Замовник теракту (праворуч) на місці злочину під Смоленськом.
15 серпня 2014 року польський журналіст Рішард Маковський у своїй статті «Черговий звірячий теракт володарів із Кремля. Напад на літак «Малайзійських авіаліній» повинен торкатись передусім нас, поляків» писав: «... Я знову подумки повертаюсь до Смоленської трагедії. Тим більше що на цей раз ми маємо ситуацію, коли йдеться про інтереси Росії. Багато людей в Польщі впевнені, що катастрофа польського Ту-154М під Смоленськом була не трагічною випадковістю, а терактом. Послідовність подій: санкції США, м’які санкції Європейського Союзу, падіння акцій на Московській фондовій біржі, погрози Путіна і падіння малайзійського літака в таких умовах, що відповідальність за нього можна покласти на Україну, тому що воно відбулося на її території (так само, як Росія поклала всю відповідальність за катастрофу польського літака на його екіпаж. — Авт.). Зараз сепаратисти не дають доступу незалежним спостерігачам до уламків пасажирського лайнеру. Чотири роки тому не можна було підійти і до уламків президентського літака Ту-154М. Теракт проти літака «Малайзійських авіаліній» повинен торкатися передусім нас, поляків. Решта світу може бути наївною, але не ми».
Півтора місяця тому міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич на конференції «Сучасна політика: конфлікти і тероризм» в Торуні заявив, що «катастрофа літака президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом була терактом. На сьогодні тероризм використовується проти західних держав як інструмент провокації потоку міграції з метою дестабілізації Європейського континенту. Після Смоленської катастрофи ми можемо сказати, що Польща стала першою жертвою тероризму в рамках сучасного конфлікту, який розігрується на наших очах. Ми прекрасно бачимо це на прикладі історії останніх десяти років. Без сумніву, збройному нападу на Грузію передувала внутрішня диверсія. Без сумніву, метою того, що трапилося під Смоленськом, було позбавлення Польщі лідерства, яке вело нас до незалежності. Черговими кроками були напад на Україну, окупація промислової частини країни, катастрофа літака «Малайзійських авіаліній», втручання в ситуацію в Сирії».
Офіційний представник Слідчого комітету Росії Володимир Маркін назвав «безглуздою» цю заяву Мацеревича, а прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков додав, що твердження Мацеревича є «голослівним, необ’єктивним і немає нічого спільного з реальними обставинами цієї трагедії».
...Народне прислів’я говорить: «Знає кіт, чиє сало з’їв». Коли керівники польського уряду в еміграції запитали у Сталіна, де перебувають польські офіцери, яких тримали у таборах і в’язницях НКВС, то Сталін відповів, що «вони втекли в Маньчжурію...». Як стало відомо згодом, «Маньчжурією» виявився Катинський ліс, де весною 1940 року було розстріляно майже 22 тис. польських військовополонених.
Багато хто бачив повне відео спецоперації під кодовою назвою «Спис Нептуна», яку проводили американські «Морські котики» в ніч на 1 травня 2011 року в передмісті Абботтабаді у Пакистані, в ході якої був убитий лідер ісламської терористичної організації «Аль-Каїда» Усама бен Ладен. Міні-камери, закріплені на шоломах бійців, відображали кожну мить операції, яка передавалася через супутник у Вашингтон. Президент США Барак Обама з віце-президентом Джо Байденом та членами групи національної безпеки країни спостерігали в прямому масштабі часу за ходом операції впродовж 40 хвилин у залі ситуаційного центру Білого Дому.
Обама не був першим. За моїми даними, роком раніше, 10 квітня 2010 року, прем’єр-міністр Росії Путін разом iз керівниками спецслужб у режимі онлайн упродовж 25-30 хвилин слідкував за ходом операції «Іван Сусанін» спецназу ГРУ і ФСБ по знищенню літака Ту-154М з президентом Польщі Лехом Качинським на борту. Думаю, що незабаром світ побачить зазначене відео Путіна, як свого часу зміг ознайомитися з таємними документами його кумира Сталіна і Берії про розстріл польських військовополонених весною 1940 року.
