Єлизавета пережила 13 британських прем’єр-міністрів.
Святкування ювілею Єлизавети ІІ буде цьогоріч однією з найважливіших подій у житті Великої Британії, дату вже активно коментують світові ЗМІ. Головні заходи відбуватимуться у квітні, травні та червні, повідомляє британська газета «Телеграф». За традицією, коли б не народилися британські монархи, їхній день народження офіційно відзначають у травні-червні, щоб хороша погода дозволяла влаштовувати пишні паради і народні гуляння. Тож 21 квітня королева відсвяткує свій 90-й день народження в сімейному колі, а офіційні святкування відбудуться пізніше.
Перша з двох офіційних ювілейних урочистостей відбудеться 12-15 травня. Це, зокрема, 90-хвилинний екстравагантний парад за участю більш ніж півтори тисячі вершників та артистів, а також 900 коней. Королева буде присутня на останній виставі увечері 15 травня. Всі 25 тисяч квитків на це дійство у Вінзорі вже розпродані. Також через інтернет піддані королеви «розхапали» п’ять тисяч перепусток, що дозволяють стежити за виставою на великому екрані поблизу Вінзорського замку. У концерті візьмуть участь запрошені артисти з Великої Британії, Оману, Фіджи, Чилі, Нової Зеландії, Канади, Австралії та Азербайджану. Залучені також військовослужбовці Королівської гірської служби та більше 100 волинщиків.
Друга фаза святкувань відбудеться у вихідні 11-13 червня. У цей уїк-енд офіційно святкуватиметься як 90-та річниця народження королеви, так і 95-та річниця з дня народження її чоловіка Філіпа, герцога Единбурзького, хоча він уже заявив, що не бажає жодних публічних відзначень цієї дати. 11 червня відбудеться офіційна щорічна церемонія святкування дня народження королеви — королівський парад. Єлизавета ІІ у супроводі членів родини та військового караулу проїдеться в кареті містом. О 13-й годині королева явиться народу на балконі Букінгемського палацу, що буде кульмінацією урочистостей. Білети на це дійство вже розійшлися за ціною 30 фунтів стерлінгів на особу. Хто не бажає витрачати таку немалу суму, той може безкоштовно подивитися на репетиції урочистості, які відбуватимуться впродовж тижня до її офіційного проведення.
А головна подія святкувань відбудеться 12 червня на Мелл — вулиці в лондонському районі Вестмінстер, що з’єднує Букінгемський палац iз Трафальгарською площею. Вона створена на початку XX століття спеціально для урочистих церемоній з виступами британських монархів. Цього дня на Мелл відбудеться гігантська вечірка за участі 10 тисяч осіб, для яких влаштують обід та розваги з виступами вуличних виконавців і циркачів. Королева та її чоловік братимуть участь у заході зі спеціально обладнаної платформи на Меморіалі королеви Вікторії у фронтальній частині Букінгемського палацу. Запрошення на цю вечірку розподілятимуть приблизно 600 благодійних організацій, які працюють під патронатом королеви. Звичайна публіка зможе потрапити на вечірку, якщо пощастить придбати квитки за ціною 150 фунтів стерлінгів — їх надійде у продаж зовсім небагато. Хто ж туди не потрапить, то може приєднатися до святкувань ювілею в лондонських парках Сент-Джеймсс та Грін-Парк, де встановлять гігантські екрани та дозволять влаштовувати пікніки. Але й у парках кількість місць обмежена, тому поліція радить займати шматок травички заздалегідь.
А ми коротко згадаємо шлях королеви до трону та нинішнього ювілею.
Єлизавета народилася о 2:40 ранку 21 квітня 1926 року в Лондоні. Вона була першою дитиною герцога і герцогині Йоркських, які пізніше стануть королем Георгом VI та королевою Єлизаветою. При хрещенні дівчинка отримала ім’я Елізабет Александра Мері. Перше ім’я — на честь матері, середнє — на честь її прабабусі королеви Александри та третє — на честь її бабусі по батьківській лінії королеви Марії.
Єлизавета та її молодша сестра Маргарет не відвідували школу, а здобули освіту вдома. Майбутня королева цікавилася спортом, у 13 років здобула перемогу на змаганнях із плавання в лондонському басейні «Бас Клуб».
