Війна компроматів
Поінформовані джерела оповідають, що після івано-франківського інциденту з Міхеїлом Саакашвілі відбулася серйозна розмова у стінах АП. Де Саакашвілі нібито нагадали про фонд «На благо Одеси».
Суть історії така. Ще за попередника нинішнього одеського «губернатора» Ігоря Палиці було створено благодійний фонд, куди регулярно вносили грошові пожертви. Після зміни керівництва області засновники фонду робити внески не припинили, а недоброзичливці Саакашвілі тут же заявили, що таким чином бізнесмени його корумпують.
За офіційною інформацією, серед засновників фонду є компанії підприємців Бориса Кауфмана, Олександра Грановського, Аднана Ківана, Володимира Мороховського та інших. До речі, самі бізнесмени, наприклад Ківан, не заперечують, що фінансують фонд.
Тим часом противники Саакашвілі, наприклад нардеп від БПП Дмитро Голубов, стверджують, що внески у благодійний фонд дозволяють його засновникам домагатися вигідних для себе рішень керівництва області. Так, для розміщення будинку юстиції ОДА орендувала приміщення в банку «Платинум» Кауфмана і Грановського, хоча до цього область вже вклала майже 40 мільйонів гривень на реконструкцію для цих же цілей будівлі видавництва «Чорномор’я».
Паралельно з цим Саакашвілі зупинив спроби Генпрокуратури повернути в комунальну власність одеський аеропорт, в який інвестували все ті ж бізнесмени. Одночасно будь-які зв’язки з Кауфманом і Грановським Саакашвілі заперечує. А депутат Голубов тим часом звинувачує «губернатора» ще й у тому, що з його подачі обласна прокуратура «закриває очі» на незаконні висотні будівництва компанії Аднана Ківана в історичному центрі Одеси.
Після цього викиду компромату взаємні звинувачення не припинилися, й Саакашвілі продовжив критикувати центральну владу. Новою жертвою голови Одеської ОДА став керівник ГФС Роман Насіров, якого він традиційно звинуватив у корупції. Дісталося від Саакашвілі і новому уряду. 25 травня видання The Guardian процитувало слова глави Одеської області про те, що новий уряд — це «купка бездарних людей». Саакашвілі тут же заявив, що журналісти перекрутили його цитату.
Але це був не єдиний уривок з публікації «Гардіан», який привернув увагу. «Довгий час Порошенко був дуже гнучким. Якщо ви реформатор, він говорить з вами відповідним чином. Якщо ж ви представник старого мислення, то він обіцяє знайти спосіб співпрацювати з вами. Тепер же він затвердив уряд, у якого відсутнє бачення реформ», — процитувало видання слова Саакашвілі.
Відповідь «алаверди» не забарилася. Наступного дня після виходу публікації в Одеську ОДА нагрянули співробітники ГПУ і СБУ. Саакашвілі тут-таки й заявив, що вважає дії силовиків політично мотивованими. На думку голови Одеської ОДА, таким чином соратник Порошенка Ігор Кононенко та депутат Олександр Грановський, які мають вплив на ГПУ, мстять йому за те, що Сакварелідзе у свій час займався перевірками діяльності Одеського припортового заводу.
Одночасно Саакашвілі вирішив вивести з-під удару новообраного Генпрокурора Юрія Луценка, заявивши, що той був не в курсі дій підлеглих. Видання РБК-Україна повідомляє, що на Банковій буцімто вирішили, що «переборщили» з «наїздом» на Саакашвілі та дали силовикам відбій.
Станом на зараз одеського «губернатора» залишили в спокої — із великими сподіваннями на те, що восени його партія виграє вибори у Грузії, і Міхеїл Саакашвілі повернеться на батьківщину добровільно. Однак сам Саакашвілі, можливо, вважає, що його місія в Україні не завершена.
«Губернаторство» Міхо
Проте ще рік тому Саакашвілі прибув в Україну на особисте запрошення Президента Порошенка. Багато місцевих мешканців з оптимізмом сприйняли приїзд грузинського реформатора, який одразу ж заявив про нульову толерантність до корупції, пообіцяв відкрити пляжі для загального користування та розібратися із судовою системою.
Засукавши рукава, Саакашвілі заходився «робити реформи». На першій же нараді пан Саакашвілі фактично скоротив апарат адміністрації вдвічі. А тим, хто залишився, пообіцяв підвищити зарплатню на зекономлені гроші. Новий «губернатор» одразу ж змінив усіх голів районних державних адміністрацій. Керівників районів уперше обрали на основі відкритого конкурсу.
Також, за грузинським прикладом, в Одесі відкрили універсальний центр надання адміністративних послуг, на відкриття якого приїздив особисто Президент Порошенко. Але далі новації застопорилися: Саакашвілі ініціював проект спільного фінансування будівництва дороги: окрім державних та регіональних коштів, на трасу мали піти гроші з митниці.
Проте ще за часів прем’єрства Арсенія Яценюка Одеська митниця отримала нові плани надходжень, що фактично унеможливило надпланові прибутки. Тоді у Саакашвілі виник перший гучний конфлікт з Яценюком, якого керівник Одеської ОДА звинуватив у корупції. Із часом проблему вирішили, очільницею митниці стала соратниця Саакашвілі Юлія Марушевська, а гроші з митниці на дорогу таки пішли.
