Українська економіка попереду Москви

«У четвертому кварталі 2015 року ВВП України упав не так глибоко, як ВВП Росії, — пише російський економічний оглядач Григорій Неяскін. — А в першому кварталі 2016-го він навіть трохи зріс, на 0,1% — на тлі падіння російського показника». 

 

Нинiшнього року економіка Росії, за даними їхнього мін­економрозвитку, має скоротитися на 0,2%. Світовий банк налаштований більш песимістично і прогнозує спад на 1,2%. «У цей же час від України він очікує зростання на 1% — стільки ж, як і місцеве Міністерство економіки», — наголошує Неяскін. 

 

Експерти одразу ж зробили застереження: казати, що українська економіка перебуває у відчутно кращій формі, ніж російська, передчасно. По-перше, плюс 0,1% — це попередня цифра і враховуючи її близькість до нуля, цей показник може бути переглянутий у бік зменшення. По-друге, спад ВВП в Україні тривав довше від російського і нинішній плюс можна пояснити ефектом низької бази. По-третє, за деякими іншими показниками Москва наразі випереджає Київ. Так, інфляція в Україні наприкінці нинішнього року має становити 12%, а у Росії чекають 5-6%. Аналогічна ситуація і з безробіттям: 10,3% в Україні проти 5-6% у РФ. 

Деякі економісти при цьому зауважують: в абсолютних цифрах вести мову про відчутну перемогу України, звичайно, передчасно. Але елементи великого пазла можуть складатися у тенденцію — що економіка нашої держави пережила дно свого падіння й нині отримала змогу для зростання, принаймнi може поборотися за інвестиції. І падіння курсу нацвалюти може зіграти доволі відчутну позитивну роль. На противагу цьому адміністративно-сировинна економіка Росії залежить передусім від політичних рішень, насамперед, як це не дивно звучить, у царині зовніш­ньої політики. І тому її майбутнє виглядає доволі туманно. 

 

«Україна, переживши шок від російської агресії, отримала зовнішню підтримку світу. Росія нині отримує санкції, Україна — підтримку від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Європейського інвестиційного банку», — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. Ці структури, за винятком МВФ, нині розширили свої програми з Україною. 

 

На думку Новака, позитивним фактором для нашої економіки стала… війна. «Суб’єкти господарювання почали адаптуватися і шукати нові ринки збуту на заміну російським, — сказав він. — Через російську агресію Україна також суттєво скоротила споживання енергоресурсів і стала ефективніше застосовувати енергозберігаючі технології». 

 

Надалі голова Комітету економістів прогнозує, що з війни Україна вийде дуже сильною, а Росія — ослабленою. «Важливо і те, що, коли нам треба буде відновлюватися після війни, нас підтримає міжнародне співтовариство. Нам нададуть кошти, і це стане ще одним трампліном для економічного зростання, — пояснює Новак. — Не забувайте, що це і робочі руки, і використання великої кількості матеріалів, переважно власного виробництва. І як би це дивно не звучало, але воєнний розвиток — один із локомотивів розвитку економіки». 

 

Прогрес в економіці нашої держави помітив і державний секретар США Джон Керрі. «Завдяки важким рішенням, які зробив Президент Петро Порошенко, Україна сьогодні переживає зростання. Її економіка росте, на відміну від інших економік регіону. Ці індикатори позитивних змін виходять із політичних рішень», — дипломатично заявив американський високопосадовець. 

Окрім динаміки ВВП, економісти констатують ще певну кількість різноманітних індикаторів в економіці, які можуть свідчити про сприятливу тенденцію. Наприклад, за інформацією НБУ, платіжний баланс травня 2016 року зведений з профіцитом 347 мільйонів доларів. Це на 16,9% більше, ніж торік у цей період. І нехай голов­ною причиною цього успіху є зростання сировинних ринків у світі і нашої заслуги тут мало, але назагал тенденція є обнадійливою. Тим паче що за січень-травень нинішнього року зафіксоване позитивне сальдо платіжного балансу в сумі 29 млн. доларів. Торік за цей період ми мали дефіцит 1,79 млрд. доларів. 

 

Уперше за 13 місяців українські банки, за винятком неплатоспроможних, отримали прибуток — 2,1 млрд. гривень. На сайті регулятора написано: 32 банки отримали збиток 1,3 млрд. гривень, але інших 74 фінустанови спрацювали у плюс — 3,4 млрд. грн. Таким чином, «середня температура в лікарні» вперше перестала бути критичною. Спеціалісти НБУ головними джерелами прибутковості українських банків вважають заробіток від наданих кредитів фізособам, а також скорочення відрахувань у резервні фонди. 

 

Зупинилося падіння національної валюти. За травень-червень ми навіть отримали ревальвацію — 6%. Це один із кращих показників серед інших пострадянських країн. І нехай головна підвалина успіху — низька порівняльна база, адже у них національні валюти не падали так стрімко, як в Україні, про певні ознаки стабілізації можна вести мову. 

 

Уперше у травні на 5% зріс ринок українських внутрішніх авіаперевезень. І хоча, знову ж таки, він у нас мізерний і свідчить про активність практично однієї авіакомпанії — МАУ, яка у конкуренції з турецькими авіакомпаніями стала активно підвозити регіонального пасажира до своїх міжнародних рейсiв до Києва, плюс залишається плюсом. Обсяг вантажоперевезень за січень-квітень 2016 року зріс на 4,6%

 

За 4 місяці 2016 року в Україну надійшли 2 млрд. доларів іноземних інвестицій. Це, звичайно, мізер, якщо порівнювати із «кращими часами», але значно більше, ніж сподівалися профільні спеціалісти. Вони, нагадаємо, прогнозували залучення 4 млрд. доларів за нинішній рік, сьогодні ж переглядають ці цифри у бік збільшення. Можна також говорити і про якість цього портфеля: 80% усіх коштів надійшло у вигляді докапіталізації фінансових установ. 

 

За перші п’ять місяців нинішнього року обсяги будівництва в Україні зросли на 9,3% — будівельних робіт виконано на 19,5 млрд. гривень. Знову ж таки мізер, якщо порівняти з ажіотажем початку 2000 років, спричиненим бурхливим ростом ціни квадратних метрів, але краще, ніж стагнація останніх років. 

 

Ну і, зрештою, Держстат фіксує невелике, але стабільне зростання промислового виробництва з лютого 2016 року. У травні українські сталевари виробили своєї продукції більше на 5,7% у порівнянні з минулим роком. І навіть попри війну на індустріальному сході, Україна залишила за собою місце у десятці найбільших виробників сталі у світі. Подібна тенденція спостерігається і в агросекторі — невелике зростання експорту практично у кожній із галузей. 

 

При цьому головні перепони для розвитку нашої економіки — корупція, відсутність адекватної судової системи тощо — наразі не подолано. Нині це, на думку експертів, залишається найбільшою перепоною для іноземних інвесторів, які могли би підняти наш господарський комплекс — навіть більший, ніж воєнні дії на Сході. Про це свідчать опитування бізнесменів. А тому слабкі ростки позитиву, які ми бачимо попри все, можуть нині свідчити більше про потенціал і можливі шляхи до успіху, ніж про переломні тенденції. 

 

Але, схоже, що дна падіння економіки ми таки досягли. І це, справді, може бути нашою перевагою — у порівнянні з економіками сусідніх держав, які ще прямують донизу. 

 

А ТИМ ЧАСОМ...