«Ти мене такого кохатимеш?»

Олександр Грищенко з Нікополя Дніпропетровської області у зоні бойових дій на Донбасі перебував більше року після того, як його мобілізували. Отож готувався до демобілізації. На біду, загострилася ситуація під Авдіївкою, яка молодому чоловікові перекреслила все. Їхня БМП підірвалася на фугасі. Олександра разом з іншими пораненими терміново доставили до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, де медики були змушені ампутувати йому частину ноги, а ще існувала загроза втрати зору.

«Ти мене такого кохатимеш?» — ледь оговтавшись від усвідомлення всього, що з ним сталося, Олександр таке запитання насамперед поставив по телефону своїй Альоні, з якою разом прожили майже сім років, але все ніяк не могли оформити шлюб офіційно. «Звичайно, кохатиму!» — відповіла жінка, теж до кінця не розуміючи, яка біда сталася. А коли усвідомила, то вирішила важливу справу більше не відкладати «на потім». Молоді люди забажали офіційно оформити свої стосунки просто в стінах лікарні.

Перед цим Олександр переніс декілька непростих операцій. Тепер над ним чаклували фахівці Дніпропетровської обласної офтальмологічної лікарні.

«Поступив він до нас у дуже важкому стані, — розповів головний лікар медичного закладу Валерій Сердюк. — Тому що це була мінно-вибухова травма. Контузією йому розтрощило око, зір на якому вже не врятуєш. Якби був в окулярах, цього могло б не статися. Тому ми наполегливо радимо нашим воїнам під час бойових дій користуватися окулярами».

Зір на другому оці, за запевненням медиків, Олександрові вдасться зберегти — ушкодження на ньому, на щастя, виявилися не такими значними.

Коли ж Олександр повідомив, що хоче відзначити весілля в стінах лікарні, медики неабияк здивувалися. Бо, по-перше, такого історія медичного закладу ще не знала. А по-друге, стан здоров’я пораненого ще не дозволяв стверджувати, що «до весілля заживе».

Але ж і відмовити не змогли. І весілля відбулося з усіма необхідними атрибутами — представницею РАГСу, маршем Мендельсона, святковим обідом, привітаннями і квітами.

Олександр з Альоною вже виховують двох дітей від першого шлюбу жінки, а незабаром у них має народитися спільна дитина.

«Це дуже велике щастя для нас обох, ми цього чекали, — розповіла Альона численним журналістам, які навідалися до лікарні з нагоди неординарної події. — Головне — мій чоловік живий. Він у мене найкращий, найкрасивіший, найпрекрасніший».

Попереду на Олександра очікує тривалий шлях реабілітації. А його тепер уже повноправна дружина обіцяє навідуватися до чоловіка якомога частіше, незважаючи на те, що їздити до Дніпропетровська з іншого міста буде непросто, та й малюк незабаром народиться. Але нема таких перешкод, яких би не здолало кохання...