Предки виходять iз тіней

У Львівському палаці мистецтв працює виставка «Тіні забутих предків», присвячена легендарній стрічці Сергія Параджанова. Основний меседж, який уже сповна відчули у Києві, де пересувний грандіозний проект показували раніше, — ода таланту народу і митців. Показ унікальних артефактів, залучення предметів iз приватних та музейних колекцій, численні інтерв’ю зі свідками кінопроцесу та мультимедійність експозиції сприяють якомога повнішому заглибленню у світ «Тіней...». 

 

Куратор виставки Павло Гудімов каже: «Перша причина проведення виставки у Львові — історична. Після скандального показу фільму в кінотеатрі «Україна» в Києві прем’єрний показ у Львові так і не відбувся. Друга — те, що Львів має великий виставковий центр, який може вмістити настільки масштабну експозицію. Я був би щасливий, якби така виставка стала музеєм одного фільму. Він давно вже потрібен Україні. Мистецький проект — це велике комунікаційне поле. На відкритті були присутні посол Франції, мер Чернівців, директор кінофестивалю з Канади, куратори з Польщі та Австрії. Після цієї виставки народяться нові ідеї. Як на мене, їздити потрібно не лише Україною, а й за кордон. Показувати, що ми думаємо, ми емоційні і можемо комунікувати мовою культури, а не лише політики».

 

Виставку розмістили у дев’яти залах Палацу мистецтв. Вхід до кожного закритий тканиною з льону, аби глядач відчув перехід — ніби між двома світами. В експозиції вперше представлено розкадрування, зроблені Сергієм Параджановим, які зберігалися півстоліття в особистому архіві Володимира Луговського — другого режисера фільму. Є невідомі роботи Георгія Якутовича — художника фільму, фотографії та свідоцтва Тіберія Сільваші, який у студентські роки був волонтером на зйомках картини. Основним експонатом виставки є інсталяція «Реінкарнація» сучасного митця Антона Логова. Автор роботи розповідає, що намагався долучитися до проекту саме з позиції сучасного візуального мистецтва. В центрі інсталяції — автентична гуцульська хата, яку привезли з Верховини. Їй близько 50-70-х років. 

 

Ідея провести виставку з’явилася у кінокритика Андрія Алферова. Потім відбулося ґрунтовне дослідження та розпочався процес. У команді працюють чотири куратори і ще близько 160 людей. 

«Проект вражає своєю масштабністю та ідейною насиченістю, — зазначила директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Христина Береговська. — Адже довкола стрічки автори проекту вибудували цілий ареал дотичних смислів, які так чи інакше відтворюють атмосферу, етнографію та побут Карпат. Унікальнi також розкадрування сцен фільму, зроблені Параджановим». 

 

На виставцi «Тіней...» можна було зустріти композитора Мирослава Скорика — він творець музики до фільму. «Я радий, що долучився до цього визначного фільму. От і зараз долучився до події, яка вшановує цей твір. Із творців фільму чи тих, хто був задіяний, залишилися лише двоє — Кадочникова (Лариса Кадочникова — виконавиця головної жіночої ролі Марічки) та я. Всі інші відійшли у кращий світ. Наша робота дала чудові результати. Щасливий, що і в Києві, і у Львові відбулася така чудова реінкарнація фільму», — каже народний артист України Мирослав Скорик. 

Виставка триватиме у «фестивальному» форматі: окрім екс­позиції, можна відвідати кінопокази, кураторські екскурсії та «круглі столи». Львів’ян запрошують зануритися в унікальну атмосферу, в якій створювали стрічку. Крок за кроком прожити непрості 60-ті, надихнутись магією Карпат та відчути свою причетність до унікальної пам’ятки української культури можна до 17 липня. Вхід — 20 грн. В останній вікенд проекту, 16 та 17 липня, відбудеться подія у форматі ночі в музеї — «Тіні забутих предків. Ноктюрн». 

 

Побачити виставку після Львова можна буде в Одесі та Дніпрі.