Аби не кортіло іншим

18.05.2016

На своєму сьогоднішньому засіданні Контрольно-дисциплінарному комітету ФФУ доведеться розбиратися з непростою справою, головними дійовими особами якої будуть лідери «Дніпра» та національної збірної України — Роман Зозуля та Руслан Ротань. У нещодавньому кубковому поєдинку проти «Зорі» обоє футболістів на емоціях наробили таких дурниць, що під ударом опинилася не тільки їхня клубна футбольна кар’єра. І Зозуля, і Ротань — ключові виконавці в національній збірній України, котрій через місяць змагатися на Євро-2016. Проте агресивні дії дніпропетровських збірників по відношенню до головного арбітра згаданого матчу Анатолія Абдули тягнуть на сувору дискваліфікацію, через яку футболісти на тривалий термін — до року — ризикують опинитися поза футболом. Не виключено, що за «застосування фізичної сили до арбітра» (так суддя ФІФА Абдула трактував агресивні дії дніпропетровських гравців) Романа та Руслана можуть позбавити атестатів футболістів, що автоматично призведе до будь-якої заборони займатися футболом на професіональному рівні.

Без сумніву, ФФУ не надто зацікавлене в тому, аби перед визначальним турніром національна збірна залишилася без ключових виконавців. Утім і «спустити на гальмах» проблему також не вийде. Здавалося, що неприємний великодній інцидент у Львові, коли під час українського «класико» побилися Андрій Ярмоленко та Олександр Кучер, має хоч чогось навчити наших футболістів. Проте, виявляється, дієвими можуть бути лише уроки, пережиті на власному досвіді.

На жаль, про толерантність та взаємоповагу Ротань та Зозуля заговорили вже після інциденту. Визнавши свою провину, привселюдно покаявшись, хлопці, звісно, розраховують на пом’якшення дисциплінарного вироку, але чи допоможе їм це каяття зіграти на Євро?

У випадку, якщо винесена Зозулі та Ротаню дискваліфікація (без неї — ніяк) жодним чином не торкнеться їхньої міжнародної кар’єри (в цьому контексті застосування сили до арбітра ФІФА, здається, не може минути безслідно) і хлопці «без жодних застережень» поїдуть на ЧЄ-2016, тоді не виключено, що в очах Старого світу наша збірна постане в статусі хуліганського колективу. Забіяки Ярмоленко та Кучер, хулігани Ротань і Зозуля — без сумніву, не найкраща візитка «синьо-жовтих». А є ще в національній команді досі не розв’язаний внутрішній конфлікт між Ярмоленком та Степаненком!

Словом, українському футболу потрібне внутрішнє перезавантаження. Де толерантність та взаємоповага матимуть не декларативне, а прикладне значення. До вітчизняних футболістів нарешті має прийти усвідомлення того, що їхній зірковий статус не є індульгенцією на свавілля та безкарність. І, як показує цивілізаційний досвід, без показово-повчальної історії — аби не кортіло іншим — у таких випадках обійтися складно.