Місяць після подорожчання

Українці звикають жити з високими тарифами на природний газ: готуються до нових, значно вищих цін у платіжках за комунальні послуги. При цьому громадські активісти називають такий стан речей геноцидом, влада шкодує, що не підняла ціни значно раніше, а експерти нагадують: підняття тарифів — лише елемент стратегії, а не самоціль. А деякі з них прогнозують падіння вартості газу.

Практично незалежні від Росії

Наші співвітчизники ще не відчули повного спектра задоволення від нових тарифів на газ: платіжки з відкоригованими цінами прийдуть через місяць, та й тоді об’єктивної картини ми не отримаємо, адже опалювальний сезон на цей час завершився. Тож повною мірою тарифні нововведення ми відчуємо аж восени, а це дає змогу певного маневру для влади. Особливо враховуючи, що підняття тарифів на опалення на 75-90% може виявитися непідйомною ношею для українців. Передусім тих, котрі не змогли чи не зуміли оформити собі субсидії. Втім експерти зазначають: коштів для субсидій може для всіх не вистачити. А тоді...

Влада, втім, подібні сценарії заперечує. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив: подорожчання газу дозволить суттєво наростити видобуток власного газу. Якщо у цифрах, то на 8 млрд. кубометрів до 2020 року. Торік, нагадаємо, обсяг видобутку власного газу в Україні сягнув 19,2 млрд. кубів. Подібне збільшення видобутку, якщо плани очільника Кабміну будуть реалізовані, суттєво знизить залежність нашої держави від паливного імпорту. Якщо споживання газу до цього часу не збільшиться, то закупити нам доведеться зовсім небагато — усього лише кілька мільярдів кубометрів.

І взагалі, Володимир Гройсман нині шкодує лише про одне: що вартість газу не підняли до ринкової позначки ще у 1990-х роках, одразу після здобуття Україною незалежності. За його словами, якби тарифи підняли ще 25 років тому, то на даний момент ми були би стовідсотково незалежними у паливному питанні від Російської Федерації. І держава могла би заощадити 53 мільярди доларів, які осіли у кишенях олігархів.

«Натомість ми отримали або дуже багатих людей, які володіють максимальними активами, або дуже бідних, — сказав Гройсман. — Упродовж 25 років ми вбивали наше власне газовидобування». І при цьому зазначає: підняття тарифів — це додатковий антикорупційний крок задля зростання економіки.

Чому 6800, а не 4 тисячі?

Незалежні експерти з аргументами влади назагал погоджуються. Але при цьому звертають увагу на деякі нюанси. «Обґрунтованість підвищення цін обговорюють багато політиків і урядовців, реально відстоюючи насамперед свої інтереси. Зокрема: окремі політики критикують високу ціну, а урядовці виправдовують це ринковими чинниками, вимогами МВФ, покриттям додаткових витрат за рахунок бюджетних субсидій або ж iще чимось. Усе це переростає в довготривалу дискусію з багатьма негативами», — каже «УМ» колишній уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.

За його словами, встановлення єдиної ціни на газ (принаймні тимчасово — на якийсь період) може стати позитивним кроком у правильному напрямку в комплексі з іншими заходами, зокрема — з підвищенням доходів українських громадян. «Скоріш за все, такі заходи можуть тривати кілька років — до повного запровадження обліку та контролю газу тощо. Пізніше можна проробляти питання оптимізації — у тому числі різної ціни для різних груп споживачів, різних пір року, доби тощо. Якщо ж зростання доходів населення у зв’язку з підвищенням тарифів не заплановані, то згадана акція ризикує мати дуже негативні наслідки», — зазначає Соколовський.

