«Навіщо влаштували цю ганьбу?»

Минулої неділі у гірничому Кривому Розі обирали міського голову. Точніше, переобирали. Бо востаннє тут зустрічалися на виборчих дільницях не так і давно — 15 листопада минулого року. Тоді переможцем став 66-річний висуванець «Опозиційного блоку» Юрій Вілкул. Тільки ця перемога виявилася пірровою.

«Самопоміч» не прийшла ...

Адже тріумфатор обійшов у другому турі свого опонента — дотепер абсолютно невідомого широкому загалу висуванця «Самопомочі» — Юрія Милобога всього-на-всього на 752 голоси. І це — в Кривому Розі, який ще не так давно здавався міцною фортецею Партії регіонів, нині почилої в бозі, але успішно трансформованої в «Опозиційний блок».

Юрія Вілкула тоді поспіхом, уже зранку наступного дня після виборів, проголосили переможцем. А потім поступово стала випливати на світ Божий гірка правда. В шести районах 700-тисячного міста переміг саме Юрій Милобог. Юрій Вілкул же тріумфував тільки в одному — Інгулецькому. Але саме там зафіксували небачену активність виборців у порівнянні з іншими районами, що й дозволило переможцю забезпечити відрив від переслідувача хоч і в мізерні як для великого міста 752 голоси.

У Кривому Розі щонеділі стало збиратися Народне віче, постійними учасниками якого були ключові «самопомічівці» Семен Семенченко, Єгор Соболєв, Володимир Парасюк, навіть лідер партії, мер Львова Андрій Садовий одного разу до міста гірників завітав.

Зрештою, дотиснули ... Верховна Рада України, хоч і з потугами, але проголосувала за нові вибори міського голови в Кривому Розі, які призначили на 27 березня.

Отож місто гірників знову поринуло у виборчі баталії. Спершу навіть заговорили про те, що замість Юрія Вілкула буде висуватися його син Олександр, у недалекому минулому голова Дніпропетровської облдержадміністрації від Партії регіонів та віце-прем’єр в уряді Азарова, який нещодавно програв у другому турі виборів мера Дніпропетровська. Але Вілкул-старший не відмовився змагатися за крісло міського голови вдруге.

Відразу після призначення нових виборів із міського бюджету було виділено по 500 гривень соціально незахищеним верствам криворіжців. Таких щасливчиків виявилися десятки тисяч. А людський поголос заговорив про «500 гривень від Вілкула», а не з міського бюджету.

Натомість «Самопоміч» розчарувала. Спершу досить масові народні віча стали поступово згасати. А потім і взагалі тріумфатор попередніх виборів Юрій Милобог заявив, що вдруге випробовувати свою долю не збирається. З іншого ж боку, якраз «Самопоміч» виявилася у Кривому Розі чи не головним збурювачем неспокою, якому геть не пасувало здатися тепер без боротьби.

Зрештою, виплила кандидатура Семена Семенченка, який, спочатку «попручавшись» для пристойності, погодився поборотися, незважаючи на те, що його персона аж ніяк не асоціювалася з образом «міцного господарника», яким зазвичай звикли бачити свого міського голову криворіжці.

Загалом же висунулися 15 кандидатів. Але реноме жодного з них не здавалося таким, щоб протистояти Юрію Вілкулу всерйоз.

До того ж по місту загуляла у найрізноманітніших проявах явно «провілкулівська» агітація. У такому запалі навіть «Самопомочі» на горіхи дісталося. Немовби від цієї політичної сили в місті з’явилися численні білборди з написом «Самопоміч» прийде — Галичанський порядок наведе» з прізвищами Єгора Соболєва, Семена Семенченка та Юрія Милобога внизу. Що сприймалося щонайменше комічно. З огляду на те, що Соболєв родом із Краснодара, Семенченко — з Севастополя, а Милобог — нинішній криворіжець. Тільки кожному це не розтлумачиш...

А сам Єгор Соболєв і взагалі заявив про розпалювання у Кривому Розі ... міжнаціональної ворожнечі. Прояви цього нардеп побачив у білбордах із гаслом «Мера виберемо ми, або владу захоплять вони», так само масово розповсюджених по місту. «Така кампанія має ознаки залякування. На нашу думку, це така ж технологія, яка використовувалась у Криму та на Донбасі російськими окупантами», — зауважив Єгор Соболєв.

«Так мобілізувати стариків треба вміти»

Відзначилися криворізькі вибори 27 березня і масовим підвезенням виборців для голосування. Як заявляють спостерігачі від «Опори», для цього щедро задіяли бюджетні кошти. А договори з власниками «маршруток» на підвезення виборців підписував очільник міської організації ветеранів, що раніше протягом тривалого часу працював заступником мера Кривого Рогу.

Як би там там не було, цього разу вибори у місті гірників насамперед відзначилися небаченою активністю пенсіонерів. Найбалакучіші ветерани заявили журналістам, що вони проти цих виборів взагалі, бо осінні минулого року, на їхню думку, були чесними.

«Щоб ви всі здохли» — пенсіонери проти змін. І на цих виборах голосують вони. Так мобілізувати стариків треба вміти. Власне, це те, чим вони займалися весь час на виборах. І зараз ніхто їм не заважає це робити. Мені здається, сьогодні я потрапила в часи навіть до Помаранчевої революції. Дуже сумні враження», — з неприхованими сумом і розчаруванням описала перипетії недільних виборів у Кривому Розі журналістка Христина Бондаренко на своїй сторінці у «Фейсбуці».

