Не та тепер Конституція

03.06.2016
Не та тепер Конституція

Учора Верховна Рада затвердила зміни до Конституції в частині правосуддя.
Показово, що 335 голосів дали фракції БПП та «Народного фронту», а також Опоблоку. Схоже, в стінах парламенту вимальовується нова більшість — за участю трьох вище названих учасників. Натомість не голосували фракції «Самопомочi» і Радикальної партії, відмовилась підтримати зміни народний депутат від «Батьківщини» Надія Савченко, утрималась Юлія Тимошенко, не голосували всі троє Балог. У БПП не голосував Олександр Грановський, утримались Ольга Богомолець та Наталя Новак, не голосував Віталій Чепінога. З «Народного фронту» не голосував лише Віктор Романюк. Проти голосували «свободівці» Андрій Іллєнко та Юрій Левченко.
Проект змін до Конституції належить перу Президента України Петра Порошенка, відтак його дітище представляв заступник голови президентської адміністрації Олексій Філатов. За його словами, зміни до Конституції передбачають деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади. Так,  питання призначення та переведення суддів віднесено до повноважень Вищої ради правосуддя, яка буде створена замість ВРЮ. Зміни до Конституції, за словами Філатова, забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя. Та оскільки в перехідних положеннях зазначається, що Вища рада правосуддя почне функціонувати не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.
Перед цим Верховна Рада ухвалила також новий закон про судоустрій і статус суддів, за нього в четвер проголосував 281 депутат. Законом цим, зокрема, підсилюється відповідальність суддів, обмежується їх імунітет винятково функцією здійснення правосуддя, ліквідовуються вищі спеціальні суди, створюється новий Верховний Суд, передбачається створення Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Згідно із законопроектом, служителі Феміди не залишаться без гідної винагороди. Передбачається, що базовий оклад судді місцевого суду складе 30 мінімальних заробітних плат, судді апеляційного суду — 50 мінімальних зарплат, Верховного Суду — 75 мінімальних зарплат. Водночас вводять низку обов’язкових декларацій для суддів: щодо майнового стану, родинних зв’язків та доброчинності. Детальніше про суть судовї реформи «УМ» розповість у наступному номері.