Вiолончельнi «Контрасти»

      Протягом останніх десяти років Львівський міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти» став справжнім святом сучасної музики в Україні. Ця непересічна мистецька акція вже завоювала повагу в міжнародного творчого співтовариства.  Серед почесних гостей Фестивалю — всесвітньо відомі музиканти К.Пендерецький, А.Пярт, В.Сильвестров, І.Монігетті, Б.Шеффер, А.Нікодемович, М.Копитман, В.Сіренко...

      Цьогоріч знаковою постаттю для Фестивалю став знаменитий польський віолончеліст Анджей Бауер, який виконав уперше в Україні віолончельний концерт В.Лютославського разом із Національним симфонічним оркестром України під керуванням В.Сіренка, написаний композитором у співпраці із Мстиславом Ростроповичем.

      «Анджей Бауер — надзвичайно цікавий музикант. Для нас його приїзд — дуже важлива подія, якої ми довго чекали, — каже  Юрій Ланюк, композитор та член мистецької  ради фестивалю. —  Вперше в Україні прозвучить віолончельний концерт В.Лютославського у виконанні музиканта, який мав змогу грати цей твір безпосередньо під керуванням самого Маестро і знає його досконало. Сьогодні Бауер є ніби тим символічним містком між Лютославським і нашим українським слухачем, що надає приїзду цього непересічного музиканта особливого значення».

      Ми пропонуємо вам інтерв'ю зі знаменитим музикантом.

      — Я дуже люблю грати нову музику, адже її потрібно шукати і пропагувати, щоб вона не існувала у своєрідній «резервації». Одну музику слухають на фестивалях сучасної музики, іншу — на «звичайних» концертах або на масових майданчиках. Шкода, що так є.. Я маю щастя, що часом для мене пишуть твори для віолончелі соло та електроніки, передовсім, польські композитори  С.Круповіч та П.Микетин, Я.Грудзень, з якими я приятелюю... Ці твори, зокрема,  розширюють можливості інструмента.

      — Чи доводилося вам виконувати українську музику?

      — Я мав приємність грати Postludium пана Сильвестрова,  написаний для І.Монігетті. Чудовий твір. На жаль, не маю ще контактів з українською музикою, тому в розмовах із композиторами, сподіваюся, постануть якісь творчі ідеї.

      — Пане Бауер, вам пощастило працювати із всесвітньо відомим композитором, класиком ХХ століття, В.Лютославським. Як відбувалася ваша творча співпраця?

      — Контакт із Лютославським був дуже важливим у моєму музичному житті. Він допоміг мені — дав стипендію, завдяки якій я мав можливість стажуватися у знаменитого педагога В.Піта в Лондоні. Це був дуже важливий час для мене. Згодом я мав можливість співпрацювати з композитором під час виконання його віолончельного концерту (під керуванням автора, звісно), а поза тим я також показував йому інші віолончельні твори.

      — Як Лютославський працював з оркестром?

      — Передовсім, він був дуже добрим диригентом, проте диригував лише свою музику, прагнув створити певну виконавську традицію. Музика важка, складна і точно записана, тому він хотів, щоб оркестр добре розумів його спосіб запису. Лютославський завжди дуже точний у  мисленні, у роботі, дуже старанний в інтерпретації свого тексту. Він і мене навчив трактувати його тексти старанно i точно.

      Якщо я маю можливість грати цей концерт, то завжди говорю про цю точність у прочитанні тексту —  лише тоді його музика стає геніальною. Коли грати «так собі», вона дуже багато втрачає.

      Маестро був надзвичайно терплячою, культурною і спокійною людиною, проте точно знав, що хотів зробити. Він був дуже делікатний — ніби в «білих рукавичках», але вимагав від оркестру те, що хотів — чув та контролював практично кожну ноту у своєму творі. Однак робив це дуже делікатно.

