Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
У меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові проходить виставка «Недремне Око». Там представлені роботи молодого художника Михайла Скопа, що поєднують досвід традиційного українського іконопису з авторською модерною художньою мовою.
«Іконопис, що своєю приторністю і м’якістю наслідує ідеалізовану реальність, у більшості своїй позбавляється сакрального впливу на сучасну людину — вона і так оточена тисячами ідеалізованих ілюзій реального, від найпростіших фотографій і до 3D-анімацій, — каже Михайло. — Копіювання вузького кола візантійських і московських ікон, на мою думку, є хибним кроком, бо бездушність самого процесу копіювання та нерозуміння особистого впливу іконописця позбавляє образ духовної сили. Душа митця — це найперша передумова сакральності».
Більшість з ікон на виставці «Недремне Око» мають чорне тло: святі обличчя дивляться на нас, ніби з часів на початку нашої ери. Стримані та суворі, намальовані в «глухих» кольорах із додаванням різких червоних акцентів, що символізують страждання, ці обличчя сприймаються позачасово, вони є переконливо сучасними, адже висвітлюють сакральним світлом душу людини ХХІ століття. Михайло Скоп пропонує глядачеві ознайомитися з рідкисними іконографічними типами Матері Божої. Можна побачити «Богородицю Белзьку» та «Богородицю Львівську Неопалима Купина», «Богородицю в саду», «Богородицю Ліську», а також «Богородицю Козельщанську» і «Богородицю Теребовлянську» — всі ці образи створені автором нещодавно, в суворій та аскетичній манері.
Розглянемо образ «Богородиці в саду» — це дуже неординарний та цікавий тип ікони. Цариця небесна з дитям зображена в осінньому саду. Багряні дерева, що скоро заснуть у зимовій сплячці, символізують передчуття смерті Ісуса, хресне древо якого розквітне вічним життям. Богородиця, як цариця небесна та владичиця Церкви, тримає скіпетр. Христос тримає в руці згорнений сувій, що символізує Слово Боже. По чотирьох кутах святого образа зображено ангелів, що звіщають про муки і смерть Ісуса.
Афішу виставки «Недремне Око» прикрашає образ Христа, який дивиться просто на нас великими очами, сповненими божественої мудрості. Саме «Недремне Око» Творця і Спаса заглядає в найпотаємніші глибини нашої душі. Назва виставки пов’язана з давнім сюжетом, дуже популярним у народному іконописі: він заснований на словах царя Соломона (П.П.5:2): «Я сплю, а серце моє на сторожі», він пророкує смертний сон Христа, з якого Він постане на третій день, адже смерть не владна над Живим Богом.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>