Не дивно, що Росія монополізувала розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом авіакатастрофи польського літака, яке до цього часу не завершене. Окрім того, польській стороні, незважаючи на неодноразові прохання, так і не повернуті уламки літака, який є власністю Польщі, не передані оригінали записів усіх розмов і бортові самописці літака, не надані всі матеріали досудового слідства.
У ході розслідування обставин збиття пасажирського літака «Малайзійських авіаліній», проведеного українською урядовою комісією (технічна частина), СБУ (досудове слідство) та розвідданих, отриманих спецслужбами США, Великої Британії та ФРН, встановлено, що малайзійський літак збив російський екіпаж ПЗРК «Бук» М1, який був доставлений в Донецьку область України російськими військовими 53-ї зенітно-ракетної бригади Збройних сил Росії з Курська. Ракета була запущена в районі Сніжного, Донецької області, яке окуповане російськими військовими.
Докази, встановлені СБУ, та отримана мною конфіденційна інформація дають підстави стверджувати, що Генштаб ЗС РФ розробив диявольський план збиття одного зі своїх пасажирських літаків: «Аерофлот» AFL-2074 Москва — Ларнака або рейс Москва—Ростов-на-Дону, які приблизно в той же час здійснювали політ у повітряному просторі України.
Знищення російського літака мало спровокувати в Росії масове громадянське обурення, сплеск ненависті до України і відвернути від неї світ, який підтримує її у війні з Росією. А головне — все це мало стати виправданням в очах світової спільноти повномасштабного вторгнення в Україну регулярної армії Росії, частини якої були сконцентровані вздовж усього російсько-українського кордону, заради «припинення варварських дій українських націоналістів і київської хунти», «порятунку російськомовного населення та етнічних росіян» i «стабілізації обстановки у зоні воєнного конфлікту».
План вторгнення був розроблений Генштабом ЗС РФ, затверджений президентом Путіним і планувався на 18 липня 2014 року, наступного дня після збиття російського пасажирського літака. Окупація південно-східних областей України російськими військами мала бути завершена до Дня незалежності України — 24 серпня.
Підтвердженням цього, зокрема, є карта ГШ ЗС Росії з планом окупації 8 областей України, оприлюднена мною 30 січня 2016 року. Спецслужбами України та розвідками НАТО встановлені російські генерали та старші офіцери, які беруть або брали безпосередню участь у формуванні та організації бойових дій російсько-окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях України.
Відтак російському екіпажу був відданий наказ розгорнути установку ПЗРК «Бук» М1 в районі Первомайського. Населений пункт iз такою ж назвою розташований і в північно-східному напрямку на відстані близько 20 км від Донецька. Російський екіпаж, не знаючи місцевості, переплутав населені пункти і перемістився в протилежному напрямку від Донецька на 70 км. Про це свідчить також нелогічний маршрут пересування «Бука» територією України — установка з російським екіпажем перетнула російсько-український кордон у Луганській області, потім була доставлена на захід від Донецька, в подальшому повернулася на схід до кордону між Донецькою і Луганською областями.
Розміщення установки «Бук» у населеному пункті Первомайськ, саме на захід від Донецька, враховуючи його тактично-технічні характеристики, дозволило б здійснити ураження ракетою одного з російських пасажирських літаків, який летів iз Москви у повітряному просторі України, з подальшим падінням уламків літака на територію України, контрольовану українськими силами АТО.
17 липня 2014 року майже одночасно, в одному і тому ж місці повітряний простір над Донецькою областю перетинав не лише літак рейсу МН-17 «Малайзійських авіаліній», а й російський пасажирський літак авіакомпанії «Аерофлот», який слідував рейсом AFL-2074 Москва — Ларнака (Кіпр). Такий самий цивільний «Боїнг», однаково розфарбований, в одному і тому ж самому ешелоні повітряного простору. Характеристики польоту цих рейсів були практично одинакові: малайзійський літак летів на висоті близько 10 100 метрів, зі швидкістю 909 км/год, а російський — на висоті 10 600 м, зі швидкістю 768 км/год.
