Справжньою новою українською музикою хочеться назвати тих її представників, яким ще донедавна вішали ярлик «неформат». У столичному клубі Atlas відбувся концерт яскравих представників «неформатної» музики — інді-поп гурту Pur:Pur.
Уже минала 54-та хвилина затримання концерту. Публіка нетерпляче викликала артистів оплесками і тупотінням ніг. І якщо попервах це тупотіння було з натяком роздратування, то вже через півтори години воно разом із нескінченною хвилею оплесків матиме абсолютно протилежний зміст — захват, безмежну вдячність і визнання — тоді здаватиметься, що щастя, згенероване музикою гурту, цупкою сферою заполонить зал і розростеться далеко за його межі.
Нарешті на сцену вийшли музиканти разом із солісткою Натою Сміріною, і тут почалась магія. Вщент заповнений закоханими молодими парочками, людьми дорослішого віку і навіть дітьми зал вмить розчинився у музиці й енергетиці Нати, яку не без підстав називають феєю за голос, який один на тисячі, який закарбовується в слуховій пам’яті настільки, що його неможливо сплутати з жодним іншим, за пісні, сповнені світла і казки, навіть коли в них йдеться про біль. Усе це разом створило відчуття щирості і всеохоплюючої чистоти, що й означає латинське «pur».
«Я чекала цього дня 8 років», — мовила зі сцени солістка Ната Сміріна, оглядаючи повний зал шанувальників. Досі їх називали «молодим гуртом», хоча з 2008 року (часу створення групи Pur:Pur) мають за спиною 4 альбоми, тури і навіть концертну програму із симфонічним оркестром. Як розповідала сама Ната, колись, безуспішно намагаючись пробитись у теле- і радіоротації, вони змирились з ярликом «неформат» і грали свою музику для вузьких кіл меломанів. Згодом перші паростки визнання проросли після участі у таких фестивалях, як «Джаз Коктебель», kaZantip, Одеський міжнародний кінофестиваль тощо. Їхні відеоролики в інтернеті збирали сотні тисяч переглядів і відгуків, але до широких мас через радіо і телебачення гурт не пропускали.
Початок 2016-го року став для артистів знаковим — про них заговорила вся країна після того, як у Національному відборі на Євробачення виступила дивна і водночас магнетична дівчина із незвичайним голосом — Ната Сміріна. Гурт і пісня We Do Change викликали цікавість і симпатію українців — Pur:Pur, обігнавши таких маститих зірок, як «НеАнгели», Анастасію Приходько, Тоню Матвієнко, посіли у відборі четверте місце.
Тим часом на столичному концерті 13 травня гурт закохував у себе слухачів, захоплював своєю атмосферною музикою у світ казки, таємничості і чуттєвості фронтвумен Нати Сміріної. Лунали й мелодійні лаунжові пісні, і драйвові, і, власне, ніжно-казкові, як-то «Корабль» чи «Медведь». Вокал пур-пур-дівчини з музикою розливався залом, спеціально продумане світлове обрамлення у такт гойдало публіку, поглинаючи її у світ таємничості й чогось неземного.
Pur:Pur стали своєрідним феноменом у тому плані, що на власному прикладі довели: мрії здійснюються, головне — не зупинятись і не впадати у відчай. Колись звичайний фармацевт Наталія Сміріна знайшла себе у музиці і музику в собі, якою зараз захоплюються тисячі, хоча для цього й знадобилося довгих 8 років.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