Варто наголосити: «може стати»! «Йдеться про факт єдиної ціни, а не про її абсолютне значення 6 879 гривень за 1 кубометр. Це абсолютне значення малозрозуміле і непрозоре. Звідки воно береться, як виходить, як обґрунтовується — неясно. Чому не 7, 8, 2, 3, 4, 5 тис. гривень за тисячу кубометрів? До речі, підрахунок за методикою, яка була доступна у 2007-2010 роках, дає менше 4 грн. за кубометр. Але може бути, що це колишній погляд на сучасність, який чогось не враховує», — зазначає експерт. Відтак, на його думку, сьогоднішня ситуація (страх народу, дискусії і здогадки експертів тощо) показує, що проблемою в питанні встановлення єдиної ціни на газ є слабка інформаційно-роз’яснювальна робота насамперед серед населення та в експертному середовищі — зокрема з метою пояснення, що ця ціна є лише один крок у комплексі заходів, які передбачають і підвищення доходів. Її повинен робити уряд.

Субсидії: ми ще більше залежимо від держави

На думку експертів, єдина і підвищена ціна газу для населення має як плюси, так і мінуси. «Встановлення єдиної ціни на газ у теперішніх українських реаліях практично унеможливлює перепродаж «дешевого» газу за більшу ціну іншим споживачам, тобто такого виду корупційні діяння, — погоджується з Прем’єр-міністром Богдан Соколовський. — Запроваджуючи її, підсилюється роль держави у ринковому забезпеченні своїх громадян. Після запровадження надійного обліку та контролю якості газу можна буде перейти до схеми різного рівня цін для різних груп споживачів — така практика є в багатьох розвинених країнах».

Єдина ціна, за його словами, у комплексі зi згаданими іншими заходами сприятиме наведенню порядку в газовій сфері. Втім ідея ще попереднього уряду Арсенія Яценюка — зробити всю країну бідною і посадити на урядові дотації — не може вважатися досконалою. «Масові субсидії реально означають, серед іншого, збереження імперських (радянських) принципів поведінки у газовій галузі. Таким чином хіба що збільшується залежність особи від держави — особливість авторитарних режимів. А самих субсидій не вистачить уже через якийсь час (через рік, два чи три тощо)», — скептично зазначає Богдан Соколовський.

Також, на його думку, не більше ніж пересмикуванням можна назвати спроби влади пояснювати власні ініціативи тиском Міжнародного валютного фонду. «МВФ ініціативно ніколи не займався комунальними тарифами, а навпаки — вивчає пропозиції української сторони — яким чином наш уряд планує збалансувати бюджет. Якщо з нашого боку, серед іншого, пропонується збільшити надходження за рахунок комунальних платежів, МВФ iз цим погоджується», — пояснює Соколовський.

Танкери зайдуть — газ подешевшає

Надалі влада обіцяє не підвищувати ціни на газ. Принаймні різко. Це українському народові пообіцяв віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. «Ціна надалі коливатиметься у невеликих відсотках, як у бік збільшення, так і зменшення», — зазначив чиновник. За словами Володимира Гройсмана, уряд припускає щоквартальне коригування цін.

За словами заступника директора науково-технічного центру «Психея» Геннадія Рябцева, нині є всі передумови вважати, що газ в Україні може подешевшати. Відповідно до тенденцій на світовому ринку.

«Ціна на газ для України залежатиме не від вартості нафти, а від співвідношення попиту і пропозиції, — сказав експерт. — Зараз ціна українського газу прив’язана до ціни на німецькому газовому терміналі. Там продають партії цього палива, як на біржі, а не укладають контракти на кшталт домовленостей із «Газпромом» — із прив’язкою до вартості нафти, вугілля і так далі».

Натомість, за його словами, європейська ціна залежить від вартості альтернативних джерел енергії, електроенергії, скрапленого газу, нафтопродуктів. «Пропозиція зараз зростає дуже швидко, — продовжив Рябцев. — Ще кілька років тому ринок скрапленого газу був мізерним, але нині його завозять до Європи не тільки з Катару, а й з Австралії, США. Цей вид поставок може конкурувати з традиційними шляхом постачання в газогонах. Така можливість дозволяє здешевити газ там, де раніше він був дефіцитним. Також попит на газ скорочується відповідно до програми енергозбереження і зменшення газомісткості економіки Європейського Союзу». Відтак, на його думку, якщо ринок газу залишиться відкритим, то він буде дешевшати. У тому числі й для українських споживачів. Якщо цьому процесу, звичайно, не перешкодить наша рідна влада.