Дезінформація телеканалу ICTV проти кандидата в президенти Віктора Ющенка означає тільки одне — страх зятя Президента Кучми Віктора Пінчука (власника цього телеканалу) перед приходом Віктора Ющенка до влади. Про це заявив в інтерв'ю журналістам лідер партії «Яблуко», кандидат на пост Президента Михайло Бродський. Він вважає, що зять Кучми не так переймається за долю «Папи», як за нещодавно придбаний комбінат «Криворіжсталь», куплений у держави фактично за півціни. Лідер «Яблука» нагадав, що Віктор Ющенко від самого початку назвав приватизацію «Криворіжсталі» протизаконною та неодноразово заявляв, що не визнає цієї «брудної оборудки» діючої влади, коли стане Президентом.
Водночас, зазначив Бродський, «Криворіжсталь» — далеко не єдиний «бізнес-епізод» діяльності Пінчука, до якого у нової влади мають виникнути запитання; «це і Південний трубний завод, який придбано паном Пінчуком шляхом різних махінацій, і Миколаївський завод феросплавів, яким Пінчук заволодів за заниженою ціною, хоча в конкурсі брали участь інвестори, що пропонували втричі більші гроші, й володіння медіа-холдингом та алюмінієвим заводом, якого пан Пінчук досяг не без допомоги свого тестя — Президента Кучми». Тому зацікавленість Пінчука в дискредитації Ющенка є цілком очевидною, — робить висновок Михайло Бродський. — Адже він чудово розуміє всі проблеми, що виникнуть у Сім'ї після перемоги Ющенка».
«Назвати Дмитра Кисельова журналістом не повертається язик, — так Бродський прокоментував недільну аналітичну програму телеканалу ICTV, присвячену отруєнню Ющенка. — Більше того, як кандидат на пост Президента я вимагаю визнати Кисельова персоною нон-грата в Україні, адже те, що він робить у нашій країні, будучи громадянином Росії, — це пряме втручання у виборчий процес, що заборонено законом».
Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>
Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>
Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>
Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>
Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>
Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>
