Бити на сполох, закликаючи припинити вирубування українських лісів, активно почали після небувалих доти повеней на Закарпатті, якими покрило цілі села, позмивало дороги й позносило важливі комунікаційні мережі. Тоді обурення постраждалих місцевих громад патетично роздмухувала й регіональна влада, звинувачуючи центральну, і фахівці МНС, «вибиваючи» кругленьке фінансування своєї рятівної діяльності, й новостворені екологічні відомства. Як це часто в нас буває, гроші з бюджету і спецфондів під шумок щедро розподілили. А невдовзі виявилося, що замість відновлення зруйнованих рукотворною стихією територій та компенсацій постраждалим, осіли ті кошти переважно в кишенях тих, хто найбільше піарився на нещастях аборигенів.
Гроші пахнуть смертю дерев
Деякі мільйони, «розпиляні» на лисіючих горах і здичавілих паводках, опинилися під арештом на європейських рахунках тодішніх «захисників» карпатської природи. Але більшість організаторів методичного знищення і вивезення за кордон цінної деревини під виглядом дешевих дров досі підраховують прибутки, лишаючись за лаштунками поодиноких митних скандалів.
Тим часом практика варварського вирубування лісів у геометричній прогресії вже поширилася по всій Україні, з лісостепом включно. Нинішньої весни в Чоpнoмopcькому біоcфepнoму зaпoвіднику нa Xepcoнщині бpaкoньєри виpізaли навіть peліктoві дуби з лeгeндapних гаїв Гілeї, в яких, за міфaм дpeвньої Еллади, полювала бoгиня Apтeміда. Цього разу єгep Івaнo-Pибaльчaнcькoї ділянки Bолодимиp Oнищук застав за нелегальним промислом двох місцевих бpaкoньєрів, які, звісно, тепер змушені будуть заплатити штраф — пару десятків тисяч гривень. Але чи допоможе це відновити понівечений реліктовий гай? Тенденція сумна і показова. Haчaльник cлужби державної oxорони заповідника Cepгій Cкaлoзуб гoвopить, що за весь час багаторічноі pоботи в зaпoвіднику нe пpигадує випадку, щоб бpaкoньepи зазіхали на реліктовий ліс. Тепер «стежини» вже й тут протоптані. А що вже казати про Полісся? На Чернігівщині, наприклад, військові, що випробовували безпілотні дрони, були приголомшені багатогектарними пустелями, документально зафіксованими на територіях, які офіційні карти зазначали як дрімучий ліс. За тиждень-другий створити галявину такого масштабу звичайній браконьєрській ватазі не під силу. Тим паче — непомітно вивезти з лісу стільки деревини. Зрозуміло, що тут працювала (працює) добре організована і вертикально структурована організація, яка узгоджувала свої дії з чималою кількістю місцевих природоохоронних державних підрозділів. Запах дармових грошей, отриманих за незаконне вирубування і продаж державного лісу добре забиває памороки тим, кому належить його охороняти.
Коли продавати стане нічого
Реформування лісової галузі, розпочате зі зміною уряду, спровокувало ланцюг резонансних скандалів, пов’язаних як iз контрабандою лісу, так і з виявленням фактів його масштабного незаконного винищення під виглядом санітарних вирубок. Тому новостворене Держлісагентство кревно зацікавлене в якнайскорішому припиненні ганебної практики, прикритої фіговими листочками відносної законності. Суцільні санітарні вирубки будуть жорстко обмежені, а в певних зонах — заборонені, заявила днями перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич. Основні зміни до Санітарних правил у лісах України, як повідомила прес-служба відомства, стосуватимуться обмеження суцільних санітарних вирубок винятково випадками очевидної природної стихії, наприклад, вітровалів, буреломів, масового всихання. І застосовуватимуться віднині лише як вимушена і безальтернативна дія. А в будь-яких інших випадках будуть заборонені. Під час прес-туру «Проблема масового всихання хвойних насаджень на території держлісфонду Житомирської області» представники Держлісагентства обговорили з учасниками основні слабкі ланки санітарно-оздоровчих робіт. Адже нерідко саме під виглядом планових заходів відбувається нелегальна заготівля здорових дерев. «Державне агентство лісових ресурсів ініціювало розроблення змін до Санітарних правил у лісах України. Робоча група, до якої увійшли представники Мінагрополітики, Мінприроди, Держекоінспекції, провідні науковці, представники громадськості та екологи, вже розробила такі зміни», — повідомила Христина Юшкевич.За її словами, окрім жорстких обмежень санітарних вирубок у лісах передбачається повна їх заборона на території природно-заповідних об’єктів, а також у місцях гніздування рідкісних хижих птахів. «Для забезпечення громадського та природоохоронного контролю буде попередньо оприлюднено планування вирубок з обґрунтуванням їх доцільності. Ми пропонуємо залучати до складу спеціальних комісій, які обґрунтовують необхідність таких заходів, широке коло осіб, зокрема, й представників органів місцевого самоврядування», — наголосила заступник голови Держлісагентства.
Очікується, що після ухвалення змін припиняться суцільні санітарні вирубки в заповідній зоні, зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, у буферних зонах біосферних заповідників, в орнітологічних і загальнозоологічних заказниках.
Цими змінами передбачається також заборона санітарних вирубок у період масового розмноження диких тварин (із 1 квітня до 15 червня).
