У вівторок у Європарламенті відбулося затвердження новопризначених комісарів, які з 1 листопада офіційно приступають до виконання своїх обов'язків у складі нової Єврокомісії. Майбутній комісар із зовнішніх відносин ЄС Беніта Ферреро-Вальднер (донедавна — міністр закордонних справ Австрії) під час своєї доповіді торкнулася, зокрема, теми майбутніх відносин ЄС з Росією, Україною та Білоруссю.

Сорок років тому ЄС пообіцяв Туреччині можливе членство. А учора Стамбул на один значний крок наблизився до цієї мети — Єврокомісія оголосила, що Туреччина вже готова до початку переговорів про приєднання до Союзу (а також підтвердила вступ Болгарії та Румунії у 2007 році і початок переговорів із Хорватією у 2005-му). Анкарі залишилося виконати останній пункт у списку вимог Союзу: вилучити кримінальну статтю про перелюб. Сумніватися в цьому не доводиться — турецький прем'єр Ресіп Тайїп Ердоган, який здійснив нещодавно всеєвропейський тур на підтримку західного напряму розвитку своєї країни, пообіцяв, що парламент якнайшвидше підкоригує кримінальний кодекс. І все ж, підкреслюють єврокомісари, хоч вони висловили своє позитивне слово, всі крапки над «і» розставлять 25 держав-членів на грудневому саміті ЄС, коли буде визначено рік вступу Туреччини до Союзу. А поки у Брюсселі прогнозують, що остаточне приєднання Туреччини до ЄС вiдбудеться не швидше ніж за десять років.

Добудувати нафтопровід «Одеса—Броди» до польського Плоцька можна буде за кошти ЄС. Так, нагадаємо, що ЄС неодноразово висловлював зацікавлення західним напрямком розвитку нафтогону і навесні минулого року планував виділити 2 млн. євро на ТЕО цього проекту. Як повідомив інтернет-виданню «ПроЄвропа» член правління українсько-польського СП «Сарматія» Цезарій Левандовський, уряд його країни може включити добудову нафтопроводу в державний План розвитку Польщі як інфраструктурний проект, що забезпечує енергетичну незалежність Польщі та ЄС. «Якщо виявиться, що цей проект не відповідає комерційним критеріям, але потрібен для енергетичної безпеки Польщі та ЄС, ми можемо звернутися за політичною підтримкою до Євросоюзу. Такою підтримкою можуть стати або податкові пільги, або визначення проекту як інфраструктурного», — цитує видання пана Левандовського.

Про це студентка Херсонського державного університету Любов Єремічева заявила вчора на прес-конференції в медіа-центрі «Кандидат». Любов розповідає, що подати заяву до суду вона наважилася після того, як 28 вересня стала свідком агітації з боку голови Херсонської облдержадміністрації Сергія Довганя за кандидата в президенти Віктора Януковича. «Мене і моїх одногрупників неодноразово зганяли на різноманітні концерти на підтримку Януковича, але цього разу Сергій Васильович як висока посадова особа відверто і зухвало порушував наші права виборців, — розповідає Любов Єремічева. — Нам розповідали, що Ющенко — це американська маріонетка, а от Янукович — це чоловік, який буде ледь не порятунком для всієї нації». При цьому студентка зауважує, що, як посадова особа, «губернатор» Херсонщини не мав права проводити агітацію, а отже, порушив закон.

Учора перед комітетом iз військових питань Сенату США мала звітувати спеціальна комісія під назвою «Група обстеження Іраку», завданням якої було виявлення зброї масового знищення в цій країні. Група військових інспекторів та експертів із заборонених видів зброї на чолі з Чарльзом Дуелфером працювала в Іраку з минулого року (до січня цього року її очолював Девід Кей) і підготувала звіт на 1500 сторінках. Хоча представлення Сенату цього звіту відбувалося вже в ніч із середи на четвер за київським часом, але головні положення та висновки документа стали відомими ще вчора і були поширені провідними інформагенціями.

Шведська королівська академія наук оголосила вчора, що цьогорічними лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії стали двоє ізраїльських вчених, 57-річний Аарон Чехановер та 67-річний Аврам Гершко (народився в Угорщині) з Ізраїльського технологічного інституту в місті Хайфа, та 78-річний американець Ірвін Роуз iз Каліфорнійського університету в місті Ірвін.

Національний банк України завершив уведення банкнот нового зразка. Останньою у списку купюр виявилася найуживаніша — одногривнева банкнота. За словами виконувача обов'язків глави НБУ Арсенія Яценюка, який представляв журналістам «новинки», її планують ввести в обіг із 1 грудня цього року. Банкноти нового зразка функціонуватимуть нарівні з банкнотами різних років випуску. Розмір «свіженької» гривні — як нової «п'ятірки»: 63 на 118 міліметрів, домінуючий колір — сіро-зелений. На лицьовій стороні банкноти розміщений дещо змінений портрет Володимира Великого: князь на ній у шапці, з іншою зачіскою та бородою замість вусів.