«Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. Попри таку близькість до старшого брата черневчани виявили чітку патріотичну позицію: перейти із юрисдикції УПЦ Московського патріархату до Київського. З ініціативи депутата сільської ради Віктора Харченка активісти пройшлися селом, зібрали підписи. За результатами цього волевиявлення 70 відсотків сільчан забажали молитися в УПЦ Київського патріархату. Втім таке рішення наштовхнулося на активний опір московського духовенства, яке, певна річ, не бажає втрачати навіть невелику парафію. Бо розуміють: цей приклад може підштовхнути до рішучих дій інші громади. І якщо досі це стосувалося здебільшого західних областей, то незабаром може охопити всю Україну.

«Он вас скільки понаїхало, і бензин є»

Минулого тижня громада Черневого запросила на зустріч священиків Київського патріархату з Конотопа. Дізнавшись про це, московські отці в супроводі голови районної держадміністрації Олексія Ткаченка приїхали переконувати селян відмовитися від своїх намірів. Високопосадовий почет у країні, де церква нібито відділена від держави, неабияк здивував селян. І ті одразу ж дорікнули районному начальству: мовляв, як ідеться про наші проблеми, чомусь не поспішаєте в глибинку, а як тільки московських попів захищати — ви тут як тут. Районному керівнику й розбиті дороги згадали, й аварійний міст, і відсутність бензину для «швидкої», а тут «он вас скільки понаїхало, і бензин є»... Чиновник так і не знайшовся, що відповісти на це обуреним людям.

У групі підтримки московських батюшок була також купка вірян Московського патріархату з Глухова, яких привезли автобусом. Вишикувавшись під сільським клубом, де відбувалися збори, вони тримали ікони та... портрет царя Миколи II. «Це не цар, а святий», — пояснили здивованим селянам. Микола II і справді був зарахований Російською православною церквою до лику святих — яка церква, такі й святі! Мабуть, про українських мучеників, приміром гетьмана Петра Калнишевського, канонізованого як Київським, так і Московським патріархатами, захисникам «русского міра» небагато відомо, от і досі притискають до грудей чужого царя-батюшку.

Московських отців, яких на зборах не дуже й хотіли бачити, зрештою таки пустили до залу. Одначе задушевної розмови не вийшло. Непрошеним гостям згадали й те, що вчасно не засудили агресію Росії, й те, що в храмах української мови не почуєш, і що хитрують, підкоригувавши вивіски. «Коли вони говорять «Українська православна церква» — це облуда, бачте, як вони хитро прибрали уточнення «Московського патріархату», — каже учасник АТО Сергій Міщенко. — Ви думаєте, чого вони поприбігали сюди? Бо Бісмарк свого часу сказав: війну виграє дві людини — священик і учитель. Нинішню війну називають гібридною. Але я був не на гібридній війні, а на класичній, де стріляють, убивають, калічать. А гібридну війну ведуть ось тут, у церквах».

У своїй хаті — своя церква

«Ми в Конотопі вже дев’ятьох бійців поховали, — додає настоятель тамтешнього собору Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП отець Павло. — Ні один московський священик не прийшов не те що помолитися, а навіть квітку покласти... І вони будуть розповідати, що вони українці? Небо розділити не можна, Бог один. Але кожна церква, на моє переконання, мусить мати свою назву. І оця церква Московського патріархату має називатися Російська православна церква. І якщо людина хоче, то хай іде туди свідомо. А ви, — звернувся до присутніх, — майте тверду віру. Вірте, що Україна буде. І ніякий Радянський Союз не повернеться».

Сільський голова Черневого Микола Сидоренко теж на боці громади і готовий, якщо буде потрібно, відстоювати її інтереси в суді. Хоча селяни не розуміють, якого ще рішення суду мусять чекати, адже переважна більшість мешканців добровільно бажає перейти до Київського патріархату! Одначе отець Павло застерігає від рішучих дій і радить діяти цивілізовано. «Не треба йти до церви і замки збивати. Бо їм це лише на радість, будуть кричати в Росію до Путіна: «Спасайте, нас, росіян, тут б’ють, подивіться що бандери роблять!». Це для них бажана картинка, яку сьогодні вони хотіли побачити».

Візит московських отців того дня так і закінчився невдачею. «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде», — сказала як відрізала одна з місцевих жительок. Проте й «русскій мір» так просто здаватися не збирається... На сьогодні в селі заплановані чергові збори громади села, отже сюди, ймовірно, знову наїдуть гундяєвські духовні волонтери, аби «образумити» селян. Стійкості тобі, Черневе!