У рамках «Французької весни в Україні» з аншлагом пройшов концерт, присвячений творчості родоначальника жанру оперети. Міжнародний проект реалізував Національний академічний театр оперети за підтримки Французького інституту в Україні. Хоча сам концерт пролетів, як одна мить, підготовка до нього тривала більш ніж півроку — з вересня 2015-го, коли була отримана згода на участь у заході відомого французького диригента Філіппа Уї. До речі, мсьє Уї є засновником Фестивалю Жака Оффенбаха в місті Етрета і нині вважається найкращим знавцем музики цього композитора у Франції (а отже, й в усьому світі).
Участь закордонного маестро, з одного боку, додавала родзинки, а з іншого — підготовка концерту мала певні складнощі, оскільки диригент-постановник керував процесом «на відстані». Безпосередньо в театрі підготовкою оркестру до майбутньої прем’єри (забігаючи наперед, зауважимо, що програма концерту включала окремі номери з чотирьох творів Оффенбаха — опер-буф «Паризьке життя», «Орфей у пеклі», «Прекрасна Єлена» та класичної опери «Казки Гофмана») займалася Оксана Мадараш. І, за словами Філіпа Уї, з поставленим завданням упоралася на всі сто. «Мені було цікаво співпрацювати з пані Оксаною, — зауважив на прес-конференції французький диригент. — Також хочу сказати гарні слова про весь колектив театру. Приїхавши в Київ за кілька днів до концерту, я легко знайшов спільну «музичну» мову з оркестром, хором і солістами».
Зауважимо, всі номери на концерті виконувалися мовою оригіналу. Для артистів театру оперети, де репертуарні вистави зазвичай iдуть у перекладі, це було непросте випробування — співати французькою. І тут, за словами керівника Національної оперети Богдана Струтинського, дуже допомогли співробітники Французького інституту, які працювали зі співаками над правильною вимовою кожного звуку на репетиціях із не меншою ретельністю, ніж диригент і хормейстер.
Нагородою за багатомісячну співпрацю став чудовий концерт-феєрія, що ближче познайомив українську публіку з творчістю композитора. І знову нагадав про Париж: як тим, хто в ньому вже бував, так і тим, хто тільки мріє пройтися Єлисейськими полями, де, власне, і творив Жак Оффенбах — митець, якого за вміння підмічати і висміювати суспільні вади сучасники порівнювали з самим Вольтером.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
