НОВИНИ ПЛЮС

Іран інвестуватиме в українську логістику

Підписаний днями Україною та Іраном Меморандум про взаєморозуміння визначає і співпрацю в аграрній галузі. Україна зацікавлена у збільшенні та нарощенні аграрного товарообігу до Республіки Іран. Профільне міністерство пропонує розширити номенклатуру української сільськогосподарської продукції для поставок до цієї країни. Зокрема, тваринницької продукції, цукру та кондитерських виробів, фруктової та овочевої груп товарів. Сторони висловили готовність щодо співробітництва у сфері карантину та фітосанітарної безпеки. Після підготовки відповідного проекту угоди та узгодження його сторонами цей документ також підпишуть. Іранській стороні запропоновано вивчити можливості залучення інвестицій у лісову та у галузь рибного господарства. Одним із пріоритетів названо розвиток логістики й інфраструктури зернового ринку.

За останні роки постачання сільськогосподарської та товарної продукції до Ірану формує більшу частину українського експорту. Так, частка продукції агропромислового комплексу від усього українського експорту до Ірану в 2013 році становила 66 відсотків, у 2014-му — 84, а торік — понад 85 відсотків. За 2015 рік товарообмін сільськогосподарською продукцією між нашими країнами становив 455,5 млн. дол. Із них експорт — 441 млн. дол. В основному експортувалися насіння олійних культур — 157,7 млн. дол., олія — 150,6 млн. дол., зернові — 110,2 млн. дол. Імпорт — 14,2 млн. дол., що менше на 50 відсотків, ніж за попередній рік. В основному імпортувалися плоди, горіхи та цедра.

З опту в роздріб

ПАТ «Аграрний фонд» планує щомісячно продавати вроздріб по кілька тисяч тонн борошна. Голова правління підприємства Андрій Радченко повідомив: «До квітня плануємо вийти на щомісячний об’єм 4-5 тисяч тонн фасованого борошна. За відгуками закупівельників, продукт продається добре. Наше борошно затребуване українцями». Після виходу на ринок роздрібної торгівлі у Києві та Київський області «Аграрного фонду» планує продаж борошна під власним брендом на території всієї України. «На сьогодні підписані договори з київськими дистриб’юторами і найближчим часом плануємо підписати зі львівськими. Вже працюємо з потенційними дистриб’юторами, які готові представляти інтереси «Аграрний фонд» в усіх областях України, — каже Радченко. — Підшуковуємо підприємство в західному регіоні, яке фасуватиме нашу продукцію, — щоб не возити туди фасоване борошно з Києва і зекономити на доставці». За словами голови правління, «Аграрний фонд» найближчим часом також планує продавати вроздріб гречку: «Ми працюємо над фасуванням гречки, яку закупили за форвардною програмою минулого року. Крім того, розглядаємо варіант придбання гречки за спотовими програмами. Плануємо, що за півтора-два місяці запустимо й гречку на роздрібний ринок». Нагадаємо, що ПАТ «Аграрний фонд» вийшов на роздрібний ринок борошна наприкінці минулого року.

Досвід литовських рибалок

Принципи розподілу квот, особливості охорони водних біоресурсів та специфіку законодавчої бази у сфері рибного господарства Литви обговорили представники Департаменту рибного господарства Міністерства сільського господарства Литовської Республіки та представники Держрибагентства під час офіційного візиту до Києва.

«Литовські фахівці нещодавно закінчили роботу над новим законом, що регулює промисловий лов. Він передбачає розподіл квот терміном на 15 років та розгалужену систему стимулювання місцевих підприємців. Маємо намір вивчити цей досвід та імплементувати кращі практики в Україні», — повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. Представники Литви розповіли, що головним нормативним актом, який визначає пріоритетні цілі у сфері рибного господарства держави, є Регламент Європарламенту «Про Спільну рибогосподарську політику». Він регулює організацію ринку продуктів рибальства і аквакультури та охорону водних біоресурсів. А організація любительського рибальства в Литві здійснюється на підставі дозволу (ліцензії), який можна придбати за допомогою мобільних послуг та інтернет-сервісу. Кошти від продажу дозволів надходять до спеціального фонду, з якого фінансується зариблення водойм.