Мінські НЕдомовленості

Напередодні y столиці Білорусі відбулася зустріч Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Укотре під час переговорів українська сторона стикається з перешкодами з боку представників самопроголошених республік. Якщо раніше бойовики наголошували на амністії, що неабияк блокує обмінний процес, то зараз терористи приховують факти про місцеперебування i кількість українських бранців на своїх територіях. За словами представника України в контактній групі Ірини Геращенко, спільно зі Службою безпеки вони «по зернятку» збирають інформацію про заручників, яких необхідно включити y списки на звільнення.

Вже кілька місяців Київ не може отримати y бойовиків відомостей про долю вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського, важкохворого незрячого військового Володимира Жемчугова, співробітника ООН Юрія Супруна. Наразі українська сторона довела до відома місії ОБСЄ факт утримання бойовиками 14 осіб, інформацію про яких сепаратисти приховували «від усього світу». За словами Геращенко, вона дуже сподівається на співпрацю i готова йти на компроміси y питанні звільнення українців.

Коментуючи «УМ» ситуацію y Мінську, головний координатор «Донбас SOS» Олександр Горбатко зазначає, що віддавати чи обмінювати українців не хочуть не бойовики, a Росія. «Рiч у тiм, що йдеться про торги — обмін «усіх на всіх» плюс амністія. Інакше бойовики Москву не зрозуміють, коли реінтеграція ОРДЛО (термін «окремі райони Донецької та Луганської республіки» зустрічається y Мінських домовленостях. — Авт.) y правове поле України піде повним ходом. А відповідно, якщо Москва торгується і не поступається, то обміну не буде. Не важливо, в якому форматі Україна пропонуватиме обмін. Це як у нас у країні — якщо є політична воля, то закони за чотири години ухвалюються, підписуються і виконуються, а якщо волі немає, то це процес нескінченний», — переконаний представник «Донбас SOS». 

Тема заручників потребує активної позиції громадянського суспільства та стратегії держави в питанні звільнення своїх громадян, чи то ув’язнених y Росії, чи то утримуваних на території самопроголошених республік на сході, розповідає «УМ» правозахисниця Центру громадянських свобод Марія Томак. «Зараз потрібен якісно новий підхід, тим більше що Надя звільнена і тепер ця тема мала б отримати новий імпульс. Сподіваюся, що отримає. Надіїна історія виявилася дуже яскравою, і насправді зараз важливо, що з нею асоціюються й історії решти в’язнів. Це має теоретично також допомогти, особливо якщо сама Савченко цей процес і очолить». Активістка переконана, що зараз необхідне об’єднання всіх державних органів, родичів ув’язнених та правозахисників для створення групи, яка б опікувалася тактичними та стратегічними питаннями, пов’язаними зі звільненням громадян України.