Країна в очікуванні нового керівника Генеральної прокуратури. Наразі це відомство поряд iз судами займає найнижчi позиції у рейтингу довіри до владних інституцій з боку громадян. Тому призначення його очільника не повинно стати простою формальністю.
Новий Генеральний має нарешті завершити «євроремонт» у прокуратурі, розпочатий його попередником. Лише остаточно перетворивши прокуратуру ще радянського зразка на європейську, ми можемо очікувати на відновлення довіри. Остаточні змiни можуть означати навіть повну ліквідацію прокуратури як такої, і на її базі створення нового європейського відомства.
Для швидкого й ефективного перетворення новому Генпрокурору треба бути позасистемником, тобто не вихідцем iз прокурорської системи. Краще, якби ця людина була авторитетним правозахисником, політиком, громадським діячем iз досвідом роботи з правоохоронними органами. Така людина матиме низку переваг.
Головна з переваг — це відсутність стійких зв’язків у системі. У нового Генпрокурора не повинно бути приятелів або родичів у своєму відомстві. Напевно, наявність цього фактора і стала головною причиною недореформування прокуратури Віктором Шокіним. Процес був розпочатий, але зв’язки та кругова порука не дали можливостi його завершити.
Інша перевага — це публічність і відкритість політика чи громадського діяча, претендента на посаду. Усередині прокурорської системи публічних немає. Відкритих — тим більше. Специфіка така. А довіряє суспільство більше публічним особистостям. Це завоювання двох революцій. Отже, якщо ми кажемо про відновлення довіри до інституції, у публічної людини, яка її очолить, це вийде краще. Лише при умові, якщо ця людина є дійсно авторитетною.
Крім цього, позасистемник апріорі буде більш незалежним. В ідеалі має бути повністю незалежним, якщо ми кажемо про європейську прокуратуру. Кар’єрний прокурор незалежним бути не може, бо так він влаштований. Багаторічний досвід роботи у структурі і плекання кар’єри робить з людей гарних фахівців, але залежних від вказівок зверху. І змінити це налаштування людина вже не в силах. Тобто приймати самостійні сміливі реформістські рішення кар’єрний прокурор не зможе.
Беручи до уваги важливість наших відносин з міжнародними партнерами (США, ЄС та ін.), слід прогнозувати і їхню реакцію на нового Генпрокурора. Останнім часом вони наголошували, що стан справ у прокуратурі незадовільний. Від нас очікують подальшого реформування, що є однією з умов фінансової допомоги та інвестицій. І дійсно, для інвесторів важливо не лише ліберальні податки та гарний бізнес-клімат, а й цивілізована і некорумпована правоохоронна система, яка дає гарантію захисту інвестицій та власності. Отже, радикального реформатора-позасистемника наші партнери сприймуть краще.
Станом на сьогодні у прокурора з системи немає шансів отримати 226 і більше голосів у Верховній Раді на своє схвалення. Президент також, дослухаючись до суспільства та наших міжнародних партнерів, навряд чи призначить системника. Отже, виходячи з реалій, у позасистемника є більше шансів пройти всі формальні процедури свого призначення. І це ще одна важлива його перевага.
Тепер погляньмо на кандидатури основних претендентів на посаду Генпрокурора. Начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, заступник Генпрокурора Юрій Севрук, заступник Генпрокурора Юрій Столярчук та лідер фракції БПП у Верховній Раді, політик Юрій Луценко.
Найприйнятнiшим і прохідним кандидатом є політик Юрій Луценко. Це визнають і експерти, і чимало активістів громадянського суспільства. Адже він і є позасистемником iз досвідом, бо добре знає, як та система працює, оскільки від неї постраждав свого часу. Ми пам’ятаємо, як у часи Януковича прокуратура боролась з опозицією, звинувачуючи її лідерів у всіх смертних гріхах. За такі надумані звинувачення відсидів і сам Луценко. А ще раніше він очолював Міністерство внутрішніх справ. Тоді помаранчева команда прийшла до влади, зокрема, й з гаслом «Міліція з народом!». І саме Луценкові вдалося успішно втілити це гасло в життя. На мій погляд, Юрій Луценко зможе завоювати довіру до прокуратури як з боку українського суспільства, так і у наших міжнародних партнерів.
Президент рф володимир путін, як вважають російські чиновники, відкритий до обговорення угоди про припинення вогню в Україні з Дональдом Трампом, але виключає деокупацію і наполягає на тому, щоб Україна відмовилась від НАТО. >>
«Якщо в країні бродять грошові знаки, то мають бути люди, в котрих їх дуже багато», — так казав відомий персонаж, авантюрист Остап Бендер із «Золотого теляти» Ільфа та Петрова. >>
У Верховній Раді, 19 листопада, Президент Володимир Зеленський представив внутрішній План стійкості України, який складається з десяти пунктів. >>
Чинний президент США Джо Байден вперше дозволив українським військовим використати далекобійні ракети ATACMS для удару по території росії. >>
Про підозру у державній зраді правоохоронці оголосили народному депутату України Євгенію Шевченку. >>
Народного депутата Андрія Одарченка 14 листопада ВАКС визнав винним у спробі підкупити за біткоїни ексголову Держагентства з відновлення Мустафу Найєма. >>
