Москва береться за захист закордонних російськомовних

«Росія не буде спокійно дивитися на дискримінацію росіян, які мешкають за кордоном», — заявила глава російського Сенату (вищої палати парламенту) українка за походженням Валентина Матвієнко. Серед країн, які дискримінують росіян, вона назвала Естонію, Латвію, Україну, а також Білорусь i Молдову.  

 

Етнічний росіянин, незалежний російський журналіст Євген Кисельов, який мешкає і працює в Україні, зауважив у розмові з польською газетою «Жечпосполіта», що представник російської політичної еліти, глава Сенату, знову вдається до лексикону, який відомий iз початку 2014 року, коли Росія розпочала агресію проти України.

 

«Предтекстом для військового відторгнення Криму була власне нібито існуюча загроза для тамтешніх етнічних росіян», — нагадує він. Журналіст вважає висловлювання Матвієнко «ще одним тривожним сигналом» — можливо, це початок пропагандистської підготовки чергової гібридної операції російських військових i спецслужб. 

 

Іншим попереджувальним сигналом можна вважати нещодавню заяву члена російського Сенату Франца Клінцевича, на думку якого НАТО готує плацдарм для нападу на Росію. Як доказ — упродовж останнього року Альянс у 19 разів збільшив свою військову присутність у країнах Центральної Європи. 

 

Так, у Латвії, яку Матвієнко звинуватила в утисках росіян, тепер тривають навчання НАТО. Але з іншого боку кордону, в Росії, також відбуваються військові маневри за участі 30 тисяч військовослужбовців, що майже в 20 разiв більше, ніж у Латвії. Кисельов важає, що «Путін живе в полоні своїх амбіцій і страхів, у вигаданому ним самим світі». Те саме про російського лідера говорила навеснi 2014 року канцлер Ангела Меркель: «Він утратив контакт iз реальністю». 

 

У зв’язку з такою ситуацією аналітики припускають можливість застосування Росією нової форми залякування: одноразового застосування невеликого ядерного заряду. Кремль може розмірковувати таким чином, що Захід капітулює, бо не відважиться на ядерну війну.