За інформацією Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, в 2015 році в Україні було спожито 33,727 млрд. кубометрів газу. Видобуто свого газу (без урахування тимчасово окупованої території) приблизно 19,20. Решту імпортовано: до середини минулого року — і з Російської Федерації, і з країн заходу з використанням схем так званого «малого реверсу», а потім — тільки з заходу, при повній відмові від російського імпорту. Такі високі темпи скорочення споживання газу в Україні обумовлюють достатність «малого реверсу» і відсутність необхідності реалізовувати «великий реверс», який може забезпечити імпорт до 30 млрд. кубометрів газу за реверсними схемами.
Тут насамперед тішить тенденція до скорочення споживання газу, адже ще недавно ми споживали понад 50 млрд. кубометрів «блакитного палива» за рік, а минулого року — менше 34 млрд. Певною мірою це скорочення обсягів споживання відбулося, як ми вже згадували, за рахунок переходу на інші енергоносії й скорочення виробництв. Таким чином залишається значний ресурс скорочення за рахунок переходу на енергоефективні технології, який можна і треба в майбутньому реалізувати. Адже в сучасних умовах розвинуті країни споживають порівняно менше газу за рахунок запроваджених енергоощадних технологій (наприклад, Польща, яка співмірна з нами, споживає 14—16 млрд. кубометрів за рік). Отже, прийнятний для нас шлях — скорочення споживання газу. А відтак — відмова від його імпорту: спочатку з РФ, а потім узагалі. Звичайно, це потребує часу — кілька років. А наразі треба замінювати російський імпорт на поставки з Європи.
Крім цього, важливо технічно забезпечити достатні обсяги відбору газу за одну добу в випадку пікових режимів споживання, які настають при сильному похолоданні. Наразі, якщо не враховувати російського імпорту, в Україні є технічні можливості відбирати газ iз трьох джерел: за рахунок власного видобутку; за рахунок «підйому» з ПСГ; за рахунок імпорту за реверсними схемами (з Польщі, Угорщини та Словаччини). Сумарний добовий обсяг відбору з цих джерел обмежений. Він достатній при «теплих» зимах і є, на жаль, недостатнім у випадках сильного похолодання. Достатнім при сильному похолоданні є обсяг відбору за рахунок російського імпорту — так проектувалася вся газова система СРСР, до якої органічно входила її українська частина, яка сьогодні є газотранспортною системою нашої держави.
Отже, опираючись на наведені цифри і тенденцію до скорочення споживання, завдяки керівникам держави та уряду і галузі щодо реалізації так званого «малого реверсу», виходить, що за річними обсягами Україна може обійтися без російського імпорту газу в 2016 році, а відтак і надалі. Але за обсягами добового відбору, у випадку значного похолодання, на жаль, без російського імпорту наразі обійтися не можна.
Це означає, що в найближчі 6—7 місяців українській стороні, окрім продовження роботи над загальним скороченням споживання, варто би працювати насамперед над технічним збільшенням обсягів відбору газу з ПСГ та за реверсними імпортними схемами, крім довготермінових варіантів.