Чи можна знову потрапити в зону впливів Росії, ставши членом НАТО та ЄС? Республіки Прибалтики сподівалися, що парасолька НАТО та Брюссель стануть гарантами від повторення такого сценарію, тому докладали всіх можливих зусиль потрапити в ці організації. Але підступна доля та нерозбірливі виборці інколи підносять сюрпризи. На парламентських виборах, які відбулися у Литві минулої неділі, переконливу перемогу здобула популістська Партія праці російського мільйонера Віктора Успаських, яка була створена спеціально «під вибори» рік тому. «Трудовики» набрали 28,6 відсотка голосів, повідомила вчора Центральна виборча комісія Литви. П'ятивідсотковий виборчий бар'єр проходження до Сейму Литви подолали також коаліція соціал-демократів та соціал-лібералів (20,6 відсотка), консерватори (14,5 відсотка), коаліція відправленого у відставку шляхом імпічменту президента Роландаса Паксаса (11,42 відсотка) та «Союз лібералів і Центру» (6,6 відсотка). Загалом за 141 депутатський мандат змагалися 1252 кандидати, які репрезентували 17 політичних партій та виборчих блоків.
Вибори в Литві ще не закінчилися. 24 жовтня відбудеться другий тур у тих одномандатних округах, у яких жоден з кандидатів не набрав потрібної більшості в 50 відсотків голосів виборців. Лише у п'яти з 71 одномандатного округу виявлено переможців. І лише після другого туру буде відома повна картина розподілу мандатів між представленими у парламенті політичними силами, яка може бути значно скоригована у порівнянні з першим туром.
Тривогу політикуму та свідомих литовців викликає те, що члени Партії праці фактично не мають політичного досвіду — це переважно багаті бізнесмени, яких Успаських зібрав під своє політичне крило. Велику тривогу викликають тісні зв'язки Успаського з російським Газпромом та побоювання, що він може розпродати литовські підприємства російським компаніям i зробити Литву економічно залежною від Росії. Хоча Успаських у своєму першому виступі після закінчення виборів запевнив, що його партія разом з партнерами по коаліції, якими, ймовірно, стануть соціал-демократи теперішнього прем'єр-міністра Альгірдаса Бразаускаса, не має наміру змінювати політичний курс країни, а буде зміцнювати позиції Литви в НАТО та ЄС.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
