Дуже несподіваний «подарунок» напередодні свого 65-річчя отримала обласна газета «Волинь» — одне з найавторитетніших і найтиражніших видань області. Обласна організація Партії регіонів подала скаргу на газету та її редактора Степана Сачука в територіальну виборчу комісію виборчого округу №22 з вимогою припинити випуск «Волині» на період президентських виборів. Мотивація — в авторській статті Сачука «Треба жити своїм розумом» (2 вересня ц. р.) редактор «у завуальованій формі агітував читачів проти кандидата у президенти України В. Ф. Януковича», а робити цього державним та комунальним ЗМІ згідно із Законом «Про вибори Президента України» не можна. Також тервиборчкому запропоновано порушити клопотання про тимчасове припинення випуску газети в судовому порядку. До цього місця — все майже так само, як у випадку з «Вінницькою газетою», закритою на Вінниччині за поданням, щоправда, представників не Януковича, а комуніста Симоненка. Волинська ситуація відрізняється в гірший бік тим, що в обласну прокуратуру підготували матеріали на редактора, який нібито «закликає населення до несанкціонованих і протиправних діянь, спрямованих на вчинення насильницьких дій щодо існуючої влади».
Проте як не читай вищезгадану статтю Степана Сачука, нічого подібного, згаданого в скарзі, знайти не можна. Хіба що дуже вже треба захотіти знайти кішку в чорній кімнаті, а крамолу — між рядками, як шукали її у доблесні радянські часи пріснопам'ятні цензори. Мало того, прізвище Януковича у статті не згадується жодного разу! А щодо критики влади, так її уособлює не один Віктор Федорович, хоча, можливо, для волинських «регіоналів» — саме він єдиний вождь, «держава — це Я.».
Абсурдом у скарзі видаються й начебто заклики автора ледве не до ліквідації незалежності України. Тільки тому, що він дозволив собі покритикувати владу та не зовсім демократичні методи ведення виборчої кампанії, закликав читачів жити своїм розумом. А щодо «нелюбові» до Януковича, то, до речі, комунальна «Волинь» постійно друкує матеріали про діяльність уряду під його керівництвом — так звані «донники» (вид «темників» на користь «донецьких»), які надходять з Києва і розміщуються у так званих державних виданнях, та й комерційних теж. На її сторінках представлені різні кандидати та точки зору різних політичних сил. Це постійна позиція газети — подавати різнобічну, неупереджену інформацію. Виявляється, в цих перегонах подібне вільнодумство заборонене?
До речі, скаргу на газету підписав заступник голови обласного відділення Партії регіонів Д. Поліщук, що є нелогічним і протизаконним, бо скарги подібного гатунку правомочні підписувати лише партія або сам кандидат у президенти. Чоловіка, як він мимоволі зізнався на засідані тервиборчкому, просто підставили.
ТВК №22 не стала надто обтяжувати себе розглядом цієї скарги і порекомендувала заявникові звернутися у Луцький міський суд, хоч такого не існує (є міськрайонний). Тим часом редакція газети звернулася із зустрічним позовом на дії тервиборчкому в арбітражний суд Волинської області. Там знайшли якусь юридичну зачіпку, аби цей позов не розглядати. Редакція змушена була звернутися до Верховного Суду України, але він повернув справу назад, до обласного апеляційного суду. Головний редактор збирається також подати окремий позов, аби захистити свою честь і гідність, ображену необгрунтованими звинуваченнями у протиправних діяннях.
Регіональні журналісти у «наїзді» на «Волинь» побачили таке собі попередження — мовляв, не дуже висувайтеся зі своїми точками зору, бо й на вас управу знайдуть. Бо якщо вже на «Волинь» замахнулися, головну волинську газету, яку ніхто за 65 років не збирався закрити, то що говорити про інші місцеві видання, які сидять на міцній «прив'язі» у влади?
До речі, журналістська спільнота області офіційно на цей інцидент не відреагувала, окрім газети «Вісник», яка висловила підтримку колегам з «Волині». Попередження подіяло?
А тим часом «Волинь» 27 вересня відсвяткувала своє 65-річчя. На першій її сторінці було подано вітання від Голови Верховної Ради Володимира Литвина та Прем'єр-міністра Віктора Януковича, у якому, зокрема, зазначено: «Волинь» рішуче стоїть на захисті демократичних завоювань, відстоює державницькі позиції, дбає про виховання національної свідомості в людей, відродження духовності». Цікаво, чи знає Віктор Федорович, що його однопартійці вирішили закрити газету, яка стоїть на захисті демократичних завоювань?
Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>
Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>
Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>
Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>
Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>
Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>
