«Котився Колобок лісом і наспівував: я від діда утік, я від баби утік і від Генпрокурора теж втечу... На місці цього колобка міг бути Онищенко», — так почав учора свій виступ у Верховній Раді нардеп від Радикальної партії Андрій Лозовий. І таки наврочив: нардеп, котрого підозрюють у перепродажу українського газу через підконтрольні йому компанії за заниженими цінами, від Генпрокурора благополучно втік. Дарма, що останній особисто прибув у будівлю на Грушевського, 5 просити Верховну Раду зняти з Олександра Онищенка недоторканність. Рада прохання Юрія Луценка виконала й імунітету Онищенка позбавила, однак на долю останнього це вплинуло мало — підозрюваний давно перебуває за кордоном. Цілий і неушкоджений, на відміну від з’їденого лисицею Колобка.
...Ранок 5 липня був сповнений надій та побоювань: віддасть чи ні парламент ще одного свого члена «на розтерзання» правоохоронним органам. Принагідно парламентарії заговорили й про скасування депутатської недоторканності як такої. Ця тема, як знає наш читач, буває дуже популярною під час будь-якої виборчої кампанії, коли відповідний пункт до своєї програми включає кожен кандидат, але згодом чомусь «забувається».
«Ми голосували за скасування депутатської недоторканності в першому читанні й готові голосувати в другому, оскільки вважаємо, що таке явище вже непотрібне, і якби її (недоторканність. — Ред.) зняли з усіх, то таких питань не виникало б», — зауважив перед початком засідання голова фракції «Народного фронту» Максим Бурбак.
«Ми організуємо максимальну мобілізацію наших депутатів у сесійній залі, аби проголосувати за всі три постанови, які стосуються народного депутата Онищенка. Ми вважаємо, що і ГПУ, й інші антикорупційні органи мають довести кримінальну справу до суду», — наголосив Бурбак. Він підкреслив, що другим принциповим питанням сесійного тижня є спецконфіскація коштів Януковича.
У підсумку все вийшло так, як обіцяв Бурбак: його фракція (і не тільки) зуміла-таки мобілізуватися й знайти голоси для ухвалення відразу трьох постанов: за притягнення до відповідальності, затримання та арешт Онищенка. Постанови ці зібрали, відповідно, 275, 265 та 263 голоси. Колеги тепер вже екс-депутата Онищенка з групи «Воля народу» не підтримали його арешт, а депутат від цієї групи Євген Рибчинський став єдиним у залі, хто проголосував проти.
Не голосувала й група «Відродження», а от БПП, «Народний фронт», «Самопоміч» та Радикальна партія дали більшість голосів «за». Трохи підвела «Батьківщина»: з 19 членів цієї фракції за арешт проголосували лише 9, у тому числі — лідерка Юлія Тимошенко. Не взяли участь у голосуванні Григорій Немиря, Сергій Власенко, Іван Кириленко, Олександра Кужель, Борис Тарасюк та інші. Таким чином, Олександр Онищенко став другим народним депутатом (після Ігоря Мосійчука), кого Верховна Рада позбавила депутатського імунітету.
Представляючи в парламенті клопотання щодо його арешту, Генпрокурор Юрій Луценко нагадав присутнім про гріхи Онищенка. Він, розповів Луценко, будучи бенефіціаром компаній-операторів ПАТ «Укргазвидобування», організував злочинне угруповання з метою заволодіння коштами «Укргазвидобування». Сам Онищенко, який вчасно втік за кордон, передав через своїх спікерів, що його «підставили». «Чого летіти, коли мене підставили і вкотре кинули. Обіцяли процес і суд», — заявив Онищенко.
Водночас Юрій Луценко відповів на закиди про те, що його підлеглі допомогли Онищенку забезпечити свій вчасний від’їзд. «Сьогодні заявляли, що Онищенку дали можливість втекти. Це правда. Це сталося завдяки закону про регламент Верховної Ради, яким передбачена саме така процедура притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності», — заявив Луценко. За його словами, не втекти за той час, поки парламентарії вирішують долю свого колеги, «може тільки смілива і чесна людина». «На жаль, пан Онищенко таким не є, бо 2 липня він літаком покинув Україну як народний депутат, зупинити якого правоохоронні органи не мають жодної законної можливості. Регламент і закон про статус народного депутата це робити забороняє», — наголосив Генпрокурор.
Остання новина, дотична до Онищенка, стосується підписання спікером ВР Андрієм Парубієм усіх прийнятих парламентом постанов. Відтак справа за малим: знайти Онищенка й привезти його в Україну. Хоча оце якраз і є найскладнішим.
