Немає другого Дніпра?

24.05.2016
Немає другого Дніпра?

Між собою містяни й раніше називали місто Дніпром.

Незважаючи на те, що минулого четверга Верховна Рада України присвоїла нові назви понад 300 населеним пунктам нашої держави, безперечно, перейменування Дніпропетровська у цьому переліку стало найрезонанснішим. Усе ж уперше закон про декомунізацію «добрався» і до обласного центру, до того ж на теренах нашої держави далеко не останнього.
Якщо говорити про побутовий вжиток, жаргонний, то Дніпропетровськ і раніше називали Дніпром задля зручності у вимові. Адже повна назва задовга. За неї як за найкомпроміснішу і «зачепилися». А очільник Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович поквапився назвати Дніпро варіантом безконфліктним. Аби ж то було так... Відразу після рішення Верховної Ради у місті завирували неабиякі пристрасті — у формі запальних дискусій у соцмережах, прес-конференцій та рішучих дій.

Іменем святого Петра

З одного боку, неабияку активність тут проявляє Опозиційний блок. Один iз його лідерів, народний депутат України Олександр Вілкул уже повідомив про зареєстровану ним постанову Верховної Ради про відміну рішення щодо постанови №3864 про перейменування Дніпропетровська. «Таким чином підписання спікером парламенту рішення про перейменування і набрання чинності перейменування відкладаються до розгляду моєї постанови у Верховній Раді. Окрім того, я оскаржуватиму в Конституційному Суді підсумки голосування про перейменування. Я буду робити все, щоб захистити думку понад 90 відсотків жителів Дніпропетровська, які виступають за збереження нашому місту імені», — заявляє Олександр Вілкул.

Хоча про те, звідки нардеп криворізького походження, який у Дніпропетровську свого часу опинився волею політичних обставин з легкої руки Партії регіонів, взяв оті «понад 90%», доводиться лише здогадуватися.

Проте керівник фракції «Опозиційний блок» у Дніпропетровській міській раді Наталя Начар’ян заявила про готовність усіх фракцій зібратися на позачергову сесію з єдиного питання — захистити думку містян і поставити перед Верховною Радою вимогу ухвалити рішення про скасування постанови щодо перейменування Дніпропетровська. При цьому «злегка перефарбовані» «регіонали» пропонують старій назві міста нове смислове значення — вважати, що вона пов’язується зовсім не з більшовиком Григорієм Петровським, а зі... святим Петром. При цьому не задумуючись, що останнiй до міста на Дніпрі справді жодного стосунку не має.

Проте в «Опозиційного блоку» тут свої інтереси — його представник Олександр Вілкул не так давно у боротьбі за посаду міського голови в обласному центрі програв ставленику «УКРОПу» Борису Філатову. І тепер «опозиціонери» тему перейменування міста з усіх боків осідлали, мов коника, на якому справді можна виїхати.

«Також фракція «Опозиційний блок» прийняла рішення винести на чергову сесію звернення до Верховної Ради про перейменування самого Бориса Альбертовича Філатова на Іудушку Поліграфовича Швондера», — в емоційному запалі заявила Наталя Начар’ян.

Місто — велика річка

Прикметно, що представники національно-демократичних сил теж не задоволені новою назвою. Хоча б з огляду на те, що слово «Дніпро» має... іранське походження і перекладається як «велика річка». До того ж, ототожнення назв міста і річки більше характерне для нашого північного сусіда, варто про Москву-ріку згадати.

Окрім того, назва Дніпро позбавляє обласний центр ще й власного «я». Мовляв, у деяких містах є райони, які називаються Дніпровський, а тепер у цьому списку опиняється ціла область.

Ну і вже зовсім не серйозно брати до уваги те, що між собою містяни давно називають місто Дніпром. Запоріжці он називають свою малу батьківщину Запором, але ж нікому не спадає на думку лобіювати цю назву як офіційну.

Тобто усе виходить за принципом «хрін за редьку не солодший». Отож націонал-демократи переконують, що з огляду на це у міста, на відміну від того ж Кіровограда, є справді назва безальтернативна. Це — Січеслав. Саме таку назву нинішнього обласного центру свого часу благословив у вжиток Дмитро Яворницький. На початку минулого століття її активно, хоч і неофіційно, використовували місцеві інтелігенти на чолі з Євгеном Вировим. А коли наприкінці 80-х років минулого століття в місті, як і скрізь по Україні, почалася активна боротьба за незалежність нашої держави, то національно-демократичні сили повели її зі словом «Січеслав» на вустах — місцеві «Просвіту», Рух від самого початку стали величати саме січеславськими. Отже, справді така назва здається не тільки безальтернативною, а й логічною, яка пройшла серйозну витримку часом.

Що характерно, зі словом «Січеслав» протягом багатьох років формувався як політик і нинішній нардеп Андрій Денисенко, колишній «рухівець», «свободівець», один iз місцевих лідерів партії «Реформи і порядок», але, потрапивши до Верховної Ради України вже в одній упряжці з вищезгаданим Борисом Філатовим, раптом зареєстрував законопроект про перейменування Дніпропетровська саме в Дніпро, за який народні обранці, зрештою, віддали більшість своїх голосів.

Незабаром пристрасті щодо назви обласного центру можуть отримати ще один виток. Оскільки нардепа Бориса Філатова обрано міським головою Дніпропетровська чи вже Дніпра, то на його мажоритарному виборчому окрузі незабаром відбудуться нові вибори до Верховної Ради. Причому округ цей традиційно відзначається тим, що голосують у ньому найпрогресивніше на всю область. Бо більшість місцевих вишів розташовані саме тут. І можна собі уявити, наскільки активно майбутні кандидати до Ради експлуатуватимуть у своїй передвиборчій боротьбі саме тему назви міста. Тож існує чималий ризик, що вона може затьмарити всі інші...

На такому тлі жодні катаклізми навіть не сняться сусідньому Дніпродзержинську, теж перейменованому Верховною Радою минулого четверга на Кам’янське. Адже саме так місто називалося раніше, що навіть «опозиціонери» не заперечують. Та й слово це, Кам’янське, має походження зовсім не іранське...