Сьогодні продаж телевізійних прав на показ знакових футбольних подій є надприбутковою справою. Приміром, за дозвіл показу своїх поєдинків у наступних трьох сезонах англійська прем’єр-ліга отримала від відомих британських супутникових провайдерів небачену суму, котра складає вісім мільярдів доларів США. Німецька бундесліга зі своїми національними телепровайдерами уклала чотирирічний контракт на чотири мільярди євро. А, скажімо, УЄФА з продажу телекартинки французького чемпіонату Європи планує отримати 2 млрд. євро. Що не кажи, а футбол нині — справа дохідна. Щоправда, не для всіх.
Як видно, популярністю користуються видовищні турніри. На жаль, сьогоднішній елітний український чемпіонат до таких не відноситься. Минула національна першість відзначилася рекордно низькою відвідуваністю. А українські телетранслятори навіть поставили прем’єр-лізі ультиматум: якщо рівень конкуренції турніру не підвищиться, узагалі перестануть купувати нецікавий глядачеві продукт.
Рішення знайшли доволі оригінальне. Задля підвищення конкурентоздатності турніру у ФФУ пішли на «урізання» кількісного складу його учасників (з 14 до 12) та зміну самого формату змагань. Аби підігнати елітний дивізіон під нові стандарти, федерації довелося залишити за бортом вищої ліги «Металіст» та «Говерлу», котрим через їхні борги взагалі не видали атестат для участі в національних турнірах професіонального рівня.
Спочатку здавалося, що розпочата атестація носитиме суворий характер і без профі-статусу залишиться чимала кількість елітних клубів, утім, зрештою, все завершилося поверхневою чисткою, результати якої неабияк обурили людей, які мають безпосередній стосунок до харківського та ужгородського клубів. «Вважаю, що люди, які пролобіювали формат «12 команд», повели себе некоректно. Вони казали, що скорочення кількості учасників ЧУ потрібно для формування єдиного телевізійного пулу, але ніякого пулу немає і не буде (як повідомив президент ПЛ Володимир Генінсон наразі ідею спільного ТВ-кошика підтримує 7 iз 12 клубів. — Ред.). Не зовсім чесно провели й атестацію. Окремі команди також не повинні були отримувати допуск до змагань, але його отримали, попри те, що заборгованість у них більша, ніж у «Говерли», — в коментарі «УМ» своє обурення виказує В’ячеслав Грозний, який у минулому сезоні працював iз «Говерлою». Контракт спеціаліста з ужгородцями завершується наприкінці червня. І у разі, якщо нічого не зміниться, тобто у ФФУ не повернуться до формату 16 команд, знаний спеціаліст поїде працювати за кордон.
Поки новий чемпіонат не стартував, хоча календар ПЛ уже й оприлюднила, В’ячеслав Вікторович каже, що у «Говерлі» будуть боротися за своє право грати в еліті. «Я не керівник клубу, але я не хочу мовчати. Треба казати чесно, має бути однакове відношення до всіх. У «Говерлі» не розуміють, чому одним дали атестат, іншим — ні. Це подвійні стандарти, адже, якщо говорити відверто, то атестаційним вимогам в Україні відповідають від сили вісім клубів. Ми в змозі звернутися в апеляційний комітет, в Європейський суд, в УЄФА», — каже Грозний. Зрештою, наставнику незрозуміло, навіщо штучно урізати український футбол, якщо існують реальні передумови для проведення ЧУ в форматі 16 команд-учасниць. За словами В’ячеслава Вікторовича, разом iз «Говерлою» та «Металістом» доповнити елітне представництво могли б дві команди з першої ліги — «Оболонь-Бровар» та «Черкаський Дніпро», які до останнього туру вели запеклу боротьбу за друге місце, сподіваючись, що підвищення у класі отримає не лише переможець змагань. Проте, в підсумку, лише тріумфатор першої ліги — «Зірка» — отримала право в наступному сезоні зіграти в експериментальному розіграші ПЛ.
Утім В’ячеслав Вікторович не виключає, що задля захисту своїх інтересів ображена четвірка може виступити єдиним фронтом. «Можливо, ми об’єднаємося — звернемося в різні інстанції, піднімемо уболівальників, аби привернути увагу до порушення регламенту ПЛ. Словом, треба боротися. Чемпіонат іще не почався. У своїй книзі Сергій Бубка написав: якщо у тебе в запасі є ще одна спроба, ти не програв», — наголошує Грозний.
