Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Спільний мистецький проект Північно-Балтійських країн та України «Ідентичність. За завісою неозначеності» нещодавно відкрився в Національному художньому музеї України. Ідея організувати спільну виставку сучасного мистецтва за підтримки восьми посольств виникла в 2013 році як вияв солідарності з Україною в складній політичній ситуації. Посли Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та Фінляндії розглядають цю співпрацю як живу платформу для пошуку спільної європейської ідентичності та взаємного діалогу. Національний художній музей України був обраний платформою для цієї розмови, оскільки постійно працює над збереженням, дослідженням і творенням ідентичностей — разом із суспільством і з допомогою мистецтва. Виставка організована Латвійським центром сучасного мистецтва (Рига) спільно з Національним художнім музеєм України.
«Ми переконані, що художники є проникливими перекладачами контексту і коментаторами ситуації, які здатні виявити і нанести сітку змін на нинішню мапу світу швидше за будь-кого іншого, і вони не злякаються зазирнути за завісу неозначеності, в якій травми минулого і туманність майбутнього сплетені в єдине ціле», — каже Солвіта Кресе, директорка Латвійського центру сучасного мистецтва і кураторка київської виставки.
На виставці, що триватиме до 22 травня, представлені такі художники: Роман Мінін, Відкрита група, Леся Заяць (UA), Маттс Лейдерстам, Меріч Алґюн Рінґборґ, Матс Адельман (SWE), Йуар Нанго, Ане Йурт Гютту (NO), Естер Флекнер, Гудрун Хасле (DK), Каллє Хамм і Дзаміль Камангер (FIN), Анна Айзсилніеце, Іева Епнере (LV), Крістіна Норман (EST), Фло Касеару (EST), Арнас Анскайтіс (LT), Габріела Фрідріксдоттір (IS), інші.
Сьогодні ввечері у «Мистецькому арсеналі» у Києві відкриється масштабний мультимедійний проект «Тіні забутих предків. Виставка», присвячений однойменному фільму і його режисерові Сергію Параджанову. Куратори галерист Павло Гудімов та кінокритик Андрій Алферов переосмислюють значення і впливи кінострічки з часу її прем’єри в 1965 році і до сьогоднішнього дня. У 10 залах розміщено більше 100 артефактів, є унікальні фото- і відеоматеріали з архівів зйомок фільму. До речі, для кожного залу оригінальний саундтрек написав композитор Святослав Луньов. Проект «Тіні забутих предків. Виставка», який триватиме у столиці до 10 квітня, відтворює світ фільму, аналізує контекст місця і часу, в яких він народжувався, і досліджує, де в кінострічці художній вимисел, а де — назавжди втрачена реальність, підкреслюють організатори.
Із 27 червня по 30 липня проект «Тіні забутих предків. Виставка» планують показувати у Львові.
У Львові презентують збірку пісень композитора Ігоря Білозiра. Це найповніше видання пісень композитора в різних опрацюваннях, яку підготували його колишня дружина співачка Оксана Білозір та викладач львівської музакадемії Остап Майчик. У четвер, 24 березня, у день народження композитора, львів’ян запрошують вшанувати пам’ять Ігоря Білозіра — народного артиста України, лідера вокально-інструментального ансамблю «Ватра» — на Личаківському кладовищі. Нагадаємо, 8 травня 2000 року Ігоря Білозіра побили в кав’ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові. Внаслідок заподіяних травм 28 травня композитор помер у лікарні.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>