Голосно заявивши про себе на перших юніорських іграх у 2010 році, талановиті українські плавці Дарина Зевіна, Андрій Говоров та Сергій Фролов надалі так швидко прогресували, що перед Олімпіадою-2012 на той час головний тренер збірної Сергій Бондар, особливо не сумніваючись, говорив: «Хтось iз них обов’язково виграє медаль». Проте юний вік чи, можливо, недоліки в підготовці, не дозволили талановитій та перспективній молоді показати на Іграх-2012 свій максимум.
Практично одразу після лондонської Олімпіади у збірній змінилося керівництво, а водночас глобально модернізувалися й підходи в підготовці вітчизняних плавців. У федерації вирішили, що штурмувати Олімп у Ріо-де-Жанейро-2016 українські «дельфіни» та «рибки» повинні під орудою іноземних спеціалістів. А голова тренерської ради Андрій Сердінов у цьому процесі їм повинен допомагати.
Що з цього вийшло? У першу чергу — скандал. Не надто переконливі результати українських плавців, котрі вони демонстрували впродовж останніх років, змусили народного депутата, призера олімпійських ігор-2000 Дениса Силантьєва активно критикувати роботу федерації плавання загалом та Сердінова зокрема. Зрештою, за півроку до старту Олімпіади останній добровільно подав у відставку, залишивши національну збірну без централізованого управління. Відтак, як відзначили у профільному міністерстві, за найближчі спортивні результати наших плавців відповідальність нестимуть їхні особисті наставники.
Перший контрольний старт — чемпіонат Європи з водних видів спорту, де в понеділок за справу взялися саме плавці. Чотири роки тому в лондонському «Акватік-центрі» юні та малодосвідчені Зевіна та Говоров не змогли реалізувати свої амбіції. Тепер вони — загартовані бійці. Утім, як і раніше, з не розкритим до кінця потенціалом. У їхній колекції є чимало нагород, однак практично всі вони виграні в так званому короткому басейні. По суті, єдиним, чим наразі можуть похвалитися наші збірники стосовно своїх здобутків у басейнах олімпійського стандарту, — континентальна «бронза» Андрія Говорова, здобута на ЧЄ-2014 у Берліні на 50 м батерфляєм.
Водночас швидкість, яку в перші змагальні дні в Лондоні продемонстрували лідери нашої плавецької збірної, вселяють стриманий оптимізм. І Говоров, і Зевіна до фіналів на 50 м батерфляєм і на 200 м на спині відповідно пробилися з першим часом.
Щодо показників нашого спринтера, то Андрій у півфіналі оновив рекорд чемпіонатів Європи, єдиним з учасників випливши з 23 сек. — 22,73. Примітно, що й два роки тому — на ЧЄ в Берліні — уродженець Севастополя оновлював рекорд чемпіонатів. Тоді свою улюблену 50-метрівку у півфіналі він «пролетів» за 22,87, але у фіналі обмежився значно скромнішим часом — 23,21 сек., якого, в підсумку, вистачило лише для «бронзи». Будемо сподіватися, що під орудою нового наставника — бразильця Аріелсона Соареша да Сильви, учнем якого був титулований його співвітчизник, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу на 50 м кролем Сезар Сієло, Говоров не повторить минулих помилок і розумно розкладе по турнірній дистанції сили.
Неабияк у своїх результатах додала і Дарина Зевіна. Якщо на ЧС-2015 у Казані підопічна свого батька — Юрія Зевіна — на 200-метрівці не спромоглася навіть подолати кваліфікацію (результат — 2.12,14), то позавчора на шляху до фіналу ЧЄ їй не було рівних. Час, показаний Дариною у півфіналі, — 2.08,66, виявився навіть кращим за результат бронзової призерки ЧС-2015, іменитої угорки Катінки Хошсу. Утім слід наголосити, що за кілька хвилин до того представниця Угорщини з величезною перевагою виграла 400-метрівку комплексом, відтак часу для повноцінного відновлення сил перед півфіналом 200 м на спині у неї просто не було. Хай там як, а останні здобутки лідерів української збірної — значно кращі, ніж були раніше, відтак є всі підстави сподіватися на медальне завершення Говоровим та Зевіною передолімпійського єврофоруму.