Саме для ураження цілей на таких висотах і був завезений ПЗРК «Бук» М1 Збройних сил Росії. Нагадаємо, що 14 липня, за три дні до цього, в Луганській області на висоті 6,5 км був збитий транспортний літак Ан-26, а 16 липня — штурмовик Су-25 ВПС України, який летів на висоті 6,2 км. Обидва українські літаки були збиті російськими військовими за допомогою ЗРК російського виробництва, завезеними на окуповані території з Росії.
О 16:09 17 липня в районі села Новоніколаєвка маршрути цих рейсів пересіклися. Згідно з розвідданими, російський екіпаж «Бука» помилково заїхав не до того Первомайського (населених пунктів із такою самою назвою на Донеччині аж сім (!). Мав прямувати до села Первомайське Ясинуватського району, але через помилку екіпаж заблукав і поїхав до смт Первомайськ, яке підпорядковано Сніжненській селищній раді.
Ні російський екіпаж «Бука», ні керівник російських найманців, так званий міністр оборони ДНР Ігор Гіркін, не знали справжньої мети спецоперації і цілі для знищення. Від своїх керівників і кураторів вони отримали дезінформацію про політ у цьому районі українського військово-транспортного літака, на борту якого буде «натовське озброєння для бандерівців», який необхідно знищити. Після падіння уламків літака Гіркін по мобільному телефону доповів кураторам з ГРУ Росії про успішне завершення операції.
Міжнародна група Bellingcat, яка займається розслідуванням військової тематики передала, прокуратурі Нідерландів, яка очолює міжнародну слідчу групу (YIT) Звіт, у якому викладені повні імена, прізвища, звання і посади майже двадцяти російських військових, причетних до знищення малайзійського «Боїнга» під Донецьком. Із числа завезених в Україну «Буків» саме так званий «Бук 3х2» збив малайзійський літак. Цифри «3 і 2» були не зафарбовані і не затерті на правому борту одного із ПЗРК «Бук» М1, тому він у Звіті групи Bellingcat так і називається.
У Звіті викладена детальна інформація про структуру командування 53-ї зенітно-ракетної бригади, яке надало «Бук» своїм підлеглим для знищення пасажирського літака. Надана також інформація про 14 офіцерів другого дивізіону 53-ї бригади, в тому числі і про командирів розрахунків установок «Бук», які входили у цей дивізіон.
Встановлено 10 російських офіцерів, які віддавали наказ на використання ПЗРК «Бук» М1 («Бук 3х2»), а також тих російських військових, які обслуговували цей «Бук». Відомі імена і тих командирів, які давали розпорядження про транспортування і переміщення зазначеного «Бука» по території Росії і України.
Міжнародні експерти наголошують, що за збитий малайзійський літак несе відповідальність вище керівництво Збройних сил РФ, а саме: Верховний головнокомандувач, президент Росії Володимир Путін, міністр оборони Сергій Шойгу, його перший заступник, начальник ГШ генерал армії Валерій Герасимов (внесений в санкційний список ЄС і Канади та заочно арештований Шевченківським райсудом міста Києва і оголошений у міжнародний розшук), заступник міністра оборони генерал армії Аркадій Бахін (включений у санкційний список ЄС і Канади), заступник начальника ГШ ЗС РФ, начальник ГРУ генерал-полковник Ігор Сєргун, головнокомандуючий Сухопутних військ генерал-полковник Олег Салюков, командуючий військами Західного військового округу генерал-полковник Анатолій Сідоров (включений у санкційний список України), його заступник генерал-майор Віктор Остахов, командуючий військами ППО Сухопутних військ генерал-лейтенант Олександр Леонов, командуючий 20-ї Гвардійської Загальновійськової армії Західного військового округу генерал-майор Олександр Чайко (з 8 липня 2014 року, до нього командуючим був Олександр Лапін). Безпосередньо наказ на збиття літака надійшов від командування ПС і ППО РФ.