Сутичка з Яценюком була не єдиним епізодом протягом «губернаторства» Саакашвілі. Дуже видовищною вийшла його суперечка з головою МВС Арсеном Аваковим, тоді, як ми пам’ятаємо, в бік одеського «губернатора» полетіла кинута Аваковим склянка води. Запам’ятався Саакашвілі й різкими заявами на адресу Президента Порошенка.
Після звільнення з посади прокурора Одещини Давіда Сакварелідзе він фактично поставив голові держави ультиматум та пообіцяв піти разом із командою. Але не пішов, а натомість домігся, аби Сакварелідзе було призначено прокурором Одещини.
Проте для всіх було і є зрозумілим те, що Саакашвілі тісно в рамках одеської ОДА. Грузинський гість прагне більшого, й саме тому, мабуть, досить ревниво ставиться до запрошень в Україну інших «іноземних фахівців». Зокрема, нещодавно на горіхи від Саакашвілі перепало співголові групи стратегічних радників із підтримки реформ в Україні Лєшеку Бальцеровичу, котрого Саакашвілі назвав «найманим відбілювачем корумпованих режимів».
«Я знаю Бальцеровича особисто. Коли уряд Едуарда Шеварднадзе (екс-президента Грузії) повністю загруз у корупції, коли все було дуже схоже на те, що відбувається зараз в Україні, тоді американці за великі гроші найняли Лєшека Бальцеровича, щоб він прибув і давав поради Шеварднадзе. Він приїхав і всіляко виправдовував, відбілював корупцію, яка тоді була в Грузії. І він не підтримав тоді нас, молодих реформаторів, які всіляко намагалися щось змінити», — заявив Саакашвілі.
«З нафталіну польської політики діставати людей, щоб вони відбілювали те, що неможливо відбілити, — це недостойний підхід», — додав він. Натомість Лєшек Бальцерович іще раніше зауважував, що уряд Яценюка зумів провести кілька важливих реформ.
А щодо останніх висловлювань Саакашвілі про новий Кабмін він сказав: «Саакашвілі не працював з урядом — я не бачив його там. Це звинувачення без доказів, це погана практика, яка нагадує мені радянські часи. По-друге, це несправедливо. І по-третє, це шкодить Україні, особливо на Заході, де поширений стереотип, нібито в Україні нічого не зроблено».
Вічний «драйвер»
Поки що Президент Порошенко ставиться досить лояльно до будь-яких витівок Саакашвілі. Ймовірно, тому, що став заручником ситуації, яку сам же, своїм власним запрошенням, і створив.
Порошенко навіть хвалить Саакашвілі, відзначаючи його досягнення з реформування митниці. А Саакашвілі, обнадіяний, мабуть, доволі непоганою соціологією, тим часом активніше береться за перевтілення «Руху за очищення» на політичну партію. У квітні група «Рейтинг», підсумувавши електоральні настрої, відвела цій — ще поки не створеній — партії третє місце.
А місяць по тому Давід Сакварелідзе оголосив, що процес створення партії розпочався. «Міхеїл Саакашвілі буде з нами, звичайно. І він буде одним з ідеологів і драйверів цієї нової партії», — сказав Сакварелідзе.І додав, що «дуже активно йдуть консультації з усіма здоровими політичними або громадськими організаціями». «Партія, я думаю, буде абсолютно нова.
Вона буде створюватися з нуля. Нічого переробляти або перейменовувати ми не будемо», — сказав Сакварелідзе. За його словами, наразі ведуться активні консультації з народними депутатами Сергієм Лещенком і Мустафою Найємом. Крім того, за словами Сакварелідзе, в нову політсилу може увійти «найкраща частина «Руху за очищення».
«Повідомлення про створення партії Саакашвілі не нове, проте досі залишається кілька запитань. По-перше, на якій оргплатформі створювати цю політичну силу і якою буде субординація між Саакашвілі та його потенційними союзниками. На неузгодженість цих пунктів вказують самі учасники процесу, зокрема про це заявляли Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Василь Гацько.
Вони повідомляли, що Саакашвілі бачить себе лідером процесу і майбутньої партії, а всіх інших розглядає тільки як підлеглих. Уже зараз потенційні учасники партії Саакашвілі говорять про те, що вони не будуть грати другим номером у його команді і претендують на горизонтальні відносини», — коментує політолог Михайло Басараб.
А тим часом у Грузії в Саакашвілі залишилася власна партія — «Єдиний національний рух». Зараз вона бере участь у проміжних муніципальних виборах і готується до виборів парламентських, які відбудуться восени. І якщо партія переможе, її лідер повернеться до своїх політичних соратників.
«Нехай ніхто не сумнівається і не сприймає як загрозу — я маю намір повернутися в Грузію і активно підключитися до процесів», — заявив нещодавно Саакашвілі. При цьому він додав, що кидати «місію в Україні» наміру не має. «Немає вибору — Грузія або Україна, є вибір — єдине хороше майбутнє», — сказав «губернатор» Одеси. І все ж, як вдасться йому керувати одночасно двома партіями, що діють у двох різних країнах — загадка ще та. Втім в українській політиці траплялося і не таке.
