Господньої ласки — на довгії літа, дай Боже. Різдвяно-новорічні традиції у третій рік великої війни
Знову Різдво у ХХІ столітті у війні. >>
Упродовж п’яти днів проходив в Україні п’ятий «Тиждень австрійського кіно». Завітала «Австрія» до Києва, Дніпропетровська, Харкова, Одеси та Чернівців. Організатори фестивалю — Австрійський культурний форум і компанія «Артхаус Трафік». Відбір фільмів здійснювався за сприяння австрійського кінофестивалю Diagonale. Всі фільми демонстрували мовою оригіналу з українськими субтитрами.
Відкривав кіноогляд у Києві показ німої чорно-білої мелодрами Густава Ушицького «Кафе «Електрік» iз Марлен Дітріх. Як розповів спеціальний гість Фестивалю австрійський піаніст Ґерхард Ґрубер, коли стрічку знімали, Марлен була ще досить поганою актрисою і, якби не сприяння її партнера по майданчику Віллі Фроста, режисер звільнив би її в перші дні зйомок. Поцілунки двох акторів під прицілом камер часто затягувалися, і режисеру доводилось зупиняти парочку або припиняти знімати. Цей фільм у Києві, Одесі та Харкові показували в супроводі живої музики Ґерхарда Ґрубера. Провідний австрійський композитор акомпанує для німого кіно з 1988 року, вiн виступав на показах близько 450 кінострічок: «Нетерпимість», «Нанук iз Півночі», «Кабінет доктора Калігарі».
«Акомпанувати для глядачів у кінотеатрі — як працювати з дітьми. Почуваюся там єдиним дорослим, коли весь зал починає реготати. Люблю вражати глядачів, — розповiв «УМ» Ґерхард. — Якщо під час комедії зал сміється, а я знаю, що наступна сцена буде серйозною, пiд час сміху несподівано змінюю мелодію — і всі розуміють: зараз щось станеться».
У програмі фестивалю показали документальний фільм Єви Шпрайцгофер «Серед сліпих. Екстремальне життя Енді Хольцера». «В ньому ідеться про екстремального альпініста, який, до того ж, позбавлений зору. Він не погоджується жити, не виходячи за ті кордони, які ставить йому світ. Стрічка про те, скільки може досягти людина, яка прагне щось змінити», — розповів директор Австрійського культурного форуму Штефані Карнер.
Знову Різдво у ХХІ столітті у війні. >>
Олександр Лідаговський, відомий киянам своїми скульптурами в парку Шевченка, на Пейзажній алеї, а також у Печерському районі, продовжує творити й під час війни. >>
Підтримати талантами воїнів, які нині потребують невідкладної медичної допомоги, — таку мету поставили собі учасники мультикультурного фестивалю «Етнічний віночок», який відбувся нещодавно на сцені головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. >>
Літературну премію імені полеглого на війні сина Ярослава Строя заснувала вінницька письменниця Валентина Павленко. >>
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>