальйони у Східній Європі насправді не становлять реальної загрози для значно сильнішої російської армії. І Москва не буде дійсно вражена збільшенням кількості військ Альянсу. Але в НАТО на це ніхто й не сподівається. Більше йдеться про демонстрацію єдності. Це рішення повинно показати країнам Балтії, які входили до складу СРСР, а також іншим державам, які належали до Організації Варшавського договору, що НАТО розуміє їхні проблеми.

В Альянсі ніхто серйозно не вірить у те, що Росія планує прямо атакувати сьогоднішніх членів НАТО або почати проти них гібридну війну, як це зробили «зелені чоловічки» в Україні.

 

На думку НАТО, російський президент Володимир Путін має інші наміри. Він хоче забезпечити свій вплив в Україні, Білорусі, Грузії, Молдові, Азербайджані та Вірменії. І він цього досягнув. Білорусь є союзником. Інші ж країни втягнено у конфлікти, у підживленні яких Росія відіграє вирішальну роль. Через ці «заморожені» конфлікти жодна з цих дер­жав не може претендувати на членство в НАТО. Таким чином Росія застовпила цю територію на роки, якщо не десятиріччя. Альянс, у свою чергу, своїм самітом у Варшаві дає Росії зрозуміти, що вона не може просуватися далі. Оскільки це питання вже знято з порядку денного, відновленню діалогу між Росією та НАТО вже ніщо не заважає. Президент Путін спокійно телефонує президентам США та Франції Обамі та Олланду, а також федеральному канцлеру Меркель. Діалог на високому рівні триває. За повідомленням Генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа, на 13 липня у штаб-квартирі в Брюсселі призначено перше майже після дворічної перерви засідання Ради НАТО—Росія. Основна увага на зустрічі буде приділена українському питанню. Тобто про Україну без України. 

 

Наступний саміт НАТО відбудеться в 2017 році в Брюсселі — НАТО хоче таким чином справити новосілля у своїй новій штаб-квартирі.

На саміт НАТО у Варшаві, який завершився в суботу, 9 липня, Порошенко привіз живого свідка подій, які Україна називає фактично війною з Росією — Надію Савченко. Українська військовослужбовець, чиє прізвище за час її ув’язнення в Росії вивчили багато світових лідерів, зустрілася з ними вживу. На засіданні Комісії «НАТО—Україна» на вищому рівні Савченко з серйозним виглядом сиділа за спиною у Порошенка. Поруч за «круглим столом» були канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд, з якими Порошенко обговорював долю льотчиці під час незліченних переговорів iз президентом Росії Володимиром Путіним.

 

Але важко уявити, що живий і відомий у всьому світі свідок подій, які змусили НАТО радикально міняти свою політику, був на саміті НАТО лише весільним генералом. У будь-якому разі, на форумі експертів, що проходив на полях саміту, Савченко виступила з короткою заявою. Зал аплодував їй стоячи.

 

Народний депутат України та колишній політв’язень Надія Савченко з Польщі відбула до Литви, де заявила, що у перспективі Україна має стати членом НАТО. «У перспективі нам, звичайно, треба дивитися у цьому напрямку. Якщо ворог просто має більше людського ресурсу, то ми будемо об’єднуватися. Я вважаю, що НАТО — це саме той майданчик, на якому це можна робити», — сказала вона 10 липня в інтерв’ю «Радіо «Свобода» у Пренайському районі Литви, де проходить Форум литовської молоді світу. Коментуючи заяви, що Європа «стомилася» від України, Надія Савченко зауважила, що війна виснажує всіх, у першу чергу країну, в якій вона ведеться. У рамках перебування у Литві Надія Савченко відвідає поранених українських військових, які там перебувають на реабілітації. Вона зустрілася з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявічюсом та президентом Далією Ґрібаускайте. За словами Надії Савченко, з лідером Литви у неї також була приватна зустріч у рамках саміту НАТО у Варшаві.