Відкритися сонцю, прорости з землі

Викупивши кількасотень гектарів лісу в горбистій місцевості, Чіріс побудував «Місто сонця», де діють особливі правила, а діяльність людей, здебільшого підприємців або представників творчих чи інтелектуальних професій, регламентується особливим розпорядком. 

Згідно з умовами проекту, всі будинки зведені з екологічно чистих матеріалів. За кожним закріплена ділянка від 0,4 до 1,3 гектара, на якій є невелике озеро і ліс. Будинки в Аматціемсі оснащені центральною каналізацією, прокладеною спецтехнікою під корінням сосен і ялин, високошвидкісним iнтернетом та електроенергією. Обігріваються в основному теплом від землі: в кожному будинку є геотермальний тепловий насос зі свердловиною, що перетворює енергію землі в теплоенергiю. Цієї теплоенергії протягом усього року достатньо для обігріву приміщень і підігрівання гарячої води. І лише в особливо морозяні зимові дні жителі розпалюють каміни, якими також оснащений кожен будинок. 

Із вікон кожного окремого помешкання (за рідкісним винятком) не видно інших будинків. Це стало можливим за рахунок горбистого рельєфу місцевості і грамотного ландшафтного планування.

Одна з важливих умов проживання на території Аматціємса — в лісовому місті категорично заборонені паркани. Це екологічно чиста зона зі всіма логічними наслідками: по місту, гармонійно вписаному в природне середовище, вільно розгулюють косулі та інша лісова живність, і нічого не повинно заважати їм пересуватися звичним простором.

 

Ініціатор і втілювач проекту сподівається, що незабаром тут буде не менше 500 будинків, а концепція селища стане товаром, який можна запропонувати всьому світу. В інтерв’ю бізнес-порталу Nozare.lv Айварс Звірбуліс розповів, що в будівництво селища з близько сотні будинків вкладення сягнули 21 мільйона євро, і воно того варте. Він вважає Аматціємс пілотним проектом, за прикладом якого через 20-30 років у світі побудують безліч техноекопоселень. У самій Латвії через пару десятиліть може з’явитися сотня подібних селищ, якщо їх дозволять будувати на державних землях.

Цікаво, що Айварс, до того як оселився сам у цій місцевості, ніколи не думав ні про які будівельно-архітектурні проекти, тим паче ні про які селища. Він мав підприємство Jana seta,  частину якого (типографію АО Preses nams) продав у 2000 році. Отриману виручку вирішив вкласти в земельні ділянки, а частина коштів пішла згодом на створення невеличкого заводу з виробництва брусу. Початкова ідея полягала в тому, щоб облаштувати для власної сім’ї парк — місце з мальовничим пейзажем. Але місця виявилося забагато. Тому господар спочатку продав одну з ділянок земли, а потім одна шведська архітекторка латиського походження підкинула ідею: а чому б не залучити до хорошої справи адекватних сусідів і не побудувати кілька будинків? Для реалізації комплексного проекту потрібні були чималі кошти. «Я пішов просити кредит в Unibankа, — розповідає Айварс Звірбуліс. — Тодішній його президент Андріс Берзіньш порадив розділити територію на ділянки по одному гектару й пообіцяв кредит, якщо вдасться їх продати. Так я й дійшов думки, що треба починати продавати іншим частину моєї власності. В 2003 році відбулися перші контракти — продав 12 ділянок. У той час пожвавився ринок іпотечного кредитування, десять земельних ділянок купили посередники. Але через два роки ми ті ділянки у посередників знову викупили. Спочатку територія, де я починав працювати, займала 150 гектарів, на ній було створено близько 150 ділянок. Ми провели комунікації і почали забудову».

Сьогодні лісовий Аматціємс забезпечує роботою на п’яти підприємствах проекту 150 працівників. Це й місцеві мешканці, й субпідрядники, які приїздять з інших латвійських регіонів.

А ще зо дві сотні мешканців симпатичних екосадиб реалізовують себе в багатьох сучасних професіях, не завдаючи жодної шкоди довкіллю.