Спільний мистецький проект Північно-Балтійських країн та України «Ідентичність. За завісою неозначеності» нещодавно відкрився в Національному художньому музеї України. Ідея організувати спільну виставку сучасного мистецтва за підтримки восьми посольств виникла в 2013 році як вияв солідарності з Україною в складній політичній ситуації. Посли Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та Фінляндії розглядають цю співпрацю як живу платформу для пошуку спільної європейської ідентичності та взаємного діалогу. Національний художній музей України був обраний платформою для цієї розмови, оскільки постійно працює над збереженням, дослідженням і творенням ідентичностей — разом із суспільством і з допомогою мистецтва. Виставка організована Латвійським центром сучасного мистецтва (Рига) спільно з Національним художнім музеєм України.
«Ми переконані, що художники є проникливими перекладачами контексту і коментаторами ситуації, які здатні виявити і нанести сітку змін на нинішню мапу світу швидше за будь-кого іншого, і вони не злякаються зазирнути за завісу неозначеності, в якій травми минулого і туманність майбутнього сплетені в єдине ціле», — каже Солвіта Кресе, директорка Латвійського центру сучасного мистецтва і кураторка київської виставки.
На виставці, що триватиме до 22 травня, представлені такі художники: Роман Мінін, Відкрита група, Леся Заяць (UA), Маттс Лейдерстам, Меріч Алґюн Рінґборґ, Матс Адельман (SWE), Йуар Нанго, Ане Йурт Гютту (NO), Естер Флекнер, Гудрун Хасле (DK), Каллє Хамм і Дзаміль Камангер (FIN), Анна Айзсилніеце, Іева Епнере (LV), Крістіна Норман (EST), Фло Касеару (EST), Арнас Анскайтіс (LT), Габріела Фрідріксдоттір (IS), інші.
Сьогодні ввечері у «Мистецькому арсеналі» у Києві відкриється масштабний мультимедійний проект «Тіні забутих предків. Виставка», присвячений однойменному фільму і його режисерові Сергію Параджанову. Куратори галерист Павло Гудімов та кінокритик Андрій Алферов переосмислюють значення і впливи кінострічки з часу її прем’єри в 1965 році і до сьогоднішнього дня. У 10 залах розміщено більше 100 артефактів, є унікальні фото- і відеоматеріали з архівів зйомок фільму. До речі, для кожного залу оригінальний саундтрек написав композитор Святослав Луньов. Проект «Тіні забутих предків. Виставка», який триватиме у столиці до 10 квітня, відтворює світ фільму, аналізує контекст місця і часу, в яких він народжувався, і досліджує, де в кінострічці художній вимисел, а де — назавжди втрачена реальність, підкреслюють організатори.
Із 27 червня по 30 липня проект «Тіні забутих предків. Виставка» планують показувати у Львові.
У Львові презентують збірку пісень композитора Ігоря Білозiра. Це найповніше видання пісень композитора в різних опрацюваннях, яку підготували його колишня дружина співачка Оксана Білозір та викладач львівської музакадемії Остап Майчик. У четвер, 24 березня, у день народження композитора, львів’ян запрошують вшанувати пам’ять Ігоря Білозіра — народного артиста України, лідера вокально-інструментального ансамблю «Ватра» — на Личаківському кладовищі. Нагадаємо, 8 травня 2000 року Ігоря Білозіра побили в кав’ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові. Внаслідок заподіяних травм 28 травня композитор помер у лікарні.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