Прізвища, звання членів російського військового екіпажу ПЗРК «Бук» М1 («Бук 3х2»), які збили малайзійський літак, також встановлені. За моїми даними, відразу після збиття літака командування ППО Росії видало наказ про переведення екіпажу «Бука» до Сибірського військового округу, у Забайкалля, для проходження подальшої служби. Але до нового місця призначення ніхто з екіпажу так і не прибув. Товариші і друзі по службі не можуть знайти ні офіцерів, ні солдатів. Екіпаж — випускники Ярославського зенітно-ракетного училища. Однокурсники теж не можуть їх знайти.
Згідно з інформацією з конфіденційних джерел, близьких до розвідки ППО Росії, весь екіпаж був «зачищений» спецгрупою ФСБ. Рідні й близькі друзі розшукують їх місце поховання.
Одним iз головних ідеологів диявольського плану провокаційного знищення російського пасажирського літака (з яким погодився і затвердив Путін, що повинно було стати приводом для вторгнення регулярних російських військ в Україну і окупації її східно-південних областей) був заступник начальника ГШ ЗС РФ, начальник ГРУ генерал-лейтенант Сєргун Ігор Дмитрович, 1957 року народження.
На його рахунку — як підготовка операції захоплення південно-східної частини України, так і окупація російськими спецпідрозділами ГРУ і російськими найманцями-бойовиками окупованих територій Донецької і Луганської областей, які під керівництвом Сєргуна були перетворені на самопроголошені псевдореспубліки «ДНР» і «ЛНР». За анексію Криму президент Путін у квітні 2014 року нагородив Сєргуна орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст., а від міністра оборони Шойгу Сєргун отримав медаль «За повернення Криму». 21 лютого 2015 року президент Путін своїм указом №91 присвоїв Сєргуну звання «генерал-полковник».
3 січня 2016 року, згідно з офіційною заявою Кремля, Ігор Сєргун (будучи абсолютно здоровим, ніколи не скаржився на серце) несподівано помер від серцевого нападу (інфаркт) у Підмосков’ї. Американська розвідувальна аналітична компанія Stratfor повідомила, що, згідно з її даними, Сєргун раптово помер у Лівані 1 січня 2016 року. За інформацією Financial Times, за кілька тижнів до раптової смерті Сєргун за дорученням Путіна конфіденційно відвідав Дамаск, де передав президенту Сирії Башару Асаду послання від президента Росії з пропозицією піти у відставку.
Тижнем раніше, 27 грудня 2015 року, від «раптової зупинки серця» на 53-му році життя помер соратник Сєргуна заступник начальника штабу Повітряно-десантних військ Росії генерал-майор Олександр Шушукін.
Саме Шушукін здійснював бойове планування і командування операцією захоплення Криму весною 2015 року. Брав участь у воєнній агресії Росії проти Грузії, і після анексії Абхазії і Південної Осетії був призначений командиром 4-ї гвардійської військової бази МО РФ на території Південної Осетії (лютий 2009 р. — жовтень 2013 р.). За проведення операції з захоплення Криму Шушукін був нагороджений (як і Сєргун) орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. і медаллю «За повернення Криму».
Військові експерти зазначають: є всі підстави вважати, що після кожної значимої злочинної операції Кремля (Путіна—Медведєва) таємний підрозділ ФСБ проводить за вказівкою Путіна серію «зачисток» в апараті вищого військового керівництва Росії. Масштаби воєнних злочинів Російської імперії в Грузії, Україні, Сирії, на Північному Кавказі, проти Польщі дають підставу стверджувати, що «похоронні марші російського генеральського зіркопаду» (генерали Іванов, Шушукін, Сєргун та багато інших — це окрема тема дослідження) тільки починаються.
За моїми даними, за час режиму Путіна—Медведєва понад 20 генералів і полковників, безпосередніх учасників і свідків їх злочинів — ліквідовані. У більшості російських генералів, причетних до злочинів Путіна, є два шляхи: 1. Втеча за кордон із проханням політичного притулку, свідчення Міжнародному воєнному трибуналу всієї правди про злочини Путіна. 2. Стати черговим «парашутистом», «утоплеником» або раптово померти від «інсульту», «інфаркту» чи загинути в ДТП. Вибір завжди є!
