Грифони на сторожі

Прикраса чи футляр для зберігання... скальпів?

Провідний науковий співробітник Музею історичних коштовностей Любов Клочко — активна учасниця реконструкцій багатьох унікальних пам’яток, в інтерв’ю детально розповіла про експозицію: «Колекція музею почала формуватися ще в ХІХ ст. Наприкінці 60-х років ХХ ст. розгорнулися масштабні дослідження в Криму, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Після ремонту наші зали абсолютно змінилися. Ми демонструємо глядачам реконструйовані образи скіфів, персів і греків. Усі ці люди давно відійшли у вічність. Їхній спокій оберігають міфічні грифони, виконані давніми майстрами із золота. У верхньому вестибюлі ми розмістили панно із зображенням кургану, а також вітрини, де розмiщено вирізки ґрунту зі скіфських поховань: жіночого і дитячого, знайдених археологами у кургані Товста могила. Проходячи далі залами і розглядаючи вітрини, глядач побачить твори ювелірного мистецтва, побутові предмети та зброю».

Прикраси, знайдені археологами у скіфських курганах, відрізняються високим рівнем ювелірної майстерності, цікавими сюжетами і найтоншою роботою. Прекрасний «Шолом зі скіфами» IV ст. до н.е., знайдений у кургані біля села Зрубне в Донецькій області в 1988 році. Цей предмет названий шоломом умовно, він зроблений iз листового золота у формі усіченого конуса з напівсферичною верхівкою і має форму, подібну до шолома. Щодо його функціонального призначення, вчені висунули багато різних гіпотез, ось лише кілька з них: 1) це — золота прикраса для головних уборів; 2) денце футляра для стріл, основа для жезла; 3) футляр для зберігання скальпів. І все ж найвірогідніша версія зводиться до того, що цей предмет прикріплювали на шкіряну або повстяну шапку — нижня частина була своєрідною «околицею», висоту якої обумовлювали розміри металевої накладки: чим більша ця деталь, тим вужча основа. «З цієї декоративної деталі можна відтворити репрезентативні убори, наділені функціями соціального і сакрального змiсту, — підкреслює Любов Клочко. — Особлива роль цих головних уборів підштовхнула майстрів до багатого художнього оформлення».

Для жінок ознакою належностi до знаті і багатства є коштовні прикраси: в експозиції показано чудові сережки, другої половини IV ст. до н.е. Ця знахідка з кургану Старший iз групи «Три брати» біля села Вогники в Криму. Масивні сережки відлиті у формі фігурки сфінкса, що сидить на постаменті, прикрашеному емаллю синього і зеленого кольорів, на голові красується ампік iз хитромудрим рослинним орнаментом, у вухах сережки, на шиї — прекрасне намисто. «Цю чудову прикрасу було знайдено в жіночому похованні в комплекті з декоративними елементами костюма, — продовжує Любов Клочко. — Вони виготовлені з золота, це діадема-ампік, пластинки, підвіски, три кільця, а також два бронзовi браслети із золотою плакіровкою».

Модель Всесвіту, календар або карта володінь

Учені вважають, що Пектораль було виготовлено в V ст. до н. е. Її історія дуже цікава — за своє багатовікове існування ця безцінна реліквія пережила сотні власників, побувала в багатьох місцях. Через неї вбивали, грабували, зраджували... Древній ювелір створив на поверхні пекторалі близько сотні різних фігурок, і всі вони виконані з приголомшливою майстерністю, витончено і реалістично. «Скільки б відвідувачів не приходило в наш музей, кожен із них надовго зупиняється перед вітриною з пектораллю, — каже Любов Клочко. — Існує припущення щодо того, що Пектораллю володіла скіфська царівна. Ймовірно, ця прикраса мала свої аналоги, але до нас дійшов тільки цей екземпляр».

Знайдено Золоту пектораль відомим істориком і археологом Борисом Мозолевським 21 червня 1971 року в кургані Товста могила в Дніпропетровській області. Як тільки вона потрапила до рук істориків і археологів, звістка про неї одразу ж поширилася в науковому світі, і треба сказати, що суперечки навколо неї не згасають до сьогодні. Деякі дослідники вважають, що Пектораль — зашифроване послання древніх скіфів. Давайте придивимося до неї ближче — так що ж означають ці хитромудрі фігурки?

Існують три основні версії трактування структури цієї прикраси: «Модель Всесвіту», «Календар» і «Карта володінь скіфів». За першою версією, Пектораль символічно зображує модель будови Всесвіту — як її розуміли древні. За другою — Пектораль була древнім календарем скіфів. Вони були язичниками, і тому в кожного дня, місяця, року, індикту були свої божества часу у вигляді домашніх тварин, які розташовані на пекторалі по колу. Весь другий ярус Пекторалі повністю зайнятий квітами: є припущення, що це зашифрований рецепт стародавнього цілющого бальзаму з квіток і коріння, головним компонентом якого був меотійський корінь (мандрагора). Втім сьогодні розгадати цей рецепт неможливо, тому що по золотому зображенню важко точно визначити назву квітки. Згiдно з третьою версією, на Пекторалі зображено карту володінь скіфів, яку могли читати лише спеціально навчені люди: царі, жерці, воєначальники. У центрі прикраси зображено дві чоловічі фігури, вони тримають у руках шкуру (спрощене зображення географічної карти), на якій можна розглянути обриси Криму, правого і лівого берегів Чорного моря. Нинi нам залишається лише гадати про таємні знаки на Пекторалі, але як би там не було, для всіх очевидним є факт, що це найтонша ювелірна робота віртуозного майстра.

Заради справедливості варто зазначити, що пишність багатоярусної Золотої пекторалі не може применшувати цінність інших скарбів скіфської колекції: хоч не таких інтригуючих і масивних, як царська Пектораль, але чудово зроблених. Дуже витончена робота відрізняє золоту оббивку скіфського сагайдака — «горита» — IV ст. до н.е., знайденого в Мелітопольському кургані Запорізької області. «Горит» зроблений iз листового золота і прикрашений рельєфними сценами міфологічного характеру, за стилем неважко визначити вплив епохи еллінізму. Невелика золота фігурка вепра вражає своєю реалістичністю і увагою майстра до найдрібніших деталей. Срібний ритон iз позолотою був створений на століття раніше, археологи знайшли його в кургані біля села Велика Знам’янка в Запорізькій області. Золоті каблучки та кільця, нашивки на одяг і головні убори, підвіски і сережки, нагрудні прикраси й обереги — велике розмаїття скіфської колекції Музею історичних коштовностей України допомагає глядачеві скласти уявлення про давню культуру, історію і побут, а також помилуватися шедеврами ювелірного мистецтва.