Віктор Андрущенко: «Педагогічна Конституція Європи» має стратегічне значення».
— Пане ректоре, що насправді діється в університеті і як би ви оцінили ситуацію навколо нього?
— Зараз університет працює у штатному режимі. Навчальний процес здійснюємо без зривів за визначеним графіком. Проводимо наукові форуми, реалізуємо молодіжні проекти, спортивні змагання. Водночас в університеті поселилася тривога, збуджена спробою рейдерського захоплення ВНЗ. Численні «сигнали» щодо порушень та зловживань ми розглядаємо як спроби дискредитації університету. Звичайно, деякі недоліки в університеті є. Їх обговорення з метою викорінення чи недопущення є справою навіть дуже потрібною. Але ж у матеріалах, що поширюють в iнтернеті, чимало сфальшованої інформації, багато неточностей, наклепів, які підривають авторитет вишу.
— Ви досить часто у своїх коментарях говорите про такий важливий складник ефективної роботи університету, як наука. Який стан науки у вашому виші?
— Я можу лише пишатися нашими науковцями. Сьогодні у структурі вишу діють 12 факультетів, 4 інститути, 120 кафедр, на яких працюють більше 1600 викладачів, iз яких 300 докторів наук, професорів i близько 700 кандидатів наук, доцентів, 15 дійсних членів та членів-кореспондентів НАН і НАПН України, 78 заслужених працівників науки, освіти і культури, 12 народних і 7 заслужених артистів України. В університеті діють відомі наукові школи, які очолюють такі авторитетні вчені, як академіки і професори Віктор Синьов (корекційна педагогіка і психологія), Володимир Бондар (педагогіка), Любов Мацько (українська мова), Мирослав Жалдак (інформатика) та ін. За науковими та методичними розробками вчених-драгоманівців, які працюють у тісному контакті з ученими НАПН України, здійснюється практично вся педагогічна освіта в державі. Ми ставимо питання про надання статусу дослідницького й маємо всі підстави до його отримання.
— Як відомо, європейські університети на один iз перших щаблів у своїх досягненнях ставлять розгалужену систему міжнародних зв’язків. Як справи щодо цього в Драгоманівському університеті?
— Нашим університетом розроблена і реалізується ефективна система співпраці з провідними навчальними закладами з-понад 50 країн світу. Це Литва, Німеччина, Канада, Китай, Італія, США, Чехія й ін. Проводимо резонансні міжнародні наукові конференції, діють спільні наукові лабораторії та центри, навчаємо понад 500 студентів iз 26 країн світу. Наші вчені працюють у лабораторіях провідних університетів Європи, зокрема Німеччини та Італії. Ми ініціювали створення Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи та розробку «Педагогічної Конституції Європи».
— «Педагогічна Конституція Європи». З якою метою вона створена і як впроваджується в педагогічний простір?
— Об’єднавчі процеси, що відбуваються на теренах Європи, масові переселення до Європи біженців iз конфліктних країн виносять на перший план нове завдання: навчитися «жити разом» у єдиному європейському домі. Але не всі громадяни готові жити за європейськими нормами. Їх треба навчати. Й найбільш ефективно це зробить учитель, який у свою чергу підготовлений на основі узгодженої платформи європейських цінностей. Завдання формування такого вчителя покладається на педагогічні університети. От ми й узялися до його виконання. Для європейських стандартів і цінностей. Створивши Асоціацію ректорів педагогічних університетів Європи, ми узгодили пріоритети, ухвалили «Педагогічну Конституцію». Цей документ має стратегічне значення. Він встановлює принципи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність i визначає загальний механізм підготовки педагогічних кадрів у європейському просторі освіти. На його основі має бути розгорнута Програма підготовки вчителя, який виховає нові покоління європейців, здатних жити у спільному Європейському домі в повазі, порозумінні та співпраці.
— Яку роль у цьому процесі відіграє саме ваш університет?
— Драгоманівський університет — ініціатор цього процесу, розробник змісту документа і його основний модератор. Сьогодні йдеться про формування спільних програм, видання підручників для студентів країн європейського простору, а з часом — про створення Континентального педагогічного університету. Ідею підготовки нового вчителя на спільній ціннісній платформі підтримали й високо оцінили депутати Європейського парламенту, працівники дипломатичних служб різних країн, науковці й педагоги. На їхню думку, цей проект треба розглядати як документ європейського штибу і значення, співрозмірний iз Лісабонськими та Болонськими домовленостями.
— За останній час суттєво змінилися і школа, і учні. А чи змінилася підготовка вчителя?
— Безумовно змінилася. Сучасного вчителя важко уявити без знання мов, інформаційних технологій, уміння вести дискусію. Наша колишня освіта до вивчення іноземної не заохочувала. Зрештою, практично кожен iз нас, представників старшого покоління, пише лукаву фразу: «володію зі словником». Тим, хто сьогодні вступає у життя, цього замало. Й ми — педагоги, вчителі, вихователі — маємо надати можливість вивчити вільно і державну, українську, i, як мінімум, три-чотири іноземні, насамперед англійську. А в сучасному світі інформаційних технологій діти часто орієнтуються краще вчителя. І наше завдання — не просто «підтягти» педагога до рівня дитини, а забезпечити його підготовку на випередження. Ну і, звісно, сучасний учитель має бути не лише професіоналом, науковцем у своїй дисципліні, а й уміти дискутувати з учнями, вести діалог.
