Думку про те, що кум Путіна (і за сумісництвом лідер партії «Український вибір») прокладає собі шлях у велику політику за допомогою справи Савченко, висловив очільник «Братства» Дмитро Корчинський. Корчинський — сам персона доволі контраверсійна, проте цього разу з ним складно не погодитися. «За попереднім задумом, кум Путіна має виступити в ролі спасителя Надії Савченко. Доведена до відчаю сім’я Надії вже покладає надії винятково на Медведчука. Диявольська хитрість Москви та московських маріонеток в Україні полягає в тому, щоб просувати злочинців, визискуючи долі героїв», — зазначає Корчинський. І хай для Надії Савченко Медведчук ще не мав нагоди виступити в ролі героя, її сестру Віру він встиг «врятувати». За що Віра вже публічно Медведчукові подякувала, підкресливши його особливу роль в її звільненні з поліцейського відділку, де сестру льотчиці затримали буцімто за образу російського судді.
Безсмертний кум
Епізод із Вірою Савченко та її подяками Медведчуку залишив по собі доволі неприємний післясмак. Але він цілком природно вкладається в ту схему, яку намагаються реалізувати можновладці. Корчинський твердить, що в «легалізації» Медведчука однаковою мірою зацікавлені і Путін, і Порошенко. Але якщо з Путіним усе ясно, то мотивація Порошенка до кінця не зрозуміла. Хоча на користь версії Корчинського говорить те, що Віктор Медведчук не тільки не сидить у тюрмі, а й накопичує собі бали як «громадський діяч» та «спецпредставник із гуманітарних питань» на Мінських перемовинах.
Час від часу маргінальні агенції на кшталт «Центру контент-аналізу» друкують звіти, з яких випливає, що Віктор Медведчук знову вибився в «лідери медійної активності». «На відміну від інших учасників рейтингу, які є постійними героями телевізійних новин та передач, лідер «Українського вибору» взагалі не з’являється на ТБ. Незважаючи на це, йому вдалося серйозно поліпшити свої позиції», — говориться у прес-релізах, які супроводжують подібні «дослідження».
А цілком поважні українські ЗМІ поширюють інформацію про те, як родичі звільнених полонених дякують особисто В. В. Медведчуку за його внесок у цю подію. («Шановний Вікторе Володимировичу, прийміть щиру подяку за повернення мого сина додому. Дякую вам за участь у процесі звільнення, за вашу наполегливість і підтримку... Там ще багато наших хлопців (синів, чоловіків). Їх теж дуже чекають вдома. Сподіваємося, що з вашою допомогою наші рідні і близькі скоро будуть вдома. З повагою Макух Алла Миколаївна», — цитує звернення матері звільненого Олександра Макуха агенція УНН).
Схоже, що з критичним мисленням у виробників та поширювачів таких новин є певні проблеми, адже, якби не Медведчук та йому подібні, в Україні не було б ані війни, ані полонених, ані потреби їх обмінювати. Про роль кума Медведчука Путіна годі й казати — хочеться вірити, що ще не всі забули, завдяки кому на сході України триває кровопролиття.
Операція «Савченко»
Але «точкові» звільнення полонених не принесуть Медведчукові ті лаври, які здатний забезпечити вихід на волю Надії Савченко. Кум Путіна Медведчук отримав вказівку провести кампанію, в результаті якої глава Кремля залишиться єдиним героєм у справі незаконно утримуваної в Росії українки Надії Савченко, пише на «Фейсбуці» її адвокат Микола Полозов. «Немає ніяких сумнівів, що всі ці стрибки і кривляння Віктора Медведчука на сторінках видань і в соціальних мережах на адресу адвокатів Савченко Фейгіна та Полозова не його особиста ініціатива, а доручення старших товаришів», — зазначає сам Полозов. Він упевнений, що в Кремлі вже змирилися з тим, що Савченко доведеться видати Україні, «але ніяких героїв в цій історії не повинно бути».
«Усі повинні бути покриті рівним шаром лайна, крім великодушного та людинолюбного ВВП, який погодився відпустити «вбивцю». Ось Медведчук і старається. Виходить, правда, не дуже. В молодості чекістські доручення виконувати краще виходило. Мабуть, той випадок, коли «старий кінь» все-таки псує борозну. Але Кремлю в Україні розраховувати особливо нема на кого, ось і використовують, що є», — підкреслює Полозов.
Медведчук не залишається перед адвокатами Савченко у боргу, звинувачуючи їх у неналежному виконанні своїх обов’язків та «політичних провокаціях». Так колишній захисник Василя Стуса реагує на інформацію, оприлюднену Марком Фейгіним щодо підготовки обміну Надії Савченко на російських ГРУшників. «Я, як людина, яка знайома з адвокатською професією не з чуток, можу порекомендувати пану Фейгіну зосередитися на підготовці матеріалів для захисту його підопічної в судовому засіданні за тими звинуваченнями, які їй висувають», — заявляє Медведчук. «Політичного рішення про обмін або звільнення Надії Савченко, на жаль, ще немає, і коли пан Фейгін, замість того, щоб професійно виконувати свій адвокатський борг, займається політичним самопіаром, він робить ведмежу послугу своїй підзахисній», — стверджує Медведчук. «Займаючись питаннями обміну і звільнення, можу з упевненістю сказати: ані організація обмінів, ані ведення переговорів у компетенцію адвокатів не входить. Так само, як і організація політичних провокацій, якими, по суті, займається Марк Фейгін у Києві», — резюмує Медведчук. Натомість із політичними провокаціями добре обізнаний сам Медведчук, тож бодай у даному випадку він знає, про що говорить.