      Лютославський створив нову техніку — контрольованої алеаторики, яка дає велику незалежність музикантові в оркестрі, адже кожен стає в певному сенсі солістом. Отже, кожне виконання концерту є трохи іншим, але, з іншого боку, він працював над елементом гармонії в музиці, яка була тією сталою координатою, при якій варіювалася горизонталь, — тобто часовий вимір. Композитор завжди все спокійно пояснював.

      — Як ви оцінюєте співпрацю з Національним симфонічним оркестром України, та, зокрема, з диригентом В.Сіренком?

      — Я думаю, що це буде дуже добре виконання, проте завжди трохи бракує часу для репетицій, адже ця музика, дуже рафінована,  вона вимагає опрацювання деталей, а за короткий час можна зробити лише головне, концептуальне.

      — Які ваші подальші творчі плани?

      — Насамперед, це запис творів на CD за участю електроніки. Це проект джазово-імпровізаційної музики на теми творчості Лютославського. Маю честь працювати з дуже добрими музикантами джазової сцени. А також — участь у фестивалях у Польщі та Франції, можливий також і виїзд до Японії з дуже добрим піаністом Я.Олейнічаком (там запропонуємо романтичний репертуар).

      Поза тим мене цікавить композиція — час від часу сідаю і починаю пробувати щось компонувати. Нещодавно написав твір на польський конкурс віолончелістів імені Лютославського — соло для віолончелі, яке буде завжди виконуватися на першому етапі цього конкурсу.

      — Пане Бауер, як ви бачите майбутнє фестивалів сучасної музики?

      — Фестивалі можуть бути різними, стосовно тематики, але найважливіше, щоб була публіка на концертах, адже фестивалі вимагають багато праці, і шкода, коли все марно. Сучасна музика складна, її бояться. Проте я зауважив тенденцію. Наприклад, польський фестиваль сучасної музики «Варшавська осінь» почав залучати щораз іншу публіку, зокрема молодшу за віком. Це найважливіше.

      В еволюції цього фестивалю прослідковується виразна тенденція щоразу більшої  уваги до музики, пов'язаної з використанням електронних технологій. Зокрема, є цілі концерти імпровізацій для комп’ютера з інструментами. Були і спроби міксу різних напрямів і стилів, участь діджеїв. Ця ідея полягає, очевидно, в тому, щоб творити єдність у музиці, щоб це не була лише сучасна академічна музика для публіки, яка компонує і виконує, а просто для людей.

      Однак завжди є ризик упасти в банальність. Тому важливо, щоб музика не робила завеликого  компромісу, щоб була вирафінувана, добра, але зрозуміла для людей.

      Сьогодні я почав цікавитись тим, що слухають молоді люди. Не йдеться про поп-музику, а про амбітну, експресивну, тобто альтернативну музику (наприклад електронну) . Вона рухається паралельно сучаснiй академічнiй, вона незвично смілива, експериментаторська. Це  інтенсивна музика, що використовує можливості сучасних технологій, виконується на добрих електронних інструментах. Видається, що різні стилі музики повинні зустрітися між собою...

Михайло ШВЕД. 

Довідка «УМ»

      Анджей Бауер — відомий польський віолончеліст, лауреат першої премiї на Міжнародному конкурсі ARD у Мюнхені, лауреат премiї Міжнародного конкурсу «Празька весна», Парламенту Європи і Євросоюзу. Народився у Лодзі. Тут отримав освіту в класі К.Міхаліка, а продовжив її, працюючи з Андре Наварро, М.Садло та Д.Шафраном у численних майстер-класах. Отримав стипендію В.Лютославського, завдяки якій два роки стажувався в Лондоні у В. Пліта.

      А.Бауер здійснив записи для багатьох польських і закордонних радіостанцій та телеканалів, постійний учасник престижних міжнародних фестивалів. Його CD, на якому записані твори Шуберта, Брамса, Шумана, був відзначений квартальною нагородою Німецької дискографічної критики.