Згідно з висновком експертів Міжнародної групи Bellingcat, головну відповідальність за знищення літака «Малайзійських авіаліній» несе президент РФ Володимир Путін разом iз вищим командуванням Збройних сил РФ і лідерами самопроголошених так званих «ЛНР» і «ДНР».
Засновник групи Bellingcat Еліот Хіггінс заявив, що переданий прокуратурі Нідерландів у грудні 2015 року звіт містить достатньо повні дані про російських військовослужбовців 53-ї зенітно-ракетної бригади ППО Збройних сил Росії, причетних у різний спосіб до збиття малайзійського літака. Пресі передано цензурний варіант звіту, в якому обличчя цих військовослужбовців розмиті і подані їх неповні дані.
«Окрім того, нідерландській прокуратурі передана інформація, яку ще зарано оприлюднювати, але вона необхідна для слідства», — нагалосив Еліот Хіггінс.
Як відреагувала Росія на зазначені висновки розслідування? Як завжди — вона «біла і пухнаста», ні в чому не винна, а у всьому винна Україна, як і Польща — у катастрофі свого літака. МО Росії наполегливо повторює вустами речників, що «жоден комплекс, який стоїть на озброєнні Протиповітряної оборони, російсько-український державний кордон не перетинав».
Слідчі-криміналісти Міжнародної групи, яку очолює нідерландська прокуратура, зібрали і опрацювали понад мільйон документів. Аналіз доказів, на мою думку, дає підстави зробити однозначний висновок: збиття пасажирського літака рейсу МН-17 «Малайзійських авіаліній» Боїнг-777, що призвело до загибелі 298 людей, є терористичним актом, вчиненим Російською Федерацією.
Автор мав можливість вивчити всі матеріали звіту Bellingcat та окремі матеріали, які є в розпорядженні прокуратури Нідерландів і спецслужб НАТО, а також встановити повні установочні дані всіх російських військовослужбовців, причетних до збиття літака «Малайзійських авіаліній». Мною отримані нерозмиті фотографії цих військових та інші матеріали, які підтверджують, що злочинний наказ віддано вищим політичним і військовим керівництвом Росії для провокаційного знищення (теракту) російського пасажирського літака (але помилково збили малайзійський літак), яке повинно було стати приводом для вторгнення російських військ в Україну. Матеріали цієї частини приватного розслідування передані правоохоронним органам Польщі.
Цікаво, як би Путін виправдовував і назвав повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, яке було заплановано ГШ ЗС РФ на 18 липня 2014 року, у випадку навмисного знищення 17 липня 2014 року російським екіпажем «Буку» свого пасажирського літака та вбивство своїх співвітчизників?!
Не врятує Путіна і створена ним, за зразком повішеного іракського диктатора Саддама Хусейна (якого Путін робив спроби врятувати у 2002 році), особиста Національна гвардія у складі 400 000 чоловік. Звичайно, що за вчинені злочини Путін не буде, як Хусейн, повішений, але Міжнародним Воєнним Трибуналом у Гаазі має бути заслужено засудженим до довічного ув’язнення.
17 липня 2014 року о 16:20 у повітряному просторі України зазнав катастрофи пасажирський літак Боїнг-777 «Малайзійських авіаліній», який виконував рейс МН17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія). Уламки літака впали поблизу окупованого російськими найманцями і місцевими бойовиками міста Торез Донецької області. На борту літака перебувало 298 людей (283 пасажири і 15 членів екіпажу), всі загинули. За попередніми даними, малайзійський літак був збитий ракетою «земля-повітря», запущеною з ПЗРК «Бук» М1 російським екіпажем.
СБУ згодом оприлюднила перехоплені розмови російських найманців-бойовиків про те, що вже о 16:40 російський диверсант на прізвисько «Бєс» (Ігор Безлєр) доповів своєму кураторові, полковнику ГРУ ГШ ЗС РФ Гераніку Василю Миколайовичу про те, що вони збили український транспортний літак АН-26. «Щойно збили літак. Група «Мінера». За Єнакієвим впав», — зазначив «Бєс».