Чому він досі не сидить?
Однак спробуємо хоч на хвилину абстрагуватися і від полонених, і від Савченко, і від іншої «роботи», яку виконує Медведчук у складі групи, залученої до мінських перемовин. Замислимося над іншим: чому така людина, як Віктор Медведчук, досі не притягнута до відповідальності? Лише 22 квітня 2016 року Печерський суд Києва зобов’язав Генпрокуратуру «відкрити кримінальне провадження щодо фактів антидержавної діяльності Віктора Медведчука».
Подібного рішення домоглися активісти волонтерської мережі «Вільні люди», до якої належать, зокрема, і депутати парламенту фракції «Народний фронт» (зокрема Андрій Левус). Цю інформацію підтвердив тодішній виконувач обов’язків Генерального прокурора України Юрій Севрук. «Виконуємо рішення суду і вносимо (цю справу) до Єдиного реєстру досудових розслідувань», — сказав Севрук.
«Вільні люди» закидають Медведчуку зв’язки із самопроголошеними ДНР/ЛНР, а дії «Українського вибору» називають «проросійськими». «Прокуратура вважала недостатньо обґрунтованими факти про злочини і відмовлялася порушити справу. Через Печерський районний суд ми змогли домогтися нарешті правильного рішення. Суддя Батрин визнала бездіяльність ГПУ і винесла ухвалу, згідно з якою правоохоронці мають розслідувати факти, викладені в нашій заяві», — коментує нардеп Андрій Левус.
Те, що зробили Левус і його команда, є справді важливим. Хоч як би ми ставилися до діяльності «Народного фронту», цей конкретний крок його представників не можна не оцінити. Тим паче що на своєму шляху «Вільним людям» довелося долати відчутний супротив і СБУ, і Генпрокуратури, які дійшли висновку про безпідставність висунутих звинувачень.
Хоча навіть рішення суду не гарантує доведення справи до кінця. Адже в Єдиному реєстрі досудових розслідувань фіксується будь-яка інформація про кримінальні правопорушення. Після цього інформацію ще мають перевірити на достовірність. Іншими словами, Генеральна прокуратура має відкрити кримінальне провадження, але це зовсім не означає, що в підсумку буде порушена кримінальна справа. Цей момент, до речі, слугуватиме прекрасним приводом випробувати «на вошивість» нового Генпрокурора України Юрія Луценка. Сподіваємося, він прокоментує даний епізод, адже з ухвали Печерським судом свого рішення минув майже місяць, але про справу Медведчука наразі нічого не чути.
«Як на мене, розслідування вкрай необхідне. Оскільки Віктор Медведчук тісно пов’язаний із Кремлем і, на мою думку, є агентом впливу Росії. Більше того, його можна було би обміняти на багатьох наших полонених, які перебувають у Росії. Але я не вірю, що розслідування можливе нинішнім складом Генеральної прокуратури на практиці. Можливо, прокуратура просто хоче для відновлення довіри суспільства показати, що готова переслідувати таких людей. Але без перспективи доведення таких справ до суду», — зазначає політолог Олександр Палій у коментарі ВВС Україна.
А от його колега по цеху Вадим Карасьов наголошує, що Віктор Медведчук — людина, з тактичної точки зору, потрібна Президентові Петру Порошенку, оскільки Медведчук «є контактером із Кремлем» і Володимиром Путіним. «Петро Порошенко змушений виконувати Мінські домовленості, хоч як би їх критикував «Народний фронт». Президент контактує із Віктором Медведчуком як людиною, яка відіграє чималу роль у тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України», — наголошує Вадим Карасьов.
Тим часом сам Віктор Медведчук і не думає «каятися». Лідер «Українського вибору» заявляє, що, як і раніше, вважає федералізацію України гарантією єдності України. «Щоб забезпечити і гарантувати єдність нашої країни і не допустити її розпаду, необхідний перехід до федеративного устрою. Федералізація і сепаратизм нічого спільного між собою не мають. (...) Сьогодні тільки перехід до федеративного устрою здатний зупинити «парад суверенітетів», вимоги економічної самостійності, створення незалежних економічних зон, порто-франко та різних автономій окремими областями і навіть містами України», — цитує Медведчука його прес-служба.
...Як видається, у недалекому майбутньому можлива реалізація одного з двох сценаріїв: поганого і дуже поганого. Поганий означатиме те, що справу щодо Медведчука прокуратура спустить на гальмах. Дуже поганий — те, що сепаратист №1 дійсно заявить про себе у великій політиці. А для тих, хто вважає це нереальним, є свіже дослідження Центру Разумкова. Згідно з його соціологією, лідером електоральних симпатій на сьогодні є Опозиційний блок з рейтингом у 9,2% (за ним йдуть «Самопоміч» з 8,3%, БПП з 7,4%, «Батьківщина» з 6,7% та Радикальна партія з 6,2%). Чи міг би хтось повірити у подібне на початку 2014-го? На третьому році після перемоги Революції гідності реставрація проянуковичівських сил стала майже реальністю.