Громадський безконтроль: чому в Україні буксує боротьба з корупцією

01.07.2016
Громадський безконтроль: чому в Україні буксує боротьба з корупцією

Боротьба з корупцією - як палка з двома кінцями (www.president.gov.ua)

Минулого тижня в Національному антикорупційному бюро спалахнув новий скандал: переможець конкурсу на посаду директора Одеського територіального управління НАБУ Семен Кривонос сам підозрюється у корупції. Як стверджують політики та експерти, за державні кошти детективи агентства займаються окозамилюванням, а громадські активісти закривають очі на відверті проблеми в бюро.
 
На початку цього року Президент Петро Порошенко заявив, що одним з основних досягнень минулого року стало створення нових правоохоронних органів — Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та патрульної поліції. Однак стверджувати, що НАБУ справдило надії суспільства і глави держави, важко. 
 
За півроку «активної» роботи детективів бюро до суду надійшло аж 15 справ, причому всі вони стосуються дрібноти. Бездіяльність бюро почала викликати запитання у нардепів, які минулого року виділили в бюджеті на діяльність цього органу півмільярда гривень. Так, скажімо, лідер Радикальної партії Олег Ляшко наполягає на тому, що голова НАБУ має відзвітувати про те, за що детективи агенції щомісяця отримують по 32-34 тисячі гривень, а сам Ситник — понад 120 тисяч. «Де справи проти оточення Януковича, яке спокійно почувається у парламенті? Де хоча б якісь свідчення того, що українці, викладаючи зі своїх кишень мільярди для Ситника і К°, не роблять цього марно?» — заявив Ляшко. 
 
Перспективи гучної справи НАБУ проти нардепа Олександра Онищенка через зловживання в «Укргазовидобуванні» народні обранці теж оцінюють скептично. «Проблема не тільки в Онищенку. Де подання на інших корупціонерів у парламенті — Юрія Бойка, Євгена Бакуліна? Чи не 70% «Опозиційного блоку» можна садити», — впевнений нардеп від «Батьківщини» Ігор Луценко.
Експерти припускають, що НАБУ свідомо не «помічає» певних фігурантів корупційних схем або ж спускає на гальмах справи проти них. Стежити за роботою детективів мала б Рада громадського контролю при НАБУ. Однак і тут дивна ситуація: до її складу входять украй сумнівні персонажі, які закривають очі на плями і біографії співробітників НАБУ. 
 
Голова ради Олексій Гриценко, син колишнього міністра оборони і кандидата в президенти Анатолія Гриценка, визнає: повноваження у Ради громадського контролю при НАБУ одні з найбільших серед громадських рад. «Вона може делегувати своїх людей у конкурсні комісії з відбору працівників НАБУ. Було проведено близько 5 тисяч співбесід на детективів, керівників, бухгалтерів та інші посади». 
 
Це в теорії. А на практиці члени ради «не помітили», скажімо, що конкурс на посаду директора Одеського територіального управління НАБУ виграла людина, яку... підозрюють у корупції. Восени 2014 року Семен Кривонос став фігурантом кримінального провадження щодо отримання хабара в особливо великому розмірі — 120 тис. доларів. Загадковим чином держслужбовець заволодів більш ніж 7 га землі і квартирою вартістю 3 млн. грн. Замість Ради громконтролю ці факти виявили журналісти телепрограми «Слідство.Інфо». 
 
Яка причина такої короткозорості ради? Можливо, вона полягає в тому, що до її складу входять люди з доволі сумнівною біографією. Так, скажімо, Віталій Шабунін під час балотування до Ради приховав наявність земельної ділянки, а Дмитро Шерембей забув вказати, що тричі відсидів за квартирні крадіжки, відзначає журналіст-розслідувач Володимир Бойко. 
Із вимогою звільнити з Ради сумнівних активістів до голови НАБУ звернулись кілька депутатів, зокрема і Ігор Луценко. Однак замість того, аби виконати закон, Артем Ситник просто розпорядився прибрати з сайта НАБУ декларації про доходи та автобіографії членів ради. У підсумку Ігор Луценко звернувся до Генпрокуратури України з заявою про злочин, скоєний Ситником, — і 24 червня Печерський суд зобов’язав ГПУ відкрити кримінальне провадження відносно голови НАБУ. 
 
При цьому новий склад ради громконтролю, обраний на початку червня, теж не викликає захвату. «Олексій Гриценко — депутат Київської міськради. А закон забороняє членство в Раді особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Є питання і щодо конфлікту інтересів, адже Анатолія Гриценка звинувачують у корупції за часів його роботи в міністерстві», — відзначає політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог» Андрій Миселюк. 
 
Ще один член ради Костянтин Гусєв, за даними журналіста-розслідувача Сергія Щербини, пов’язаний з одіозним екс-міністром доходів і зборів при Януковичі Олександром Клименком і сепаратистами, зокрема Павлом Губарєвим. Так, у 2008 році Губарєв працював директором компанії «Рекком», співвласником якої був Гусєв. У 2006 році цей майбутній громадський контролер НАБУ також балотувався до Донецької міської ради від партії «Українське реєстрове козацтво». Це та сама організація, яка спочатку брала активну участь у захопленні органів державної влади на Донбасі, а потім постачала бойовиків для «ДНР» і «ЛНР».
 
Які кадри відбере НАБУ під наглядом сепаратистів і як ці кадри боротимуться з корупцією, питання, швидще, риторичне.