І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Штовханина проти курників.
Гаряче було ще на вході до сільського клубу. Люди в камуфляжі пускали до актової зали вибірково. Серед тих, хто потрапив без перешкод, — привезені працівники підприємства. Як стало зрозуміло згодом, щоб заповнити необхідну кількість заяв. Охочі місцеві потрапили до зали тільки після того, як приїхала поліція.
Директор відокремленого підрозділу «Вінницький бройлер» товариства «Миронівський хлібопродукт» Ігор Лещенко улещував селян добре відпрацьованою на інших риторикою: «Звісно, кожен має свою думку щодо будівництва бригади пташників. І тільки стратіївським людям вирішувати, бути цим курникам чи не бути. Але якщо прийшло сто людей, і вісімдесят iз них за курники, то двадцять тих, хто проти, мають їх послухати... За правилами, санітарна зона становить 1200 метрів від населеного пункту, а у нас виходить аж 2739 метрів. Ми хочемо побудувати дорогу від Великої Стратіївки до райцентру, бо через Тростянець технологічному транспорту їздити не можна. До того ж постійно мусолять тему «пропаде вода». Але ж вона пропала й там, де немає курників. Тому ми пропонуємо підключатись до централізованого водогону. Якщо досягаємо згоди, ми будуємо дорогу, також даємо мільйон гривень на розвиток села».
Утім навчені досвідом сусідніх сіл стратіївчани втопили пропозиції директора у вигуках: «На родючих землях будете свої труби класти?!», «А чого ж раніше нічого не робили? Зайшов інвестор, а ми цього навіть не відчули!»
«Як можна віддати родючі землі під оце нещастя? — обурювалась мешканка сусіднього села Тростянчик, яка приїхала висловити своє невдоволення вже побудованими курниками. — Споконвіку на Вінниччині жили хлібороби, нашим природним чорноземам увесь світ заздрить. А тепер їх організатори олігархічних курників зрізають і вивозять кудись продавати. Через п’ятнадцять років залишать після себе пустелю, а людям не буде де сіяти. Їм же все одно, вони свої кишені до того часу наб’ють. То як це називається? Хіба не рейдерське захоплення?»
Ще одна жителька Тростянчика озвучила вже спричинену розростанням «Нашої Ряби», проблему: зниження рівня води в криницях, а подекуди й повне її зникнення.
«У нас води немає. Сморід такий, що не витримати, — обурюється активістка. — Люди почали масово хворіти незрозуміло чим. Практично в усіх безпричинно підвищується тиск, головний біль, підвищений гемоглобін — до 200 одиниць доходить! Чого це раптом у людей така густа кров стала? Хто за це відповість? Нам ці курники не потрібні, ми хочемо дихати чистим повітрям!»
Скарга за скаргою лише розпалювала полум’я незгоди. Скажімо, селяни нарікали на те, що з приходом інвестора зникли усі підприємства, на яких раніше працювали місцеві.
«Донбас порівняно з нами відпочиває, — запевняв мешканець Великої Стратіївки. — Голо зараз стало, нічого немає — ні будівельної бригади, ні автопарку, ні тракторної бригади». Активісти звертались до власників паїв не продавати їх під курятники, бо, з огляду на попередні результати хазяйнування, невідомо чим обернеться воно для місцевих вже у найближчому майбутньому.
Напевне, мав заспокоїти схарапуджених селян представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Олег Ющук: «Я не житель села, я не приїхав агітувати, щоб будувалось чи не будувалось. Де воно буде — у вашому селі, чи в іншому, мені все одно. Але я за те, щоб працювала промисловість. Письмових скарг від жителів села, де побудовані пташники, досі було тільки дві. Одна не підтвердилась, іншу підприємство одразу виправило». Але на ці слова чиновника частина присутніх обурилась ще більше, наполягаючи говорити правду про сморід і вплив промислових курників на здоров’я. Олег Іщук відмахнувся: мовляв, служба екології не відповідає за здоров’я людей, а тільки за охорону природи. Тоді чому ж віддали під «нашорябівське» господарство частину рекреаційної зони Гайсинського району?..
А тим часом інвестори робили свою справу. З’явилася скринька та бюлетені. Почалося голосування. Жителям похилого віку відкрито показували, в якому квадратику потрібно ставити підпис. Активісти одразу покликали правоохоронців, аби ті звернули увагу на грубе порушення, а також на відсутність кворуму.
«Відбувається шахрайство великого масштабу, — підкреслив голова громадської організації «Четвертинівська сільська рада»Володимир Сухопара. — Порушення в тому, що повідомили про подію всього за три дні, а не за десять. Питання серйозне: будівництво екологічно небезпечних пташників. Є більш як 350 підписів проти будівництва. Частину людей на збори привезла птахофабрика, своїх працівників. Таким чином, думку всіх мешканців Великої Стратіївки не буде враховано. Коли у Четвертинівці почали незаконно будувати, ми перекрили дороги до вже побудованих курників. Забудовники змушені були позакидати вириті котловани. В нас уже зібрано 770 підписів людей проти будівництва пташників другої черги на території нашої сільради».
Щодо нових робочих місць, то досвід уже працюючих підприємств показав: аби втягнутись у роботу, наприклад, забійного чи фасувального цехів, потрібно мати неабияке здоров’я. Витримують не всі. Через це відзначається постійний плин кадрів. Офіційні комісії після кожного інциденту (щонайменше непритомнiсть на робочому місці) порушень чомусь не вбачають, але про це розповідають самі працівники. Цікаво, а самі власники їдять своїх курей з українських магазинів?
Стосовно процедури проведення загальних зборів голова Вінницької обласної організації «Народний фронт» Костянтин Кармалюк та керівник Вінницького міського осередку «Народного контролю» Ольга Малиновська написали заяви до поліції. Заявники вбачають грубі порушення при проведенні зборів села, непрозорого голосування та використання службового становища керівництвом органів місцевого самоврядування та голови Тростянецької РДА.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>