І справді важко сперечатися, що у місті гірників вибори пройшли у стилі 2004-го — з прямим підкупом, підвезеннями, каруселями і зарядженими на успіх пенсіонерами.

Отож недільні вибори у Кривому Розі засвідчили ще й небачену активність виборців, явка яких становила понад 50 відсотків. Певна річ, завдяки «зарядженим на успіх» пенсіонерам.

Як кажуть, тут усі методи прийнятні. Як заявили активісти Автомайдану Кривого Рогу, таксистів «добровільно-примусово» спонукали чіпляти на своїх авто наклейки «Я голосую за Вілкула». Ті ж, хто спробував чинити цьому спротив, залюбки могли залишитися без замовлень, а відтак — і заробітку.

Зі змінами доведеться зачекати

Проте справа не тільки у постаті Юрія Вілкула та методах агітації за нього, а й у тому, кого йому можна протиставити. Вищезгадані недільні народні віча у Кривому Розі власне й збиралися з метою визначитися з єдиним кандидатом від демократичних сил. Однак вийшло як завжди... Юрієві Вілкулу таких кандидатів протиставили відразу 14, серед яких справді важко визначити найдостойнішого. І хоч на час підготовки цього матеріалу офіційні результати недільного голосування в Кривому Розі ще не були відомі, перші дані засвідчували перемогу Юрія Вілкула з колосальним відривом від того ж Семена Семенченка, який, судячи з усього, все ж виявився на другій позиції, але з результатом значно скромнішим від того, якого досяг минулої осені його однопартієць Юрій Милобог. «Наш підрахунок дає такий результат. Юрій Вілкул отримав 210 тисяч голосів. Семен Семенченко — 31 тисячу. В другому турі на виборах у листопаді Вілкулу «нарахували» 89 тисяч, Юрію Милобогу — 88 тисяч», — написав учора у «Фейсбуці» Єгор Соболєв. На що користувачі соцмережі резонно зауважують: нічого дивуватися, кандидатура Семенченка від початку не була прохідною, «Самопоміч» тут дуже прорахувалася...

«Я хочу, щоб Кривий Ріг став однією з точок змін у країні. З цієї точки зору мерство для мене є цікавим. Тому що я йшов у політику не для того, щоб бути мером Кривого Рогу, заступником керівника парламентського комітету і не для того, щоб бути народним депутатом. Я йшов у політику, щоб ми створили потужну, українську, сучасну державу для людей. А для цього потрібно демонтувати систему і на її місці створити іншу. Ми занадто часто скидали владу і вибирали ще гірших пройдисвітів. Тому Кривий Ріг для мене —  це як зобов’язання перед жителями міста, так і перед всіма іншими українцями. Якщо таких точок змін буде декілька, то ми швидше країну з цього шляху зможемо зіштовхнути», — так ще недавно Семен Семенченко пояснював криворізьким ЗМІ, чому вирішив поборотися за посаду мера саме у їхньому місті.

Тепер же доводиться констатувати, що Кривий Ріг точкою вищезазначених змін не став, а скоріше — навпаки.

Юрій Вілкул справді тепер повертається на вже пригріте ним місце мера міста на білому коні. При тому, що у Кривому Розі ще недавно багато хто заявляв про кінець епохи батька і сина. Хоча у сина, на відміну від батька, настрій поки що не настільки райдужний. Буквально напередодні недільного криворізького голосування депутати міської ради в обласному центрі помпезно позбавили Олександра Вілкула звання Почесного громадянина Дніпропетровська. Проте гучна перемога батька спонукає вважати цю обставину такими собі маленькими неприємностями в їхній родинній біографії.

Отож Юрій Вілкул тепер може впевнено виконувати свої обов’язки, доводячи, що є ще порох у порохівницях. А його опоненти мають «зализувати рану» і робити «розбір польотів», який, судячи з усього, буде дуже жорстким. Як, наприклад, написала на своїй сторінці у «Фейсбуці» нардеп Ірина Геращенко: «День голосування в Кривому Розі — позаду. І тепер можна сказати. Мені соромно за «Самопоміч». Це ж треба так не поважати місто, щоб виставити в кандидати пройдисвіта, людину без біографії, без досвіду, без освіти, без професії, лжеофіцера і афериста, який збрехав ЦВК при подачі документів. Вілкул — це чиста ганьба, звичайно. Але коли партією, що блокувала трибуни і спала в коридорах Верховної Ради, типу за Кривий Ріг, було на старті створено передумови для обрання саме Вілкула, то виникає питання — навіщо ви влаштували цю ганьбу?»

А з іншого боку, чому саме на «Самопомочі» у Кривому Розі світ зійшовся клином? Адже висуванець цієї політсили Юрій Милобог на осінніх виборах міського голови Кривого Рогу до другого туру вийшов, швидше, волею обставин, не набагато випередивши інших кандидатів. То чому ж демократи не змогли визначитися зі справді потужною фігурою, незаперечним «об’єднуючим фактором» тепер? І якщо Юрія Вілкула називають антиподом змін, старим, то чому ж це старе і «зашкорубле» виявилося настільки згуртованим, на відміну від молодого і прогресивного?