Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Нещодавно у київському будинку Михайла Грушевського, що на Паньківській, 9 — тепер музеї великого українця, зібрались члени Київського правозахисного товариства депортованих українців «Холмщина». Організація iменi історика-державотворця. Адже Михайло Грушевський народився у місті Холм, прожив тут кілька років свого життя і ніколи не забував цей край, присвятив ряд праць західним українським землям. А коли у вересні 1917 року в приміщенні Центральної Ради проходив Всенародний з’їзд Холмщини, що зібрав делегатів від 300 тисяч українців, виселених зi своєї рідної землі та розкиданих по всій Російській імперії, Грушевський виступив iз промовою.
«Холмське питання мене цікавило особисто. Я виступав в українській і закордонній пресі за відділення Холмщини з польських земель. Персонально я скільки зможу, буду допомагати вам. Я сам народився в 1866 році в Холмі, де мій батько був директором Педагогічних курсів, що також зобов’язує мене перед Холмщиною. Крім того, до праці примушують мене українські почування і я ніколи не забуду про потреби холмського народу», — так говорив голова Центральної Ради. На жаль, подальші події склалися не на користь споконвічних прагнень українців Холмщини приєднатись до матері України.
Цього разу київські холмщаки зустрічались iз поважними гостями з Польщі: делегацією Союзу українців Підляшшя та головою Українського товариства, членом Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин д-ром Григорієм Купріяновичем, відомим істориком, автором ґрунтовних досліджень з історії Холмщини. З цікавістю слухали кияни доповідь доктора Купріяновича про діяльність Українського товариства для збереження української культурної спадщини. А голова СУП д-р Андрій Артем’юк розповів про українське життя у Північному Підляшші. Виступи викликали багато емоційних питань у депортованих, що сумують за своєю втраченою батьківщиною.
Змістовним було і обговорення підготовки до вересневих заходів у Холмі з нагоди 150-річчя від дня народження великого холмщака за участі директора Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлани Панькової, провідних учених грушевськознавців, голови товариства «Холмщина» Степана Романюка. Делегати українських громад із Польщі передали через МЗС листа до Президента України, в якому закликали його взяти участь у холмських відзначеннях ювілею Михайла Грушевського, цієї епохальної особистості в історії України, на його малій батьківщині, що мало б, на їх думку, символічний вимір.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>