Сьогодні у Варшаві розпочинається дводенний саміт НАТО. Традиційно перший день таких зустрічей присвячується двостороннім і багатостороннім зустрічам і переговорам та церемоніальній вечері. А головні переговори, дискусії та прийняття документів зустрічі відбуваються на другий день. Польські організатори саміту назвали його найважливішим із часу закінчення Другої світової війни. Може, й перебільшення, але незначне.
На саміті НАТО у Варшаві говоритимуть про зміцнення східного флангу Альянсу, союзників у Скандинавії та кібербезпеку. А головне — про нові виклики для НАТО у зв’язку з агресивною політикою Росії та перехід від політики роззброєння Альянсу, яка була прийнята після закінчення «холодної війни», до повернення союзу його колишньої дієвості та боєздатності. І не для агресії, а для стримування потенційного противника. На порядку денному зустрічі також міграційна криза і тероризм. Загалом, після завершення «холодної війни» на саміті у Варшаві вперше мають продемонструвати докорінні перетворення в Північноатлантичному союзі.
Саміт НАТО у Варшаві стане логічним продовженням саміту в Уельсі, який проходив близько двох років тому. Але якщо в 2014 році Північноатлантичний альянс, відповідаючи на агресивні дії Росії, фактично працював в авральному режимі, то нині НАТО готується до довгого і напруженого конфлікту, зазначає «Радіо «Свобода». Також на саміті мають остаточно погодити Комплексний пакет допомоги для України.
На момент Уельського саміту від часу анексії Криму минуло лише півроку, конфлікт на сході України тривав лише кілька місяців, а агресивна позиція Росії стосовно Заходу лише формувалася. Навіть термін «гібридна війна» був ще «новинкою». Якщо тоді НАТО готувало негайну відповідь на виклик, то у Варшаві експерти країн-членів і їхніх партнерів працюватимуть над довготерміновою архітектурою системи безпеки в умовах протистояння із Москвою. Ухвалений на Уельському саміті два роки тому план дій у сфері готовності союз НАТО вже цілком виконав, запевнив Генеральний секретар Північноатлантичного союзу Єнс Столтенберґ. Рішення, які ухвалюватимуть 8-9 липня у Варшаві, залишатимуться актуальними протягом десятиліть, впевнені лідери країн військово-політичного блоку. Не обійдуть на Варшавському саміті і питання Брекзиту, референдум про вихід Великої Британії з Євросоюзу викликав багато емоцій в експертному середовищі.
Про розширення блоку в найближчому майбутньому не йдеться. Виключення зроблять лише для Чорногорії, яка підписала протокол про вступ до НАТО у травні. Цього разу ця балканська країна братиме участь у ролі спостерігача, остаточний її вступ до Північноатлантичного альянсу запланований на наступний рік. «Офіційна політика відкритих дверей НАТО зберігається, але поки неясно, як потенційні кандидати, зокрема Грузія, Молдова і Україна, зможуть нею скористатися», — зазначав нещодавно екс-заступник командувача сил НАТО в Європі Джон Маккол.
Враховуючи агресивну поведінку Росії і бажання країн НАТО укріпити кордони, тема «східного фронту», скоріше за все, буде на саміті головною. У своєму спостреженні для дослідницького інституту The Atlantic Council («Атлантична рада») екс-посол США в НАТО Ніколас Бернс і екс-командувач силами НАТО Джеймс Джонс вказували, що безпеку в Європі більше не можна сприймати як щось очевидне і зрозуміле. У 2014 році в НАТО ухвалили рішення про розміщення військового контингенту в країнах Східної Європи і Балтії та створення нових військ швидкого реагування. Цього року східний фронт будуть ще більш укріплювати — планується ухвалення рішення про розміщення на сході чотирьох батальйонів, по тисячі бійців у кожному.
