У пошуках долі

      Наразі українців, які законно працюють за кордоном, у 50 разів менше від реальної кількості нелегалів. Так, за даними Міністерства у справах сім’ї, дітей та молоді, із двох мільйонів осіб, які виїжджають за кордон працювати, легально перебувають там лише 40 тисяч. За словами Валентини Довженко, голови Ради з питань протидії торгівлі людьми, міністра у справах сім’ї, дітей та молоді, нелегали не мають ніякого соціального захисту і нерідко стають «власністю» закордонних роботодавців. Переважно це жінки і діти. Вони виконують найгіршу роботу, діти потерпають від педофілів, а почасти стають донорами людських органів. Щороку сотні кримінальних справ в Україні відкривають з приводу торгівлі людьми, сотні злочинців за це потрапляють за грати на десятки років, а ці факти все ніяк не наштовхнуть мігрантів з України на думку поберегтися, перевірити надійність фірм із працевлаштування за кордоном.  Лише за цей рік із 393 організацій, які займаються працевлаштуванням за кордоном, було  анульовано 60 шлюбних агенцій, 22 визнані недійсними.

      Чи не єдиний шанс порятуватися за кордоном для наших громадян — звернутися до дипломатичних та консульських установ. Так, за сприяння Міністерства закордонних справ, дипломатичних та консульських установ в Україні та за кордоном, лише протягом  першого півріччя цього року 265 громадян повернулися додому, 113 були встановлені як ті, що зникли за кордоном.

      Щоб якось боротися з торгівлею людьми, Україна почала укладати угоди з іншими державами щодо визначення квот (кількості осіб)  для офіційного легального працевлаштування українців за кордоном. Щоправда, сьогодні такі угоди Україна уклала лише з Португалією та Чеською Республікою. Аби запобігти торгівлі людьми, в Україні останніми роками активно розпочали просвітницьку роботу: видають навчально-методичні посібники «Запобігання торгівлі жінками» та «Соціальна робота з попередження торгівлі людьми та надання допомоги потерпілим»,  які поширюють у загальних та вищих навчальних закладах.  Ще з 1997 року діє безкоштовна «гаряча лінія» (8 800 500 22 50) в рамках програми «Ла Страда», де фахівці надають усю необхідну інформацію щодо виїзду за кордон і у зв’язку з працевлаштуванням  і щодо навчання, одруження та розлучення з іноземцями, щодо опіки над дітьми та інше. Вже з початку цього року отримано більше чотирьох тисяч дзвінків. З них 85 відсотків стосувалися  саме працевлаштування. Існують також окремі «гарячі лінії» у Києві та областях України, роботу яких забезпечують регіональні неурядові громадські організації.

      Відкриваються центри реабілітації та інтеграції для жертв торгівлі людьми. Сьогодні такі центри, за підтримки Міжнародної організації з міграції, працюють у Києві, Луцьку та Одесі, невдовзі планують відкрити ще 4 такі центри. 

Ірина МАКАРУК.