«Лише за умови, коли не можна боротися зі шкідниками біологічними засобами, буде застосовано суцільну санітарну вирубку. В інших випадках така вирубка не дозволятиметься. Держлісагентство серйозно налаштоване на те, щоб удосконалити правила санітарно-оздоровчих заходів у лісах, аби унеможливити будь-які зловживання», — підкреслила Христина Юшкевич. Наразі зміни до Санітарних правил у лісах України проходять процедуру погодження в органах влади і найближчим часом їх розглянуть на засіданні уряду.
Проблема всихання хвойних насаджень, на жаль, пов’язана не тільки з браконьєрством. Як свідчать фахівці, протягом останніх років справді незворотно змінюється клімат, зменшується кількість опадів, гостро постало питання недостатності вологи. Ця проблема відчувається вже і на Житомирщині, і в Карпатських лісах. Власне, не лише в Україні, а й по всій Європі.
Сьогодні провідні українські науковці працюють над методами подолання хвороб лісу. «Якщо ми вчасно не локалізуємо осередок хвороби лісу на початковій стадії, це може призвести до її неконтрольованого масового поширення на значні площі насаджень та їх деградації. Цього допускати не можна, адже ліс — це легені планети. Відповідно, якщо ліс здоровий, то і легені у нас будуть здоровими», — підкреслила Христина Юшкевич.
Як домовлятися будемо?
Минулого місяця у місті Миколаїв Львівської області відбувся семінар-тренінг «Права місцевих органів влади та громад у сфері управління лісами, механізми забезпечення», організований Українським представництвом Міжнародного союзу охорони природи (МСОП/IUCN). Основними його завданнями було оцінити рівень володіння посадовими особами органів місцевого самоврядування законодавством у сфері лісових відносин та удосконалити практичні навики участі місцевих громад в управлінні лісами. Зокрема — комунальної форми власності. Розраховували також налагодити партнерські стосунки керівників комунальних лісогосподарських підприємств iз місцевими громадами. У семінарі-тренінгу взяли участь сільські голови Миколаївщини, керівники дочірніх комунальних лісогосподарських підприємств Львівської області, представники райдержадміністрації і райради. Доцент НУБіП Алла Оборська нагадала присутнім положення основних законодавчих актів у сфері лісових відносин, місцевого самоврядування, доступу до інформації, якими повинні керуватися представники громад, щоб мати можливість реалізувати свої права в управлінні лісами. Було запропоновано варіанти механізму реалізації цих прав та зустрічних дій адміністрацій лісогосподарських підприємств.
Викладач НЛТУ України Андрій Жила та доцент НУБіП Іван Матейко запропонували учасникам семінару опрацювати три варіанти конфліктних ситуацій, що зазвичай виникають між місцевими громадами і лісогосподарськими підприємствами (вивезення деревини через населені пункти; проведення суцільних вирубок у місцях традиційного збору дикорослих плодів, ягід, грибів; проведення санітарних вирубок у масивах природно-заповідного фонду), та надати свої варіанти їх вирішення. У ході дискусій представники органів місцевого самоврядування нарікали на недостатні і нечітко прописані в законодавстві повноваження, а керівники комунальних підприємств — на загальні недоліки лісового законодавства. Адже формально українські ліси є комунальними, а податки сплачуються, в основному, до державного бюджету, що, безумовно, ніяк не сприяє розвитку сільських громад.
Учасники тренінгу заповнили анкети, у яких змогли висловити свої зауваження та надати пропозиції. Подібні тренінги проведуть ще у кількох регіонах, де функціонують комунальні лісогосподарські підприємства. Підсумком їх має стати інформаційний довідник щодо прав представників місцевих органів влади та громад у сфері управління лісами. Акцентують на лісах комунальної форми власності та існуючих механізмах для забезпечення цих прав.
У рамках міжнародної програми «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн східного регіону дії європейського інструменту сусідства та партнерства» (FLEG II) Світовий банк провів у кінці травня «круглий стiл», присвячений удосконаленню юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства.
Доповідь експерта програми FLEG II Олега Сторчоуса поклала початок бурхливому обговоренню, у якому взяли участь представники МінАПК, Мінприроди, МВС, Держлісагентства, інших відомств, учених та громадськості. А дослідження, проведене Олегом Сторчоусом і оприлюднене на сайті www.fleg.org.ua, показало: сучасні механізми відповідальності за правопорушення у лісовій сфері вимагають комплексного аналізу практики та вдосконалення законодавства у цій сфері. На розгляд парламенту протягом останніх років вносилися законопроекти, що пропонували епізодичні або поверхневі зміни до адміністративної і кримінальної відповідальності за такі порушення. При цьому значна частина законопроектів через низьку якість чи з інших причин відхилена або залишилась нерозглянутою. Робота експертів FLEG II та висловленні у ході «круглого столу» пропозиції можуть бути безпосередньо використані для підготовки відповідних законопроектів. Це дасть змогу оновити чинне лісове та суміжне законодавство.
Доповідь ще одного експерта, Михайла Попкова, мала назву «Підготовка міжвідомчого плану дій щодо запобігання незаконній заготівлі та тіньовому обігу деревини; виявлення й профілактики корупційних правопорушень у лісовому секторі України».Такі плани має сьогодні більшість лісових країн світу. Україна брала на себе зобов’язання створити цей план ще десять років тому в рамках Декларації країн Європи та Північної Азії (ЄПА).
