Шляхом радіоактивної хмари

Цьогоріч ми вже «розміняли» четвертий десяток після вибуху на ЧАЕС, проте так і не можемо говорити про Чорнобиль у минулому часі, адже наслідки цієї трагедії буде пожинати ще не одне покоління. Так вважають організатори художної виставки Clouded land, створеної з нагоди 30-річчя Чорнобильської катастрофи, що триває у «Мистецькому арсеналі». Розробив проект міжнародний міждисциплінарний арт-колектив Food of War, основною метою якого є дослідження засобом мистецтва взаємозв’язку тем їжі та війни: створення арт-робіт та проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед громадян про збройні конфлікти у світі.

Тож більше десяти художників спробували у своїх роботах через сучасні метафори і символи переосмислити події трагедії 1986 року, їх впив та наслідки на людей і планету загалом. Частина все ж намагалася повернутися до моментів того квітневого дня, зображуючи величезні і малі скульптури вибухів в образі «гриба» («Чорна хмара», С. Маттар, «Вибух», Ю. Мусатов). Інсталяція «Ікар (Опік реального)» Романа Михайлова з обгорілих великих сувоїв паперу (чи то засекречених урядових, чи документів евакуйованих людей) надає багатьом залам виставки навіть гіркого горілого запаху тих подій. Найбільш щемливою є інсталяція з хаотично нагромаджених у високу гору пустих дерев’яних дитячих ліжечок, поруч з якими стоїть пусте материнське крісло ((No) life, Зінаїда Ліхачева).

Незважаючи на драматичність і щемливість самої тематики, багато на цій виставці «ренесансних фарб». Чимало художників побачило відродження відчуженої зони, тому спробувало його продемонструвати у невеликих оазисах живої природи: клаптиках зеленої трави, рослинних «килимах» («Чорний дощ»і «Застиглий час», Владислав Новаковський) та молодих пагінцях рослин, висаджених у чорнозем у трилітрові банки. Найбільш вживаним знаком виставки стало яблуко як поліфонічний символ спокуси, насолоди, причин воєн, наукового і технічного прогресу. Воно або нашпиговане голками-радіацією, або завмерло над головою у вигляді радіоактивних крапель («Чорний дощ», Владислав Новаковський), або зображене на рентгенограмі («Іконографія радіоактивності», Krolikowski art), або лежить чорними плодами на продуктових ящиках і майорить відбитками на вицвілих скатертинах («50 рентген — фатальна зона», Омар Кастанеда). «Яблуневі дерева заполонили уражену територію, а тварини та люди все ще споживають їхні плоди».

Деякі митці фіксують наслідки катастрофи у фотознімках, картинах і зображеннях на лайтбоксах. Наприклад, серія фотографій за 2015—2016 рр. Квентіни Валеро показує важке, бідне, проте максимально наближене до природи життя невеликих поселень людей неподалік міста Народичі (50 км від ЧАЕС) — одна з найбільш уражених радіацією територій, що була виявлена лише через 5 років після вибуху. Виставкова зона «Прекрасний Чорнобиль» демонструє у світлинах, предметах побуту та відеосюжеті маленькі фрагменти десятирічної роботи (1994—2014 рр.) Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, що дослідив життя понад 500 автентичних поліських сіл і близько 100 поселень переселенців. Організував цей художній простір Вальдемарт Клюзко, доповнивши його авторськими інсталяціями, що занурюють у світ дитинства, — «Кульки» і «Класи».

Окрім того, в останньому залі безперервно траслюється документальне відео, автори якого спробували дослідити і розкрити нам старі-нові таємниці щодо причин вибуху, показати титанічні відновлювальні роботи на ЧАЕС, розруху покинутих міст і царювання природи, що всіма силами намагається оновити наслідки людських помилок, а також спробували спроектувати корисні плани-поради для держави на майбутнє у зоні відчуження.

Мистецькі твори Clouded land — неначе двостороння монета: з одного боку, захоплює віра і довіра людей своїй землі, її безмежна життєдайна сила, з іншого — жахає небезпекою наукових і технічних винаходів. Виставка триватиме до 9 травня, а далі протягом року «шляхом радіоактивної хмари» буде подорожувати містами Європи (Мінськ, Берлін, Осло, Рим, Мадрид) і завершиться заключною презентацією в квітні 2017 року в Лондоні.