Нещодавно у київському будинку Михайла Грушевського, що на Паньківській, 9 — тепер музеї великого українця, зібрались члени Київського правозахисного товариства депортованих українців «Холмщина». Організація iменi історика-державотворця. Адже Михайло Грушевський народився у місті Холм, прожив тут кілька років свого життя і ніколи не забував цей край, присвятив ряд праць західним українським землям. А коли у вересні 1917 року в приміщенні Центральної Ради проходив Всенародний з’їзд Холмщини, що зібрав делегатів від 300 тисяч українців, виселених зi своєї рідної землі та розкиданих по всій Російській імперії, Грушевський виступив iз промовою.
«Холмське питання мене цікавило особисто. Я виступав в українській і закордонній пресі за відділення Холмщини з польських земель. Персонально я скільки зможу, буду допомагати вам. Я сам народився в 1866 році в Холмі, де мій батько був директором Педагогічних курсів, що також зобов’язує мене перед Холмщиною. Крім того, до праці примушують мене українські почування і я ніколи не забуду про потреби холмського народу», — так говорив голова Центральної Ради. На жаль, подальші події склалися не на користь споконвічних прагнень українців Холмщини приєднатись до матері України.
Цього разу київські холмщаки зустрічались iз поважними гостями з Польщі: делегацією Союзу українців Підляшшя та головою Українського товариства, членом Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин д-ром Григорієм Купріяновичем, відомим істориком, автором ґрунтовних досліджень з історії Холмщини. З цікавістю слухали кияни доповідь доктора Купріяновича про діяльність Українського товариства для збереження української культурної спадщини. А голова СУП д-р Андрій Артем’юк розповів про українське життя у Північному Підляшші. Виступи викликали багато емоційних питань у депортованих, що сумують за своєю втраченою батьківщиною.
Змістовним було і обговорення підготовки до вересневих заходів у Холмі з нагоди 150-річчя від дня народження великого холмщака за участі директора Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлани Панькової, провідних учених грушевськознавців, голови товариства «Холмщина» Степана Романюка. Делегати українських громад із Польщі передали через МЗС листа до Президента України, в якому закликали його взяти участь у холмських відзначеннях ювілею Михайла Грушевського, цієї епохальної особистості в історії України, на його малій батьківщині, що мало б, на їх думку, символічний вимір.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