На момент народження, Єлизавета була третьою в списку претендентів на успадкування британського трону, після Едварда, принца Уельского (пізніше короля Едварда VIII), та свого батька герцога Йоркського. Тоді мало хто очікував, що її батько стане королем, а Єлизавета успадкує від нього корону. 42-річний Едвард VIII вступив на трон 1936 року неодруженим. Уже через місяць він спровокував скандал — заявив про намір одружитися зі своєю коханкою, молодшою від нього на два роки американкою Уолліс Сімпсон. Проблема була не стільки в тому, що його обраниця була простолюдинкою, скiльки у тому, що вона вже була двічі одруженою і саме перебувала в процесі розлучення зі своїм другим чоловіком. Тодішній уряд на чолі з прем’єр-міністром Стенлі Болдуїном пригрозив відставкою в разі одруження Едварда з американкою. Утворилася конституційна криза. Поставлений перед вибором — корона або кохана жінка — Едвард VIII вибрав останнє. Він зрікся трону, пробувши на ньому лише 326 днів — один iз найкоротших термінів у британській історії. Так корона цілком несподівано впала на голову молодшого брата Едварда — Георга…
Пробувши з британською короною півтора десятиліття, король Георг VI несподівано помер 6 лютого 1952 року, не залишивши по собі чоловічих нащадків. Того дня 26-річна Єлизавета перебувала в Кенії, де відбувала перший етап своєї подорожі по країнах Британської співдружності націй. Варто пам’ятати, що хоча Єлизавета посіла трон після смерті батька, її офіційна коронація відбулася лише через півтора року — 2 червня 1953-го. Адже після смерті короля триває рік жалоби, впродовж якого не можна організовувати жодних пишних державних заходів чи святкувань. Але за дату успадкування трону все ж беруть 1952 рік, а вже від нього відраховують срібний (1977 рік), золотий (2002 рік) та діамантовий ювілеї (2012 рік) перебування Єлизавети ІІ в монаршому чині.
На час вступу королеви на трон ніхто ще й не чув про швидкісні автостради, комп’ютери, супермаркети чи заморожені продукти. Але це був перший рік, коли на Британських островах кількість проданих телевізорів перевищила кількість проданих радіоприймачів, які до цього були головним джерелом інформації та розваг британців.Тому офіційна коронація Єлизавети ІІ перетворилася для громадян Британії на «подію століття». Згідно з традицією, королева склала присягу, була помащена священними мастилами та отримала атрибути влади. Перші півтора року на троні ще як принцеса вона носила на голові діадему королеви Вікторії, яку під час церемонії замінили імператорською короною, тоді ж вручили королівський перстень. Коронація відбулася у Вестмінстерському абатстві, а провів її архієпископ Кентерберійський. Королева прийняла від нього також атрибути влади — скіпетр iз хрестом і яблуко. На кінець церемонії пролунали вигуки «Боже, храни королеву Єлизавету» та «Хай живе королева!». Монархиня вже в короні проїхалася в кареті вулицями міста. Її супроводжували 13 тисяч військових, 29 оркестрів та 27 карет-екіпажів. Це була перша у британській історії коронація, яку наживо транслювало телебачення. Завдяки цьому королеву вітали не лише натовпи на вулицях, а й уся Британія перед першими телевізорами.
Британці одразу полюбили свою молоду королеву. Та й було за що. Вона ніколи не була відірваною від народу. Скажімо, після початку Другої світової війни Єлизавета місяцями вмовляла свого батька дозволити піти служити вітчизні. І добилася свого. 1944 року 18-річна принцеса закінчила в Лондоні курси автомеханіків та водіїв військових вантажівок і розпочала службу в Жіночій допоміжній службі територіальної оборони як молодший офіцер Елізабет Віндзор. Єлизавета була єдиним членом королівської родини, хто вступив на військову службу в роки війни. На цей час вона є єдиним у світі главою держави, який ніс дійсну військову службу в роки Другої світової війни.
Коли Єлизавета ІІ посіла британський трон, світом правили політичні титани: прем’єр-міністром Великої Британії був Вінстон Черчілль, президентом США — Гаррі Трумен, а в Кремлі все ще засідав Сталін. Британія продовжувала зализувати рани після воєнної розрухи. Всі товари першої необхідності видавали населенню по картках (купонами, як їх називали в Британії). Цукор, масло, жири, м’ясо, солодощі були предметами розкоші і для королівської родини, бо купонна система стосувалася й її. А коли 21-річна Єлизавета 1947 року виходила заміж, то впродовж багатьох місяців збирала купони, щоб купити тканину на пошиття весільної сукні.
