Смертельний бізнес

30.03.2016
Смертельний бізнес

Медики часто забувають клятву Гіппократа. (з сайта mediananny.com.)

«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. Незрозуміло лише, чому профільне міністерство, Верховна Рада та Антикорупційний комітет, котрі неначе намагаються зразково-показаво виконувати свою роботу, ігнорують нашу «дорогу» медицину та «вовкулак» у халатах.

Сплановане вбивство

Зі своєю історією в «УМ» звернулася Катерина Яворська, котра через некомпетентність лікарів та вимагання коштів ними втратила... дитину. «Хоч термін був невеликий — близько семи тижнів, дитину цю чекали усім сімейством», — говорить вона. Каже, що одного дня раптово погіршилось самопочуття: «Ми з чоловіком одразу ж викликали «швидку», яка, до речі, їхала більше години. Коли ж нарешті привезли нас до лікарні та пересвідчилися, що дитя живе, почалося щось дивне — замість терміново рятувати ненароджене життя, почали «ганяти» по кабінетах на різні платні аналізи та процедури, котрі, як пояснили нам iз чоловіком, конче необхідні для оформлення у стаціонар».

Пані Катерина розповідає, що на все це в них пішло ще близько двох годин, адже черга в лікарні складалася з «дуже термінових чиїхось знайомих». «І коли вже біль був нестерпний, нарешті ми дісталися у відділення, де й почалося справжнє пекло. Ще навіть не оглянувши, лікар почав говорити про те, що потрібно позбутися дитини, яка, на його думку, була вже мертва, і коштувати це буде... 1000 гривень! Звичайно, таких коштів у нас на той момент не було, та й лікар, котрий робив УЗД, вмовляв цього не робити, оскiльки все ще можна було виправити».

Як уже потім пояснили медсестри, розповідає жінка, для лікарів на першому триместрі зберігання вагітності малоприбуткове, особливо якщо є можливість заробити. «А нас таких тільки в одній палаті було п’ятеро», — скаржиться жінка, яка під впливом переконливих аргументів через чотири години все ж зважилася на жахливий крок. Тепер каже: «Це була моя найжахливіша помилка, я, пообіцявши сплатити наступного для «ціну за вбивство», зголосилася лягти під ніж. Моя дитина була ще жива, проте лікарів це вже мало хвилювало. Дізнавшись про відмову платити, лікарі видали шквал погроз та звинувачень. Розповiли: мовляв, це все кара за те, що чоловік військовий та воював у зоні АТО. «Відтоді просто принципово не можу довіряти лікарям», — каже вона.

У якому закладі лікують?

«УМ» вирішила провести своє розслідування та спробувати класифікувати хабарництво та методи боротьби з ними. Для початку було вибрано декілька клінік, до яких ми звернулися з однією проблемою: державні столична поліклініка та поліклініка регіональна, платна приватна клініка та військовий госпіталь.

Цікаво, що повністю безкоштовне лікування зміг гарантувати тільки військовий заклад, проте лікувати там беруться тільки військових та членів їхнiх сімей, навіть в аптеки звідти йти не доведеться.

Наступна у співвідношенні ціна-якість — приватна клініка, де чітко прописані ціни, проте є впевненість, що за свої кошти ви отримаєте лікування як мінімум у чистому приміщені та без протягів.

У державних лікарнях ситуація взагалі плачевна, без так званого грошового бонусу хворого нормально навіть не оглянуть. «Так склалося, що за станом здоров’я змушена була викликати «швидку». Коли карета приїхала, медики одразу ж назвали ціну огляду та транспортування до закладу, ні про яку безплатну медицину немає й мови: або ти платиш, або помираєш», — розповідає «УМ» киянка Надія Гаврушева.

Класифікація хабарництва

Хабарництво можна розділити за такими критеріями: вимога хабара, або, як сьогодні кажуть — «благодійність», коли самі працівники прямо говорять про допомогу. «Досить часто чую таку фразу, позаяк у мене дитина часто хворіє, майже всі кошти залишаються у лікарнях. Образливим є те, що гроші, які так потрібні лікарняному приміщенню, йдуть у кишеню. Я розумію, заробітна плата наших лікарів не є показником, але про яке здоров’я може йтися там, де крізь дірку в стіні чітко видно вулицю», — скаржиться «УМ» одеситка Світлана Марченко.

У таких випадках потрібно негайно подавати скаргу в Антикорупційний комітет чи хоча б за фактом викликати поліцію. Це стосується й ситуації, якщо ви передали певну матеріальну допомогу посадовій людині (лікарю), а вона її прийняла. Наступний вид хабарництва — це... прописана ціна будь-якої процедури. За законом, у державних медичних закладах стягування з хворих будь-яких коштів та еквівалентних подарунків є неприпустимим, дії стосовно цього є ідентичними до попереднього варіанта.

Ще одним шляхом незаконного заволодіння коштами працівниками медичної сфери є маніпуляції з медичними препаратами. У Конституції України є чітко прописані норми отримання препаратів держзакупівлі, котрі є в наявності в кожному державному закладі. Йдеться про перелік препаратів, на які в держбюджеті щороку запланована певна сума коштів і які можна переглянути на сайтах міста та отримати безплатно. Процедура отримання досить проста: потрібно написати заяву на необхідність отримання ліків у головного лікаря чи у реєстратурі. Особливістю є те, що при наявності потрібного препарату лікарня не має права відмовити, незважаючи на стан сім’ї та матеріальне забезпечення. Утiм через те, що суспільство майже не володіє даною інформацією, даний ресурс майже не використовують, натомість ці препарати передаються в аптеки та аптечні пункти, де їх реалізовують та повертають у грошовому еквівалентi до рук корупціонерів.

Світло в кінці тунелю

Побороти корупцію в українській медицині можливо, впевнений народний депутат України Олександр Колода, для цього просто потрібно карати хабарників та створити прозору схему проведення грошових еквівалентів у медичних закладах. За його словами, так зване «очищення» потрібно починати проводити на найвищих ланках. Народний депутат підкреслив, що в країні процвітає так звана «фармацевтична мафія». «Люди помирають тому, що не можуть заплатити за лікування, а з держави продажні чиновники та фармацевтична мафія висмоктують усі соки, наживаючись на державній закупівлі», — резюмував він. Народний депутат зажадав від Антимонопольного комітету, Міністерства охорони здоров’я України та Антикорупційних органів зупинити порушення чинного законодавства, створити прозоре конкурентне середовище для забезпечення максимальної економії бюджетних коштів.

Вирішувати ці проблеми — означає залишатися вірними духу Майдану, який так вражаюче проявився два роки тому.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>

  • «Хоспіс — це не дім смерті, це дім життя»

    Батько серйозно захворів. І, як часто буває в такій ситуації, донька опинилася у безвиході: треба кидати роботу, щоб його доглядати, — треба працювати, щоб заробити на прожиття та його лікування. Що вибрати, якщо вибору немає? А психологічний стан літнього чоловіка швидко погіршувався. Ще маючи фізичні можливості жити, він почав завчасно себе хоронити. >>