Додам, що в нашому університеті сьогодні ми готуємо вчителів, які мають подвійну кваліфікацію, наприклад, учитель початкових класів та інформатики або іноземної мови. Це теж реакція на виклики часу. Такий фахівець буде конкурентоздатнiшим на ринку праці, а школа не шукатиме додаткових фахівців, які викладатимуть у 1-2-му класі англійську чи інформатику.
— На сайті вашого університету звернула увагу на опитування «Чому ви обрали педагогічний університет?» Понад 46 відсотків опитаних відповіли, що «так сталося». Решта стверджує, що це покликання або що бути вчителем благородно й престижно. Тобто практично кожен другий студент, по суті, випадкова людина у своїй майбутній професії. То, може, варто для відбору майбутніх педагогів вводити окремі тести на мотивацію, профпридатність?
— Це був би майже ідеальний варіант. Адже хорошим педагогом, а тим паче — вчителем, якому ми довіряємо свою дитину, є людина широкого світогляду, глибокої національної і світової культури, загальнолюдської моралі, високої науковості, особистісної привабливості. Звісно, це потребує певного відбору, бо стати гідним учителем зможе навіть не кожен охочий. Бути вчителем важко. Тим паче в сучасному кризовому українському суспільстві. Мізерна заробітна плата й низький статус учителя «вимивають» із цієї сфери талановиту молодь. Як на мій погляд, проблема заслуговує більшої уваги як з боку влади, так і з боку суспільства, особливо, з боку владних представників місцевого самоуправління. Погодьтеся, що першим, до кого йде майбутній геній у коротких штанцях, але з велетенськими дитячо-юнацькими амбіціями, є вчитель, який розпізнає й відкриває в ньому майбутнього інженера-конструктора, дипломата, успішного бізнесмена, а головне — сформує людину як особистість і громадянина, на плечі якого лягає відповідальність за майбутнє. Підняти статус і суспільне значення вчителя, створити для нього умови реалізації свого високого покликання є головним і невідкладним завданням зростаючого українського соціуму. Щодо спеціального відбору, то в нас розроблено подібні педагогічні і психологічні тести, тому, я думаю, вони набудуть своєї актуальності у найближчому майбутньому.
— На чому, на ваш погляд, має зосередитись університет сьогодні? Можливо, обговорюються якісь стратегічні чи поточні плани?
— Так. І головними серед них є імплементація Закону України «Про вищу освіту»: формування модерної стратегії розвитку університету на період до 2025 року; підвищення якості освітніх послуг; утвердження реальної автономії університету; розвиток студентського самоуправління; підвищення рівня наукових досліджень. Усе це підпорядковано реалізації європейського вектора розвитку університету. У галузі науки ми плануємо вийти на рівень вимог, характерних дослідницькому університету. Плануємо створення Центру «Українці в Європі і світі» для організації вивчення української мови представниками діаспори. Зараз активізуємо проект «Подвійний диплом» з університетами Литви, Польщі, Чехії та інших європейських країн. Плануємо створити факультет підготовки медсестер і воєнруків для загальноосвітніх шкіл. Працюємо над створенням Науково-практичного центру реабілітації воїнів АТО та переселенців.
— Отже, виходить, що дискредитація університету безпідставна?
— Як на мій погляд, саме так. Атаки на університет обумовлені метою його захоплення командою рейдерів, які для цього не мають ні підстав, ні належної підготовки. Переконаний, у нас буде все гаразд.
— Цьогоріч під час вступної кампанії документи прийматимуть лише в електронному вигляді. Чи готовий університет до такої новації?
— Дійсно, цьогоріч абітурієнти, які не потребують «особливих» умов вступу для здобуття ступеня бакалавра денної фори навчання, подаватимуть заяви на навчання в електронній формі. Варто зазначити, що ми запровадили власну систему попередньої онлайн-реєстрації ще у 2010 році, яка дала змогу в період літньої кампанії витрачати абітурієнту на подавання пакета документів до чотирьох хвилин замість 10-15. Звісно, для цього ми мусили здійснити низку заходів: придбати сучасне серверне обладнання, зробити сучасну платформу сайту (до речі, за деякими світовими рейтингами, наш сайт входить у сотню сайтів ВНЗ світу за відвідуваністю), а також підготувати власних операторів.
Тому у вступну кампанію 2016 року ми йдемо впевнено, без остраху, що в нас не вистачить технічного або людського ресурсу. Але ми не стоїмо на місці, а знаючи проблеми віддалених регіонів нашої держави у технічному забезпеченні, відкриваємо спеціальні дистанційні центри, відбіркові приймальні комісії, в яких абітурієнти, які не мають власного ПК чи доступу до iнтернету, зможуть без перешкод подати заяву на участь у конкурсному відборі й навіть більше — продовжити в них навчатися за дистанційною формою.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
В італійському місті Салерно маленькі українці уже цього місяця мають розпочати заняття в українських школі та дитсадку. Виховні заклади відкриються при українсько-італійській асоціації «Калина». «Учні отримають атестат Міністерства освіти України. Крім обов’язкових навчальних предметів, школярі проходитимуть катехизм. >>
