Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі…
Доведеться розчарувати поодиноких прихильників Арсенія Петровича. Адже, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, він став абсолютним лідером (можна сказати, політиком №1 в Україні) за недовірою українських громадян!
Так, загальна сума недовіри до А. Яценюка на сьогодні складає 86,8%, з них 64,7% — повної недовіри. Натомість повна довіра складає 1%, а відносна — 4,4%.
Таких «фантастичних» у негативному сенсі результатів я не пам’ятаю за всю історію соціології останніх років!
І думаю, головний висновок в цій історії для А. Яценюка зокрема і для влади загалом полягає в тому, що найбільшим злочином для людей є навіть не те, що ви ставите на посади своїх однокурсників, друзів чи бізнес-партнерів. І навіть не те, що ви крадете бюджетні чи міжнародні гроші…
Найстрашніше для сьогоднішнього українського суспільства, яке пережило Революцію гідності і досі переживає смерті молодих людей (раніше на Майдані, а нині — на фронті), — це КРАДІЖКА ВІРИ в те, що ці смерті були недаремними і в те, що покоління постмайданних політиків, яких представляє А. Яценюк, здатне бути інакшим, аніж покоління режиму Януковича.
І саме те, що Яценюк вкрав цю віру в суспільства, є найбільшим злочином, який не можна спокутувати протягом кількох місяців…
Тому і результат соціологічних досліджень такий категоричний: на сьогодні для українського суспільства негативним політиком №1 був і залишається Арсеній Яценюк!
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
11 січня на сайті Президента України Петра Порошенка була зареєстрована петиція, яку подав художник і громадський активіст Олександр Мельник. В одному зi своїх грудневих чисел «УМ» друкувала його відкритий лист до Президента з вимогою звернути увагу на стан побутування власне української мови — адже глава держави проголосив цей рік Роком англійської мови в Україні. Про потребу скласти програму мовного розвитку на 5-10 років iз планом конкретних дій на кожен рік писав ще у своєму відкритому листі Олександр Мельник. >>