Перший батальйон забезпечить США, другий — Велика Британія, третій — Німеччина. Четвертим, мабуть, займатиметься Канада, але остаточне рішення щодо цього ще не ухвалено. Американський батальйон планують розмістити в Польщі в районі Сувалківського коридору. Так називають стокілометрову ділянку польсько-литовського кордону. Із флангів ділянка кордону «Сувалки-Каунас» затиснута між Білоруссю і Калінінградською областю Росії. Військові НАТО побоюються, що у випадку конфлікту Росія може перекрити цей коридор і таким чином відрізати країни Балтії від Альянсу. Німецький батальйон, скоріше за все, відправиться в Литву, британський — в Естонію, а четвертий, країна-розпорядник якого ще не встановлена, — в Латвію.
Додатково США розмістить на східному фронті повномасштабну важку бригаду — близько 3500 вояків. Підрозділ буде виконувати завдання на території країн Балтії, в Болгарії і Румунії. Крім того, базу НАТО в Румунії перетворять на повномасштабний тренувальний центр — за словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, там планують розмістити міжнародну бригаду. Проходити службу в цій бригаді будуть від 3,5 до 5 тисяч бійців. Експерти говорять, що нові батальйони будуть розташовані у країнах Балтії та Польщі не для війни, а для стримування.
Країни Балтії є найбільш вразливою ділянкою фронту для НАТО, якщо Росія перейде в наступ. Нещодавня військова гра, яку проводив аналітичний центр RAND, показала, що Північноатлантичний альянс не зможе достатньо ефективно зупинити агресію на цьому напрямку. Саме тому, говорять аналітики, НАТО посилює співпрацю із двома країнами — не членами блоку.
Йдеться про Фінляндію та Швецію. За умови їхньої підтримки змінюється невигідне для країн НАТО співвідношення сил між ними й Росією.
Жодна із цих двох країн ще не готова до вступу в Альянс, але підтримка цієї ідеї зростає, особливо в Швеції. У травні шведський парламент спростив для НАТО процедури проведення тренувань і, у разі необхідності, бойових дій. Улітку прем’єр-міністри і міністри оборони обох країн зустрічалися з міністрами країн НАТО у форматі «28+2». Цей формат може бути збережений у майбутньому.
Анексія Криму Росією і поступова мілітаризація півострова змушує НАТО слідкувати за розвитком подій у Чорному морі. Щоб не допустити перетворення його на «Російське озеро», як назвав море президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, у Румунії планують запропонувати створити міжнародний морський патруль, який би діяв на постійній основі. Але цю ідею можуть не підтримати інші країни. Зокрема, проти того, щоб «перетворювати Чорне море на територію війни», виступив прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов. Отже, так званий «Чорноморський флот НАТО» також будуть обговорювати на саміті.
Ще в Уельсі кібератаки були визнані серйозною загрозою для Північноатлантичного альянсу. Тоді ж створення захисту від них визнали необхідним елементом забезпечення колективної безпеки. Цього року заходи із забезпечення кібербезпеки можуть додати до оперативних планів навчань та тренувань і зробити ще одним елементом безпеки, таким же важливим, як, наприклад, протиповітряну оборону. Від кібератак в останні роки постраждали сайти французького телеканалу, польської фондової біржі, Білого дому, Конгресу США, Державного департаменту, американської газети «Нью-Йорк Таймс» та інші.
УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ
До Варшави на зустріч лідерів держав-союзниць організації Північноатлантичного договору запрошено і Президента України Петра Порошенка. З ним планують говорити, з одного боку, про активність Росії в підтримці бойовиків на сході України та військову присутність Росії у Криму, з іншого — про реформування Збройних сил та допомогу НАТО у цій справі. У Варшаві так само має бути підписаний комплексний план підтримки України, який, за словами Столтенберґа, об’єднує в одне ціле весь спектр нашої допомоги. Державний секретар США Джон Керрі у середу відвідав Тбілісі, а вчора — Київ, аби дати знак Грузії та Україні, що Америка віддана справі їхньої безпеки в контексті агресії Кремля. Експерти із стратегічного дослідницького інституту США «Фонд спадщина» (The Heritage Foundation) також закликали лідерів Північноатлантичного альянсу розширити партнерство з Україною під час саміту НАТО у Варшаві. Голова місії України при НАТО Єгор Божок заявив, що Київ розраховує на створення нових трастових фондів НАТО для підтримки української армії за результатами саміту Альянсу у Варшаві.
