Боротьба протилежностей

Зовсім небагатьом командам вдається одночасно поєднувати видовищну гру та необхідний результат. Зазвичай від наставників після матчів доводиться чути дві абсолютно протилежні фрази. Одні виказують думку про те, що «гра забудеться, залишиться результат». Інші кажуть щось на кшталт: «грою задоволений, результатом — ні». Загалом, яким би футбольним естетом не був тренер, який, до слова, перебуває в тісній залежності від настрою свого вимогливого роботодавця та критичної позиції потужної армії уболівальників, він практично завжди зробить ставку на результат.

Завдання «номер один»

Запросивши в 2012 році Михайла Фоменка до збірної, в першу чергу, його сприймали, як кризового менеджера. Надолужуючи згаяне попередником у відборі на ЧС-2014, його команді доводилося грати кожен матч, як останній. Зрештою, нехай не одразу, але робота Михайла Івановича дала плоди. Збірна України уперше в своїй історії (з шостої спроби) подолала раунд «плей-оф» відбору на великий міжнародний турнір і тепер, у червні, зіграє на чемпіонаті Європи.

Під час групового раунду єврокваліфікації-2016 наша команда відзначилася надійною роботою в обороні, пропустивши в десяти поєдинках усього чотири м’ячі. До слова, краще за наших у захисті відпрацювали лише румуни, суперникам яких лише двічі вдалося засмутити їхнього голкіпера, та іспанці з англійцями, котрі пропустили по три рази. Що вдієш, але саме так — роблячи ставку на гру від оборони та довіряючи лише старим та добре перевіреним кадрам, Михайло Фоменко виконує поставлені перед ним завдання.

Звісно, далеко не всім подобається те, що більшість атак у нашій збірній розпочинають захисники, але іншого наразі варіанта розгортання наступальних дій у нашої команди немає. Коноплянка з Ярмоленком корисні на флангах, Ротань — визнаний майстер стандартів, а інші півзахисники, Рибалка, Гармаш, Степаненко, по суті своїй — руйнівники. З появою в збірній 20-річного Віктора Коваленка з’явилася надія на атакувальний прогрес. Недарма ж у поєдинку проти Уельсу наймолодший гравець національної збірної разом з новими для себе партнерами провів на полі всі 90 хвилин. І нехай у позавчорашному «товарняку» наші збірники знову не показали видовищної гри, у другому поспіль контрольному поєдинку перед Євро вони здобули перемогу. Дарма що мінімальну й, як зауважують деякі критики, без бризок шампанського.

«Завжди приємно перемагати», — каже Андрій Шевченко. А те, що не було «драйву», так, за словами помічника Михайла Фоменка, у збірної України ще є час покращити ігрові схеми. «А в матчі з Уельсом важливо було продемонструвати компактність», — відзначив Шева. За гру проти валлійців, котрі, до слова, вперше в своїй історії гратимуть на Євро, тренерський штаб української збірної поставив своїм підопічним «тверду четвірку». «Як завжди, чимось я задоволений, а чимось — ні. Важливо було, щоб хлопці не травмувалися», — додав Фоменко.

Після того як у попередньому товариському двобої — проти кіпріотів — Михайло Іванович влаштував парад замін, у матчі з валійцями тренер знову нагадав про свій консерваторський дух, зробивши за весь поєдинок лише одну перестановку. Як пояснив рішення тренерського штабу Андрій Шевченко, у протистоянні з Кіпром експериментальний склад «синьо-жовтих» відчутно здав, тож для наставника було важливо в матчі з валійцями перевірити фізичні можливості основних виконавців. Щоправда, наскільки інформативною для Фоменка стане побачена картина, сказати важко, адже, граючи на НСК «Олімпійський» без своїх лідерів — Гаррета Бейла з «Реала» та Арона Ремзі з «Арсенала», — збірна Уельсу була практично непомітною в атаці.

У пошуках якості

Утім, нічого особливого не продемонстрували в завершальній фазі й наші футболісти. Лідер «синьо-жовтих» Андрій Ярмоленко визнав, що окрім голевого моменту, створеного українським колективом, нічого небезпечного більше й не пригадає. Загалом, як вважає динамівський «вінгер», на чемпіонаті Європи красива гра також відійде на другий план, оскільки першочерговим для всіх збірних буде результат. Достатньо лише згадати виступ іспанської збірної на чемпіонаті світу 2010 року. Тоді, на шляху до свого тріумфу, іспанці виграли в «плей-оф» чотири поспіль поєдинки з мінімальним рахунком — 1:0. Ніякої тобі феєрії — жодної імпровізації, самодіяльності та легковажності в діях колективу консервативного Вісенте Дель Боске не відмічалося. Але ж хто сьогодні згадає про низьку результативність «Червоної фурії» в ПАР? Збірна Іспанії — чемпіон світу. І крапка.

Однак вражений низькою відвідуваністю поєдинку Україна — Уельс (явка на НСК «Олімпійський» склала трохи більше 20 тисяч глядачів) президент ФФУ Андрій Павелко заявив, що на Євро від «синьо-жовтих» все ж чекатиме іншого футболу — з емоціями, для глядачів. Утім, здається, що змусити футболістів національної збірної України постійно грати для вболівальників не так уже й просто, адже потрібно змінити психологію гравців. Коли твої преміальні залежать лише від кінцевого результату, якість гри відходить на другий план. Але зараз, як демонструють столичні вболівальники, прісний футбол стає нецікавим. Хочеться яскравого видовища.

До слова, в Європі клуби вже давно живуть з продажу прав на телетрансляцію своїх матчів. Приміром, нещодавно Англійська прем’єр-ліга підписала контракт з відомою супутниковою платформою на кілька мільярдів фунтів. І, зрозуміло, що нецікавий футбол ніхто б не купив. Здається, все просто. Де яскрава гра — там і глядачі, там і великі гроші.