Книги, що говорять

13.04.2016
Книги, що говорять

Одним iз найдієвіших засобів допомогти дітям із вадами зору уповні відкрити світ, його історію та психологію, орієнтуватися в часі та просторі, вільніше спілкуватися і заводити нові знайомства, оволодівати різноманітними професіями є книги. Адже саме вони — «літературне дзеркало життя» (М. Рубакін), а також «джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного» (М. Рильський). Створено чимало спеціальних книг, які можна читати, оволодівши особливою технікою читання для незрячих — шрифт Брайля, шрифт Муна та інші. Проте пізнання й навчання стало ефективнішим і масштабнішим завдяки аудіокнигам. Всеукраїнський інтеграційний рух «Вір в Україну» ініціював соціальний проект «Книги, що говорять», ідея якого — озвучування творів шкільної програми для дітей iз вадами зору.

Загалом, учасники цієї громадської організації згуртувалися ще рік тому, щоб довести: «Україна може бути іншою» і «Не все у цьому світі вирішують гроші». За цей досить короткий термін організація «Вір в Україну» здобула хорошу репутацію серед громадської та політичної спільноти, адже з успіхом змогла реалізувати близько десятка суспільно корисних проектів. Зокрема, провела перший в Україні правовий фестиваль Ukrainian Legal Fest (задля надання безоплатної допомоги людям та підвищення правової культури в Україні); організувала низку мотиваційних вечорів для людей з інвалідністю «Історія мого успіху»; влаштувала низку заходів, спрямованих на підвищення професійної орієнтації молоді в Україні «Ненудні професійні розмови «Про...»; недавно започаткувала соціальний проект English The Easy Way, який надає змогу всім охочим безплатно вивчати англійську мову та вдосконалювати свої навички.

А на початку листопада минулого року стартував один iз найзначущих і наймасштабніших соціальних проектів організації — «Книги, що говорять». Обсяг задуму вражає – озвучити понад 200 різних за обсягом — від казок до великих п’єс i романів — творів української та зарубіжної літератури. Їх потрібно правильно начитати, змонтувати та записати на численну кількість оптичних дисків і, в результаті, розіслати по всіх спеціалізованих школах-інтернатах країни. До речі, в лютому нинішнього року надійшло ще одне прохання: створити аудіозаписи до таких шкільних предметів як «Історія України», «Всесвітня історія», «Людина і світ», «Правознавство».

Уже озвучено «Грицева шкільна наука» Івана Франка, новелу «Кіт у чоботях» Миколи Хвильового, «Дівоче серце» Пантелеймона Куліша, «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9»  Лесі Ворониної, багато інших книжок. Усе можна знайти за посиланням http://virvua.info/. У це важко повірити, але понад 3700 волонтерів (акторів, дикторів, теле-, радіо- та концертних ведучих, журналістів, відео- та аудіомонтувальників, а також багато людей інших різноманітних професій) з усієї України та навіть iз-за кордону відгукнулося і долучилося до втілення соціальної програми озвучування книг, яка триває й досі.

Організатори зазначають, що начитувати твори для дітей iз вадами зору можуть усі охочі, хто не має дефектів з артикуляцією та дикцією: творам iз літератури необхідне інтонування (щоб відчувалися дія, настрій, почуття), а от для підручників — так звана «сухість» і беземоційність викладу. ГО «Вір в Україну» продовжує шукати небайдужих громадян, які допоможуть не лише «заговорити» книгам, а й прослуховувати і перевіряти правильність наголосів у словах, створювати якісні (з музичним супроводом та спецефектами) аудіо- та відеофайли, яскраві ілюстрації та обкладинки до дисків. Латиський письменник Андрій Упіт стверджував, що «книги — казкова лампа, яка дарує людині світло на найвіддаленіших і темних шляхах життя».

Для тих, хто хоче й має можливість долучитися до проекту фінансово, це можна зробити, наприклад, у терміналах City24, яких більш як 5 тисяч по всій Україні (у розділі «Благодійність» є жовто-блакитний значок «Вір в Україну»).