Після обстеження місця падіння найманці виявили, що вони збили пасажирський літак, і почали прибирати з iнтернету всі попередні повідомлення про збитий ними літак ЗСУ. Російські військові-мародери відзначилися і під Смоленськом, і під Торезом, привласнивши речі загиблих пасажирів польського та малайзійського літаків. На місці падіння збитого малайзійського «Боїнга» викрали у загиблих мобільні телефони, планшети, ноутбуки, сумки, валізи, одяг, готівкові кошти, кредитні картки та зняли з жертв наручні годинники й дорогоцінні прикраси.
Згодом російські ЗМІ вдалися до іншої версії, згідно з якою «Боїнг» збив український штурмовик Су-25, практична верхня межа висоти польоту якого, втім, на 3000 метрів нижча за висоту, на якій був збитий малайзійський літак. Хоча на момент пуску ракети з російського ПЗРК «Бук» у районі малайзійського літака на дальності 30 км, за даними іноземних радіолокаційних станцій і супутників, ніякого військового літака не було.
Керівники Ради Європи збиття пасажирського літака кваліфікують як теракт. Задля повного всебічного об’єктивного і незалежного розслідування всіх обставин і причин катастрофи Україна пішла на безпрецедентний крок: передала Нідерландам право проведення повного досудового слідства у кримінальній справі. Прокуратурі Нідерландів передані всі матеріали кримінального провадження, проведеного Україною. На прохання нідерландської сторони Україна надала до складу Міжнародної слідчої групи, яку очолює прокуратура Нідерландів, своїх фахівців.
У листопаді 2015 року на директора Київського НДІСЕ, провідного в Україні експерта-вибухотехніка, що має міжнародний сертифікат, Олександра Рувіна вчинено замах на вбивство (отримав три кульові поранення). Саме під керівництвом Рувіна був зроблений унікальний біохімічний аналіз вражаючих елементів російської ракети та проведена експертиза бойових частин усіх українських зенітних ракет «земля-повітря» і ракет «повітря-повітря», яка довела непричетність України до збиття малайзійського літака. Замах на життя Рувіна не дав йому можливості вчасно подати в Міжнародну слідчу групу (де він представлений експертом від України) всі результати експертизи. Після лікування за кордоном і повернення в Україну на Рувіна був вчинений повторний замах — стріляли в автомобіль, у якому він їздив.
11 квітня 2016 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що кілер та інші учасники ОЗУ, які брали участь у підготовці замаху, затримані. Замах на життя Рувіна було замовлено й організовано з сусідньої держави. Конкретизую, за моєю інформацією, — з Росії, з центру спеціальних операцій ГРУ ГШ ЗС РФ. До речі, 16 квітня 2010 року в Польщі було вбито експерта з комп’ютерного керування літаками Еугеніуша Врубеля, який входив до складу слідчої комісії польського Сейму з розслідування причин катастрофи президентського літака Ту-154М під Смоленськом.
24 липня 2014 року в присутності Президента України П. Порошенка глава МЗС України П. Клімкін та глава МЗС Королівства Нідерландів Ф. Тіммерманс підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо проведення розслідування падіння літака рейсу МН 17. Меморандум закріпив досягнуту раніше домовленість щодо повної передачі нідерландській стороні, відповідно до положень розділу 5-го Додатку 13 до Конвенції «Про міжнародну цивільну авіацію» 1944 року, проведення розслідування зазначеної вище авіаційної події з огляду на те, що переважна більшість підданих саме Королівства Нідерланди стали жертвами цієї авіакатастрофи.
Рада безпеки Нідерландів оприлюднила технічний звіт і відео з подробицями розслідування трагедії, де зазначається, що встановлені докази однозначно вказують на відповідальність російських найманців-сепаратистів за збитий «Боїнг», а ракета, яка його збила, була запущена з російського «Бука» з території, контрольованої сепаратистами. Голова ради безпеки Нідерландів Тібе Йоустра конкретизував, що літак був збитий боєголовкою 9N314M з ракети «Буку», російського виробництва, траєкторія польоту якої вказує, що вона була запущена з території, яку повністю контролюють російські сепаратисти.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