Зі своїм обранцем Філіпом Маунтбатеном вона була знайомою від восьмого року життя. Що й не дивно: він є її троюрідним кузеном, обоє походять iз німецьких монархічних династій, обоє після початку війни з нацистською Німеччиною відмовились від своїх німецьких династичних титулів. Філіп був морським офіцером і йому пророкували блискучу кар’єру на флоті і, можливо, в політиці. Філіп служив на британській базі ВМС на Мальті. Єлизавета відвідувала його там і до заміжжя, а потім уже як дружина морського офіцера і молода мама, мешкала там від 1949-го до 1951 року. Натомість, після вступу Єлизавети на трон герцог Единбурзький (такий його офіційний титул) відійшов у тінь дружини, виконуючи всі покладені на нього церемоніальні обов’язки.
Королівська пара має чотирьох дітей, восьмеро онуків та п’ятеро правнуків. Єлизавета також є хрещеною матір’ю 30 інших дітей. Старший син принц Чарльз народився 1948 року, принцеса Анна — 1950. Сини Едвард та Ендрю народилися, коли Єлизавета вже була королевою — у 1960-му та 1964 роках відповідно.
Мати Єлизавети, яка дожила до 101 року, мала великий вплив на неї. Мати і молодша сестра Маргарет померли 2002 року — в період святкування 50-річчя Єлизавети на троні.
Ще задовго до «Папи-мандрівника» Івана Павла ІІ, Єлизавета ІІ отримала прізвисько «королева-мандрівниця». Хоча до 20 років вона ніколи не виїздила за межі Великої Британії, але вже як королева Єлизавета здійснювала щороку щонайменше дві закордонні подорожі. Дотепер вона відвідала всі країни Британської співдружності націй (в оригіналі ця міжнародна організація має назву Commonwealth — «Спільний добробут»), окрім Мозамбіку та Камеруну, які вступили до спільноти лише 1995 року, та Гамбії, яка приєдналася останньою 2013 року. Цікавий факт: хоча Єлизавета-«мандрівниця» відвідала 116 країн світу і її піддані мають паспорти з її іменем, сама вона не має паспорта. Вона також є єдиною мешканкою Британії, яка має право їздити на машині без водійських прав.
Зародки Співдружності з’явилися в середині ХХ століття з початком розпаду Британської імперії, а формально організація була заснована 1949 року на базі прийнятої тоді Лондонської декларації. Спільнота існує на засадах міжурядового консенсусу країн-членів, більшість з яких свого часу входили до складу Британської імперії. Вона має свій керівний секретаріат та неурядові організації, а посада глави Коммонвелсу незмінно належить Єлизаветi ІІ. До складу спільноти у статусі «вільних і рівних» входять 53 країни, 16 з яких визнають британську королеву також королевою своїх країн. Тобто, окрім Британії, Єлизавета ІІ також офіційно є королевою Канади, Австралії, Нової Зеландії, Ямайки, Барбадосу та ще 10 незалежних країн світу. Інші 32 країни-учасниці є республіками та п’ять — монархіями, які мають своїх королів. Країни-члени не мають жодних зобов’язань одна перед одною. Натомість вони об’єднані за мовою, історією, культурою та принципом відданості засадам демократії. Всі ці спільні цінності записані у «Хартії Британської співдружності націй».
Вже за правління Єлизавети організація набрала сили і здобула міцну позицію у світі як у політичному, так і в економічному сенсах. Її територія розташована на всіх населених континентах і нараховує 30 млн. квадратних кілометрів — чверть земної суші. Населення спільноти становить два мільярди 328 мільйонів осіб, тобто майже третину населення світу. В країнах співдружності, окрім спільної офіційної англійської мови, також діють подібні до британської правова, адміністративна та освітня системи. Велика Британія і особисто королева пропагує і підтримує в країнах Співдружності засади демократії, правопорядку, фахового управління, дотримання прав людини, а також прогресуючого економічного розвитку. Хоча королева не може жодним чином впливати в цих країнах на виконавчу владу чи конституційні процеси. Загальний валовий продукт Британської співдружності націй станом на 2014 рік становив 10,45 трильйона доларів, або 17% від всієї глобальної продукції. Ось чому Єлизавета ІІ незмінно фігурує на вершині списку найвпливовіших людей планети, що його укладає часопис «Форбс».
Ювілеї королеви, разом із цьогорічним, є також офіційними святами у країнах Співдружності, яку вона очолює ось уже 64 роки поспіль.
Попри поважний вік королева не відходить від справ. Кожен її день чітко регламентований і повністю заповнений. Зранку вона переглядає друковані ЗМІ, ознайомлюється зі звітами уряду. Потім переглядає кореспонденцію. Щороку королева отримує в середньому 60 тисяч листів і звернень. Приблизно 45% кореспонденції надходить із Великої Британії, 10% — із країн Співдружності та 15% — із інших країн. Найстарішим мешканцем планети, якому королева відповіла особисто у грудні 1984 року, був 116-річний мешканець Канади.
Королева має своїх камердинерів та модельєрів, які турбуються про її елегантний вигляд. Фірмовим знаком королеви є капелюшки, яких у її гардеробі нараховується приблизно п’ять тисяч. Королева може дозволити собі такі маленькі примхи, оскільки загальні статки королівської родини оцінюються в 450 млн. євро. На публіці королева з’являється в незмінно однокольоровому строї та декоративному капелюшку в тон. Дизайнери, охорона та й сама королева вважають, що в разі потреби її так легше знайти в натовпі.
У 70-ті і 80-ті роки позиції монархії в Британії похитнулися через політику прем’єр-міністра Маргарет Тетчер та загальну складну соціально-економічну ситуацію. Наприкінці 70-х світовим хітом стала пісня англійського панк-гурту Sex Pistols зі словами: «Боже, храни королеву та її фашистський режим». 13 червня 1981 року під час параду з нагоди дня народження королеви 17-річний Маркус Сарджент, який захоплювався вбивствами американського президента Джона Кеннеді та «бітла» Джона Леннона, здійснив шість пострілів у напрямку королеви. Єлизавета, як вправна вершниця, впоралася з кіньми, які стали дибки, й продовжила процесію. Юнак провів три роки у психіатричній в’язниці.
9 липня 1982 року королева у своїй спальні в Букінгемському палаці побачила, що на краю її ліжка сидить дивний чоловік, який витирає руку від крові. Ним виявився 31-річний Майкл Фейген, який утік iз психіатричного закладу і, пробираючись у спальню королеви, поранив руку. Королева не мала змоги викликати охорону, тому терпляче вислухала приблизно 10-хвилинний монолог непроханого гостя про його тяжке життя з чотирма дітьми, аж доки не з’явилася прислуга і не знешкодила божевільного. З’ясувалося, що він уже проникав у Букінгемський палац кількома тижнями раніше, але тоді лише вкрав пляшку білого вина з запасів принца Чарльза.
Королева змолоду захоплювалася верховою їздою та розведенням породистих коней. Вона регулярно відвідує всі виставки й дербі, де виступають її коні. В 1984-му, 1986-му та 1991 роках Єлизавета здійснювала приватні візити до США для відвідування кращих кінних ферм для відбору племінного фонду. У стайнях королеви й зараз утримують 1600 коней. Також вона є «собачницею»: улюблена порода — лабрадори. А ще Єлизавета полюбляє шотландські народні танці. І вправно водить машину — молодшою вона залюбки об’їжджала свої володіння на улюбленому автомобілі Range Rover.
Ніхто до сьогодні не знає ні її точної дати народження, ні приблизного року смерті, ні місця поховання. Не дійшло до нашого часу і жодної фотографії чи портрета письменниці, оскільки вона не мала власних дітей і внуків, які могли б зберегти для історії подібні свідчення. >>
Тарас Шевченко прожив коротке і тяжке життя. Він помер у 47 років, з яких 24 припали на кріпацтво, 10 — на заслання і лише 13 років поет був порівняно вільною людиною. >>
Наближається 155-та річниця з дня народження мецената Євгена Чикаленка. Чикаленко п’ять років добивався дозволу царської цензури на видання своїх україномовних книжок, оплачував гонорари Бориса Грінченка і допомагав хворому Іванові Франку, уже сам бідуючи. >>
Нещодавно в Музеї шістдесятництва відкрилася виставка «Він бачив крізь час», присвячена видатному історику, культурологу, філософу, археологу, громадському діячеві — Михайлу Юліановичу Брайчевському. Лише найближче оточення вченого знало його ще й як неабиякого поета та художника. >>
Жива легенда стверджує — допоки Оранта молитиметься за Україну в Софії Київській — незнищенним буде український дух, український народ. Тому й, певно, жодна нація цього світу не має такого сузір’я видатних жіночих постатей, які творили національну та світову історію, зупиняли світове зло, ставали символами незламності людського духу та проривного пасіонарного чину в найкритичніших для народу буревіях історії… >>
З перших днів окупації Криму члени нашого осередку підтримують усі акції, зокрема торгову блокаду окупованого півострова. Волонтери, члени осередку з нагоди свят — Покрови, Святого Миколая — привозили учасникам Громадянської блокади Криму солодощі, медичні препарати, чай та каву, прапор України, мотанки, листи, плакати, обереги від діток із Мелітопольського інтернату №1. >>
